Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Сучасна управлінська парадигма та проблеми теорії менеджментуСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Парадигма – основоположний спосіб мислення і сприйняття світу. Відповідно управлінська парадигма – це система концепцій управління. Сучасний менеджмент – це специфічний засіб, специфічна функція, специфічний інструмент для виробництва організаціями результату. Виконання цієї надзадачі вимагає розширити сферу відповідальності менеджера, в яку входять всі чинники, що впливають на діяльність організації, і її результати: як внутрішні, так і зовнішні, як підконтрольні, так і повністю від неї незалежні. Ця обставина вимагає стратегічного підходу до управління як по вертикалі (на всіх ієрархічних рівнях), так і по горизонталі (управління функціональними областями); стратегія - справа всіх співробітників. Сучасний менеджмент розвивається в умовах, що характеризуються: – змінами в характері сучасного менеджменту, який, з одного боку, перетворюється на інтегрований процес, об’єднуючий всі функції управління, а з іншого боку, набуває модульної структури, включаючи появу безлічі видів менеджменту – маркетинговий менеджмент, інноваційний, бюджетний; – появою ряду нових функцій, таких як розвиток культури менеджменту, постійні інновації, інтелектуальний творчий процес розвитку і використання індивідуальних внутрішніх ресурсів менеджера і людського капіталу організації, інтелектуальне лідерство в управлінні командами і проектами, вплив менеджера на імідж своєї організації; – нестабільністю і динамічністю зовнішніх і внутрішніх умов, які набули турбулентного характеру, вимушуючи менеджерів самостійно постійно реорганізовувати і змінювати свої цілі; – підвищенням уваги до кінцевих результатів і ефективності управлінської діяльності, а не до функцій, діяльності, процесу; – радикальною зміною взаємин між персоналом і керівництвом: ніхто не повинен “управляти людьми”; головне завдання сьогодні – це вести людей за собою, відповідно головна мета – зробити продуктивними специфічні сильні сторони особи і знання кожного індивіда; – наявністю якісно нового вигляду децентралізації управління, що створює максимальну свободу менеджеру-перетворювачу, формування нових внутрішніх мережевих структур управління у вигляді команд, робочих груп для вирішення проблем розвитку; – існуванням нових інтелектуальних чинників сучасного управління, що проявляють себе в зміні рівня кваліфікації кадрів менеджерів, сукупності методів планування, сучасних інформаційних технологій і технічних засобів, що вони використовують в процесі діяльності; – значним рівнем ризику, який в сучасній економіці став одним з пріоритетних в прийнятті управлінських рішень. Відповідно до даних умов, базовими є наступні положення сучасної управлінської парадигми. 1. Організація розглядається як структура, що складається з людей, які об’єднані загальними цінностями; 2. В організації мають бути наявними оновлення, орієнтація на постійні зміни потреб споживачів; 3. Сучасна організація повинна мати наступні характеристики: – невелика кількість працівників найвищої кваліфікації; – характеристика, якість продукції і послуг, графік роботи підприємства мають бути орієнтовані на споживачів; – структура організації повинна мати можливість адаптуватися до змін навколишнього середовища; – атмосфера в організації повинна сприяти розкриттю здібностей працівників; – методи роботи з людьми повинні забезпечувати задоволеність роботою; – підприємці повинні виконувати норми соціальної відповідальності та партнерства; – важливим є здійснення постійного саморозвитку і самовдосконалення. Тестові завдання 1. Вітчизняними науковцями – представниками школи наукового менеджменту є: 1) І. Семенов, М. Уваров; 3) В. Дмітрієв, П. Анохін; 2) Ф. Дунаєвський, М. Вітке; 4) С. Ніканоров, І. Разумов. 2. Школа наукового управління найчастіше пов’язана з роботами: 1) Д. Мак-Грегора; 2) Е. Мейо; 3) Р. Лайкерта; 4) Ф. Тейлора.
3. "Батьком" школи наукового управління вважається: 1) А.Файоль; 2) Е.Мейо; 3) Ф.Тейлор; 4) М.Фоллет. 4. Основним об’єктом дослідження науковців школи наукового управління є: 1) процес управління; 3) трудовий колектив; 2) процес виробництва; 4) підприємство в цілому.
5. Важливим внеском "школи наукового управління" у практику управління є: 1) створення універсальних принципів управління виробничим персоналом підприємств; 2) перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми; 3) систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення персоналу у підвищенні його продуктивності праці; 4) застосування в управлінні математики, статистики, тощо. 6. Засновниками школи людських стосунків вважаються: 1) М.Фоллет та А.Файоль; 3) М.Фоллет та Е.Мейо; 2) А.Файоль та Г.Гант; 4) Ф.Тейлор та А.Файоль.
7. Які напрямки управління виділяються в рамках школи людських відносин і поведінкових наук: 1) раціоналістичний і поведінковий; 3) індивідуальний і колективний; 2) емпіричний і теоретичний; 4) виробничий і невиробничий.
8. Важливим внеском "Школи людських стосунків" у практику управління було: 1) перенесення центру уваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми; 2) створення універсальних принципів управління виробничим персоналом підприємств; 3) систематичне використання засобів стимулювання праці з метою зацікавлення працівників у збільшенні продуктивності і обсягів виробництва; 4) застосування в управлінні прийомів таких наук, як математика, статистика, кібернетика тощо.
9. Найвідомішим представником адміністративної (класичної) школи управління є: 1) Ф.Тейлор; 2) А Файоль; 3) Е.Мейо; 4) М.Фоллет. 10. Який з перелічених елементів не входить в концепцію “7 – S”: 1) structure - структура; 3) style - стиль; 2) strategy - стратегія; 4) suggestion - пропозиція.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-08; просмотров: 660; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.233.69 (0.008 с.) |