ТОП 10:

Загальна класифікація цілей організації



Ознаки класифікації Види цілей
За періодом становленням (спрямованістю на види діяльності) – стратегічні; – тактичні; – оперативні
За рівнем абстракції – глобальна мета; – місія організації, – задача організації
За змістом – економічні,; – наукові; – технічні; – організаційні; – соціальні; – політичні
За функціями – маркетингові; – інноваційні – кадрові; – адміністративні; – виробничі – фінансові
За середовищем – зовнішні; – внутрішні
За пріоритетністю – особливо пріоритетні; – пріоритетні; – побічні; – підтримуючі
За засобом вимірювання – кількісні; – якісні
За повторюваністю – постійно повторювані; – разові
За стадіями життєвого циклу – проектування й створення об’єкта; – зростання об’єкта; – зрілість; – завершення життєвого циклу об’єкта
За часовою ознакою – довгострокові (5–10 років); – середньострокові (1–5 років); – короткострокові (до 1 року)
За можливістю їхнього повного здійснення – «цілі створення» (матеріального об’єкта чи системи); – «цілі розвитку» (коли йдеться про процес)
За охопленням рівнів управління – всього підприємства; – груп; – окремих підрозділів; – індивідуумів
За організаційним рівнем – загально організаційні; – групові; – дивізіон альні; – індивідуальні
За ступенем оновлення – підтримки наявного рівня; – поступового розвитку окремих елементів системи; – цілі оновлення
За впливом на окремі елементи підприємства – виробничі; – управлінські
За характером діяльності – цілі функціонування; – цілі розвитку
За місцем формування – ринки збуту продукції; – ефективності виробництва продукції, – фінансових результатів діяльності
За ступенем відкритості – офіційно проголошені цілі; – неофіційні цілі (закриті, таємні)

 

Дерево цілей дає змогу відобразити розподіл цілей підприємства на локальні цілі (підцілі) різних ієрархічних рівнів. Цілі одного рівня можуть бути взаємодоповнюючими (коли досягнення однієї з цілей допомагає досягненню інших цілей цього рівня) або конкурентними (різноспрямованими). “Дерево цілей” будується на основі координації цілей. Вертикальна координація цілей дає змогу узгоджувати не пов’язані між собою напрями діяльності та формувати конкурентні переваги всього підприємства. Горизонтальна – забезпечує більш ефективне використання виробничого потенціалу.

 
 

 


Рис. 3.5. Дерево цілей організації

 

Основне правило побудови “дерева цілей” – це повнота редукції – зведення складного явища, процесу або системи до простіших складових, тобто мета вищого рівня є орієнтиром, основою для розробки (декомпозиції) цілей нижчого рівня.

Вимоги до побудови “дерева цілей” такі: повнота відображення процесу; на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня; несуперечливість цілей нижчого та верхнього рівнів; декомпозиція мети на підцілі на кожному рівні повинна виконуватися за одним методологічним підходом; усі цілі мають бути узгоджені в термінах робіт.

Вимоги до встановлення цілей:

- можливість вимірювання; - реальність;

- можливість досягнення; - однозначність;

- орієнтація на результат; - обґрунтованість;

- не суперечать одна одній; - гнучкість.

Основною метою організації, на реалізацію якої спрямовані всі цілі, є її місія. Вона відображає причину існування організації з точки зору самої організації, є єдиною і практично незмінною впродовж всього періоду функціонування організації. Місія деталізує статус організації, надає орієнтири для визначення її задач.

Глобальна мета – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства (уявлення про суспільне призначення організації).

Досягнення всіх встановлених цілей базується на виконанні певного кола задач. Задача – розпорядження про виконання роботи, серії робіт чи частини роботи у встановлені строки наперед встановленим способом.

Задачі в організації традиційно поділяються на 3 категорії:

– робота з людьми – передбачає здійснення набору та розстановки кадрів, оцінки рівня кваліфікації працівників, здійснення ротації кадрів тощо;

– робота з інформацією – полягає у зборі, обробці і систематизації інформації, що є необхідною для прийняття управлінських рішень;

– робота з предметами – передбачає використання різних предметів праці у виробничому процесі, при виконання задач щодо роботи з інформацією тощо.

Сукупність певних задач формують собою посадові обв’язки працівника певної посади, а не окремої особи. Вони зазначені в посадових інструкціях і підлягають обов’язковому виконанню в процесі трудової діяльності. Цей принцип вперше було сформульовано М. Вебером. Історично відмінності в характері і складі задач пов’язані з розвитком спеціалізації. Великий вплив мав також розвиток виробництва. Важливою характеристикою кожної задачі є частота її повторення і час виконання. Задачі технічного характеру є більш повторюваними, однак вимагають менших витрат часу, в той час, як задачі інтелектуального характеру вимагають досить значних витрат часу, хоча можуть повторюватися не часто, або взагалі ніколи більше не здійснюватися. Виходячи з цього зрозумілим стає той факт, що чим вищим є рівень менеджменту, тим більш різноманітнішими є задачі, що виконують менеджери, а також більшими є витрати часу на їх виконання.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.188.251 (0.006 с.)