Формування асортименту товарів

Удосконалення організації торговельного обслуговування населен­ня і підвищення економічної ефективності магазинів самообслуговуван­ня значною мірою залежать від правильного формування асортименту товарів.

Формування товарного асортименту — це процес підбору і розміщення у певному порядку номенклатури товарів, торгівлю якими здійснює підприємство торгівлі.

Товарний асортимент у магазинах самообслуговування бажано формувати у два етапи. На першому етапі встановлюється груповий асорти­мент товарів і визначається його структура, а на другому — залежно від товарних груп, визначається кількість видів, найменувань товарів і оп­тимальна кількість їх різновидностей, тобто розширений асортимент.

Структуру групового асортименту магазинів самообслуговування бажано визначати не за розміром площі, що займає кожна група товарів, а відповідно до обсягу товарообороту. Торгівля продовольчими і непро­довольчими товарами має істотні відмінні особливості, тому принцип формування асортименту продовольчих і непродовольчих товарів не­обхідно розглядати окремо.

Продовольчі товари у своїй більшості належать до товарів повсякденного попиту, тільки невелика їх кількість за своїми якостями нале­жать до категорії товарів періодичного вживання (алкогольні напої, тор­ти, шоколадні набори), які купують від випадку до випадку. Сучасне обладнання, і особливо холодильне, розширює можливості продажу найрізноманітніших видів товарів.

Основним типом продовольчого магазину самообслуговування є магазин із широким асортиментом продовольчих товарів і обмеженим асортиментом непродовольчих товарів. Оскільки ці магазини повинні забезпечити населення товарами першої необхідності, постійний асор­тимент у торговельному залі повинен включати (залежно від торговель­ної площі) приблизно 2000-4000 найменувань товарів з урахуванням їх видів, артикулів, розфасувань тощо. Додатковий асортимент залежить від територіальних особливостей і розташування магазину, попиту і зви­чок населення. У продовольчих магазинах самообслуговування спос­терігається тенденція постійного розширення асортименту, що з вели-

ким задоволенням зустрічає покупець, який зацікавлений купити в од­ному місці якомога можна більшу кількість потрібних йому товарів.

Значну роль в асортименті продовольчих магазинів самообслугову­вання відіграють непродовольчі товари. Асортимент непродовольчих то­ларів може включати від 500 до 2000 найменувань. У одних магазинах самообслуговування непродовольчі товари продаються виключно як су­путні, у інших — вони групуються і для них виділяються окремі секції. Найбільш ефективно поєднувати ці два методи, тобто частину непродо­вольчих товарів зосередити у спеціальному відділі, частину ж розмісти­ти у відділах (секціях) продовольчих товарів. Товари, які є супутніми до продовольчих, розміщують для перехресного продажу у секціях продо­вольчих товарів, товари, які не належать до супутніх, продаються у спеціальному відділі непродовольчих товарів.

Секції (відділи) непродовольчих товарів бажано розміщувати у місцях, де проходять інтенсивні потоки покупців. Необхідно, щоб у цьо­му відділі був представлений такий асортимент непродовольчих товарів, який привертає до себе увагу. Невеликі відділи товарів повсякденного попиту мають бути орієнтовані на імпульсні покупки. Порівняно великі відділи непродовольчих товарів, і особливо ті, яким відведено окремі площі торговельного залу, повинні мати відповідний асортимент, зручність у здійсненні покупки, низькі ціни та інші фактори. Такі умови стимулюють покупку цих товарів у продовольчих магазинах самообслу­говування, а не у спеціалізованих непродовольчих магазинах. У продо­вольчих магазинах самообслуговування рентабельно в асортимент не­продовольчих товарів включати господарські, парфумерно-косметичні, канцелярські, дрібні текстильні, галантерейні та інші товари. Більш ефективним є продаж тих непродовольчих товарів, які зустрічаються на традиційному маршруті огляду торговельного залу.

У продажу непродовольчих товарів методом самообслуговування основою для формування товарного асортименту є форма спеціалізації підприємства. Умовою правильного формування асортименту є ком­плексна пропозиція товарів, яка включає згрупування за призначенням у споживчі комплекси.

Основний фактор, який визначає кількість комплексів, — розмір торговельної площі магазину самообслуговування. При визначенні но­менклатури споживчих комплексів необхідно враховувати структуру товарообороту та наявність поблизу інших типів магазинів з продажу непродовольчих товарів.

У споживчих комплексах з чисельністю працівників торговельного залу не менше 30 осіб виділяються мікрокомплекси, кількість яких у споживчому комплексі повинно бути не менше п'яти. Мікрокомплекси можуть організовуватись як постійні, так і сезонні (діють обмежений час). Особливу увагу необхідно приділяти організації постійних мікро-

комплексів. їх кількість і найменування визначаються спеціалізацій споживчих комплексів, розмірами торговельної площі магазину, струк­турою товарообороту та ін. При формуванні асортименту товарів велике значення має число товарних груп і підгруп, що входять до асортимент­ного переліку підприємства торгівлі, та число різновидностей товарів у кожному споживчому комплексі.

Формуючи асортимент товарів для цього підприємства, необхідно прагнути до підвищення у ньому питомої ваги товарів повсякденного попиту і забезпечення їх постійної наявності. При формуванні асорти­менту в магазині необхідно:

♦ дотримуватись установленого асортиментного профілю магазину і споживчого комплексу;

♦систематично, максимально розширювати і поновлювати асорти­мент товарів, який враховує зміни попиту, стимулює зростання това­рообороту і підвищення ефективності роботи підприємств торгівлі;

♦забезпечувати стабільність асортименту, а також періодично змінювати його залежно від особливостей сезонного, передсвятко­вого та іншого попиту.

Головну роль у забезпеченні підприємства широким і постійним асортиментом відіграє чітке і регулярне постачання товарів, його доско­налість, уміння маневрувати ним. Позитивно впливає на формування товарного асортименту і задоволення попиту покупців.

Вирішуючи питання товарного забезпечення, комерційним службам торговельного підприємства у своїй роботі бажано:

• чітко керуватись матеріалами з вивчення товарних ринків і попиту покупців на товари;

• здійснювати закупку товарів у обсязі та асортименті відповідно до попиту населення;

• забезпечувати своєчасну подачу, а також наявність повного асортименту товарів у торговельному залі.

У більшості продовольчих магазинів самообслуговування реалізація окремих груп товарів прямо залежить від частки їх постачання у розфасованому виді. Недостатня кількість фасованих товарів стримує пропу­скну спроможність магазинів самообслуговування, перешкоджає ство­ренню у них достатньо широкого групового асортименту товарів. Найкращим вирішенням цієї проблеми є організація розфасування то­варів промисловими підприємствами, оскільки вони є найбільш ефек­тивним і доцільним джерелом засування.

Раціональне товарне забезпечення магазинів самообслуговування передбачає своєчасне постачання товарів у необхідній кількості й асор­тименті для безперебійної торгівлі з найменшими товарними запасами і втратами. Цього можна досягти тільки тоді, коли кожному магазину то­вар буде поставлятись партіями таких розмірів, які забезпечать

рівномірне постачання при мінімальних витратах на постачання і вберігання товарів.