Що являє собою юридична відповідальність?

1) дотримання організацією чинних державних актів та норм здійснення виробничої діяльності;

2) виконання організацією діючих законів та законодавчих актів щодо сплати податків від отриманих прибутків;

3) дотримання організацією конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, норм тощо;

4) дотримання організацією відповідних законів, стандартів та нормативів використання ресурсів.

10. Конкурентна боротьба, прагнення мати високий рівень прибутко-вості в квартальних звітах, загальне зниження етики в суспільстві, вплив з боку керівництва на працівників з метою знаходження ними компромісів між власними цінностями і цінностями керівників – все це:

1) ознаки неетичної ділової практики;

2) наслідки неетичної ділової практики;

3) передумови неетичної ділової практики;

4) елементи неетичної ділової практики.

 

Література: Основна: 2 (Глава 4), 7 (Глава 5).

Додаткова: 17, 25.

 

ТЕМА № 14

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Мета теми

ознайомити студентів з основними напрямками організаційних змін, що відбуваються в процесі управління організаціями, а також методами аналізу їх ефективності

Основні поняття

організаційний розвиток організаційні зміни результативність менеджменту ефективність менеджменту

криза лідерства криза автономії криза бюрократії криза синергії

 

План теми

 

14.1. Поняття організаційного розвитку. Сутність та основні параметри організаційних змін.

14.2. Результативність та ефективність менеджменту.

14.3. Комплексний підхід до удосконалення процесу управління фірмами.

 

Поняття організаційного розвитку. Сутність та основні параметри організаційних змін

Організаційний розвиток – це довгостроковий процес відновлення організації, її структури, комунікаційних зв’язків відповідно до нових цілей і завдань. Відбувається за допомогою організаційних змін кожні 1 – 5 років: помірна реорганізація відбувається раз на рік, докорінна – раз на 4-5 років.

Фактори, що сприяють розвитку організаційних змін базуються на змінах:

- цілей організації; - технології виробництва;

- структури роботи; - методів вирішення завдань;

- структури управління; - кадрової політики.

Обґрунтування організаційних змін пов’язане із необхідністю подолання криз, які виникають на певних стадіях розвитку організацій (табл. 14.1).

 

Таблиця 14.1

Характеристика фаз розвитку компанії за Л. Грейнером.

Фаза розвитку	Характеристика фази розвитку компанії	Тип кризи
Фаза 1 Створення бізнесу	Концентрація зусиль на розвитку технології бізнесу й ринку; очікування винагород у майбутньому; контроль ґрунтується на швидкому зворотному зв’язку.	криза лідерства
Фаза 2 Управління	Побудова формальних управлінських систем: організацій-на структура, системи звітності й контролю, стандарти за-ція бізнес-процесів, процедур і правил, формалізація зв’яз-ків, розвиток управлінських кадрів	криза автономії
Фаза 3 Делегування	Виникає необхідність у децентралізації функцій, делегу-ванні повноважень. Створюються центри прибутку, систе-ма мотивації ґрунтується на результатах роботи; централі-зоване управління зосереджено на розробці стратегії.	часткова втрата контролю
Фаза 4 Координація	Запровадження процедур корпоративного планування. Но-ві продуктові групи розглядаються як центри інвестицій; технічні функції (логістика, автоматизація), а також PR зміщуються до центру	криза бюрократії
Фаза 5 Співробітництво	Створення структури на основі самостійних бізнес-одиниць, перерозподіл функцій та ролей між підрозділами й центром. Виникають підвищені вимоги до менеджерів, мотивація орієнтована на результат.	криза синергії у групі