Сфери застосування менеджменту

 

У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функцій, які вони виконують, посад, які вони обіймають, галузей, в яких вони працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундамент науки менеджменту, складає її основи.

Сфера діяльності – це вид робіт та послуг, які передбачені статутом компанії, організації, включені в коло функцій і обов’язків менеджерів. До цих робіт входять різні напрямки діяльності, як не заборонені на законодавчому рівні.

Оскільки основним об’єктом менеджменту є орган, що сприймає дії зі сторони суб’єкта менеджменту, одержуючи імпульси, команди управління, і діє відповідно до них, можна стверджувати, що в якості об’єкту виступають організацій і підприємства. Кожна організація в менеджменті розуміється як група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей і виступає як система, що поєднує в собі сукупність певних елементів і компонентів. Всі вони є тими компонентами, з якими доводиться мати справу менеджерам в процесі здійснення їх професійної діяльності.

Відповідно до цього кожний з даних компонентів і є сферою застосування менеджменту. Серед них відповідно можна виділити наступні: виробництво, маркетинг, фінанси, управління персоналом, загальна адміністрація, управління дослідженнями та розробками (рис. 1.3).

Відповідно до сукупності різних сфер застосування менеджменту виділяються різні види менеджменту:

– виробничий менеджмент – сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, яка має на меті підвищення його ефективності та збільшення прибутку. Він має п’ять складових: формування і функціонування виробничих систем, менеджмент виробничого процесу, менеджмент виробничих фондів, менеджмент якості, менеджмент створення та освоєння нової продукції;

Рис. 1.3. Основні складові та сфери менеджменту

 

– фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять: розробка та реалізація фінансової політики підприємства; інформаційне забезпечення (складання та аналіз фінансової звітності підприємства); оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля інвестицій”; поточне фінансове планування та контроль. Головною метою фінансового менеджменту є раціональне використання ресурсів для створення ринкової вартості, здатної покрити всі витрати, пов’язані з використанням ресурсів, і забезпечити прийнятний рівень доходів на умовах, адекватних ризику вкладників капіталу;

– управління персоналом – сфера діяльності керівного складу організації, керівників і спеціалістів підрозділів системи управління персоналом, спрямована на підвищення ефективності роботи організації за рахунок підвищення ефективності роботи її співробітників психологічними, правовими, економічними і іншими методами. Управління персоналом полягає в формуванні системи управління персоналом, плануванні кадрової роботи, здійсненні маркетингу персоналу, визначенні кадрового потенціалу і потреб організації в персоналі;

– інноваційний менеджмент – це сукупність принципів, методів і форм управління інноваційним процесом, інноваційною діяльністю та персоналом, зайнятим цією діяльністю; це складний механізм дії керуючої системи, яка створює для інноваційного процесу та інноваційної діяльності сприятливі умови й можливості для розвитку і досягнення ефективного результату;

– інвестиційний менеджмент – це процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності суб’єкта підприємництва. Основна мета – забезпечити найефективнішу реалізацію інвестиційної стратегії суб’єктів підприємницької діяльності. Полягає у розв’язанні таких основних завдань: забезпечення високих темпів економічного розвитку суб’єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності; максимізація прибутку від інвестиційної діяльності; мінімізація інвестиційних ризиків; забезпечення фінансової стабільності і платоспроможності суб’єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм.