Фактори зовнішнього середовища непрямої дії, їх взаємозв’язок.

 

Фактори зовнішнього середовища непрямої дії не здійснюють безпосереднього впливу на діяльність організацій, однак їх вплив повинен бути врахованим керівництвом. Зміна даних факторів проявляється в діяльності організації через зміни факторів зовнішнього середовища прямої дії, які безпосередньо впливають на діяльність організації.

До основних факторів зовнішнього середовища непрямої дії відносяться так звані ПЕСТ-фактори (політико-правові, економічні, соціокультурні (демографічні), техніко-технологічні).

Політико-правові фактори у своїй сукупності характеризують стан діяльності органів основних гілок влади. Згуртованість і узгодженість у їх роботі зумовлюють існування стабільності у політичному становищі країни, що є досить важливим. Будь-які непередбачувані політичні зміни можуть викликати настання досить суттєвих наслідків: зменшення обсягів внутрішнього і іноземного інвестування як окремих підприємств,так і галузей в цілому, підвищення рівня ризикованості капіталовкладень. Крім того, нестабільною може бути також діюча нормативно-правова база, що відповідно стримуватиме розвиток організацій, обмежуватиме можливості розробки ними довгострокових планів. Вплив політичних факторів на діяльність організацій може виявлятися також у діяльності певних громадських об’єднань та лобістських структур. Вони, впливаючи на діяльність державних органів влади, можуть зумовлювати настання певних змін, що будуть стосуватися кожного окремого підприємства.

Стан економіки впливає на діяльність організації, оскільки забезпечує досягнення нею певних цілей (зростання або зменшення витрат на купівлю ресурсів, отримання прибутків тощо). До основних чинників, що визначають стан економіки відносяться рівень і темпи інфляції, коливання курсу національної валюти щодо валют інших країн, політика оподаткування, умови одержання кредиту і розмір відсоткової банківської ставки, рівень динаміки цін, розподілу прибутків і попиту покупців, рівень платоспроможність контрагентів.

Соціокультурні фактори впливають на організацію, оскільки є сукупністю життєвих цінностей, традицій, які є базовими для країни, в якій функціонує організація чи її основні контрагенти. Вони можуть змінюватися, а тому організації повинні постійно до них пристосовуватися, якщо прагнуть досягати встановлених цілей і успішно функціонувати на ринку. До основних факторів даних групи можуть відноситися наступні: практика ведення ділових переговорів, відношення до влади, національний менталітет тощо. Важливою в даному аспектів є також демографічна ситуація, а саме рівні народжуваності і смертності, структура населення за віком, статтю, національністю тощо.

Рівень розвитку технологій є одночасно фактором внутрішнього та зовнішнього середовищ. Однак, основна різниця між ним полягає в тому, що як фактор внутрішнього середовища технології це ті, які же фактично використовуються на підприємстві, а як фактор зовнішнього середовища – ті, що взагалі існують в світі. Вони є результатом науково-технічного прогресу. Швидкість зміни технологій є достатньо високою, саме тому керівництво організацій повинно постійно відслідковувати всі зміни і пристосовуватися до них, намагатися максимально повно використовувати всі наявні новинки у своїй діяльності. В даному аспекті необхідно зазначити, що для різних галузей швидкість змін технологій є різною, а тому і активність діяльності організацій в даному напрямку може бути різною. Крім того, всі організації, які мають справу з технологіями високого рівня, наукоємні організації повинні бути спроможними не тільки достатньо швидко реагувати на всі нововведення, а й розробляти їх самостійно.

В сучасних ринкових умовах активно відбуваються процеси глобалізацій і інтернаціоналізації, що зумовлюють розширення меж діяльності кожного підприємства, вихід на міжнародний ринок. За рахунок цього відбувається розширення кількості факторів, що здійснюють вплив на діяльність організації, всі вони є факторами міжнародного середовища. Дане середовище є набагато складнішим, оскільки зумовлене унікальністю кожної окремої країни, в межах якої також діють економічні, соціокультурні, технологічні та політичні фактори, які є за своєю дією є несхожими на ті, що діють в межах країни. Пристосування до факторів міжнародного середовища повинно відбуватися в процесі здійснення різноманітних виді міжнародної діяльності: експорт, імпорт, створення спільних підприємств, кооперація з міжнародними суб’єктами з приводу здійснення науково-технічної та виробничої діяльності тощо.

 

Тестові завдання

1. Організація - це:

1) об’єднання людей для виконання певних робіт і досягнення прибутку організації;

2) свідоме об’єднання людей, яке діє на основі визначених процедур та правил і сумісно реалізує певну програму або цілі;

3) група людей, що сумісно реалізують певну програму, об’єднавшись на основі симпатії один до одного;

4) група людей, що об’єднуються на основі симпатії один до одного для реалізації власних цілей.

 

2. До факторів внутрішнього середовища організації належать:

1) постачальники, закони, державні органи, споживачі, конкуренти;

2) стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, техноло­гії;

3) цілі, кадри, задачі, структура, технологія, організаційна культура;

4) плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

 

3. До факторів зовнішнього середовища непрямої дії належить:

1) стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, НТП, техноло­гії, групові інтереси, міжнародне середовище;

2) постачальники, трудові ресурси, закони і заклади державного регу­лювання, споживачі, конкуренти;

3) цілі, кадри, задачі, структура, технологія;

4) плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

 

4. До факторів зовнішнього середовища прямої дії належить:

1) стан економіки, зміни у політиці, соціальна культура, НТП, техноло­гії, групові інтереси міжнародне середовище;

2) постачальники, закони і заклади державного регу­лювання, споживачі, конкуренти;

3) цілі, кадри, задачі, структура, технологія;

4) плани, прогнози, організаційна структура, мотивація, контроль.

5. Бажаний стан об’єкта або бажаний кінцевий результат діяльності організації – це:

1) місія підприємства; 3) технологія виробництва;

2) ціль підприємства; 4) економічний ефект.

6. Цілі організації мають задовольняти такі основні вимоги:

1) досяжність, конкретність, орієнтація у часі;

2) досяжність, орієнтація у часі і дублювання;

3) орієнтація у часі і конкретність;

4) недосяжність, орієнтація на споживачів.