Розвиток сучасної теорії організації

Сучасна теорія організації розвивається в трьох напрямах (рис.):

1) ситуаційний підхід - не існує єдино правильного рішення (кожному типу управлінської ситуації і розв'язуваних завдань відповідають свої оптимальні вимоги до стану організації, стратегії і структури);

2) екологічний підхід стверджує, що серед організацій виживає найбільш пристосована, має місце процес природного відбору і заміни організації (ефективність організації визначається здатністю виживати); роль навколишнього середовища абсолютна, менеджмент не здійснює особливого впливу на здатність до виживання; так як ресурси обмежені, то одні організації вціліють, інші - припинять існування (у сучасних моделях організаційної екології особлива увага приділяється механізмам, що забезпечують структурні зміни в організаціях);

3) Підхід організаційної науки – признання двох видів навчання: навчання по одинарній петлі (звичайне навчання персоналу, яке підвищує здатність організації досягати поставлених цілей), і по подвійній петлі (це організаційний процес самонавчання організації, який призводить до кардинального переосмислення досвіду організації і її навчання з врахуванням наступного (гнучкість організаційної структури і системи винагород, вільний обмін інформацією і досвідом, сприятливий клімат для розвитку і навчання персоналу).

Сучасна організаційна парадигма

Сучасна організаційна парадигма пов’язана з інтеграцією різних сфер діяльності людини, в тому числі зближення теорії організації, теорії систем, теорії управління, синергетика.

Теорія систем вивчає сутність цілісності і системності, властивостей цілого і його частин, тобто організацію певного стійкого об’єкту, цілісність якого і є система.

Кібернетика вивчає проблеми формування і передачі управляючих взаємодій для досягнення заданого стану системи довільної природи, тобто досягнення визначеного рівня її організації.

Синергетика вивчає механізми взаємодії елементів системи в процесі її самоорганізації і саморозвитку.

В кінці 1980-х рр почала розповсюджуватися ідея представлення організації у вигляді бізнес-процесів (бізнес-системи), а управління її діяльністю - як управління бізнес-процесами. Під бізнес-системою розуміється система відносин в середині організації, в її зовнішньому оточенні, галузі і на ринку.

В рамках бізнес-процесів організація являє собою динамічну систему з її входами і виходами. Зовнішні входи і виходи, забезпечуючи зв'язок з внутрішнім середовищем, визначають кордони основних бізнес-процесів (бізнес-процесів першого порядку). Разом з тим в середині організації повинні існувати потоки робіт, які повинні забезпечувати основні бізнес-процеси. Вони також мають свої кордони, свої входи і виходи. Вміст основних і допоміжних проблем, які вирішуються організацією, і сама організація перетворюються в організацію прийняття рішень.

Функціональний менеджмент реалізується в цільовій моделі організації, тоді як управління бізнес-процесами орієнтується на модель, в якій проблеми розглядаються не стільки як перешкоди для досягнення цілей, а як природні умови функціонування організації. В основі діяльності такої організації лежить не досягнення наперед сформованих цілей, а забезпечення її стійкого розвитку. Виявлення проблем тоді можна розглядати як бізнес – процес.

Управління організацією на основі бізнес-процесів потребує нового управлінського мислення і навіть нового покоління менеджерів.

Тема №3 Моделі теорії організації

Основні моделі організації

Модель організації визначає структуру і механізми координації діяльності організації. (таблиця)

Таблиця

Основні моделі теорії організації

Ознаки моделі ТО	Моделі теорії організації
Класична (механістична)	Неокласична (органічна)
Організаційні цілі	Отримання економічних результатів	Виживання системи, підтримання рівноваги із середовищем, задоволення інтересів індивідів
Структура і процеси	Раціонально побудовані ієрархічні структури	Децентралізовані структури і корпоративні відносини, які складаються довільно під впливом еволюції організації, виходячи з потреб її членів
Характер організаційної поведінки	Виконання приписаних робіт, які повністю регулюють раціональну поведінку	Дії, викликані цінностями, нормами, особливостями груп і особистостей, і які важко піддаються регулюванню
Тип системи управління	Механістичний, тобто сукупність елементів формальної структури подібна механізму для досягнення цілей	Органічний – самоналаштовуюча система сукупність особистостей і груп, які функціонують в умовах слабо регламентованих відносин
Розвиток	Свідомий, наперед обґрунтований і спланований, пристосований до змінних умов	Спонтанно назріваючі зміни через порушення балансу між організацією і середовищем, загострення внутрішніх проблем
Напрямки вдосконалення	Раціоналізація формальних структур, планомірна перепідготовка або заміна кадрів	Вплив на групові та індивідуальні норми, організаційний клімат, стимулювання членів організації

 

Основними елементами організаційної моделі являються: 1) система робіт, 2) робочі групи; 3) процеси (визначають відносини управління і комунікаційні зв’язки), пов’язані з ними. Тобто модель організації представляє собою супер-структуру, в рамках якої протікає діяльність організації.

Продовження таблиці

Основні моделі теорії організації

Моделі теорії організації
Інституційна (Дуглас Норд)	Системна модель	Проблемна (В Франчук)
Досягнення розвитку організації	Забезпечення економічних і соціально-психологічних результатів	Встановлюються в залежності від виникаючих проблем
Узгодження соціально, неформальної структури з формальними структурами організації, при цьому неформальним надається переважне значення	Характеристики організацій, встановлені під впливом централізованих і неформальних приписів	Структура організації визначається характером вирішуваних робіт
Встановлення порядку, при якому установки соціальної дії призначаються членами колективу як дуже важливі	Дії, обумовлені впливом зовнішніх факторів і особистісних відносин, частково регулювальних	Прийняття обурень як проблему, реагування на них розумне
Поєднання органічних і механістичних систем управління, які взаємодіють	Поєднання органічних і механістичних систем залежно від ситуації	Органічний, в залежності від виникаючих проблем
Реалізація змін, які забезпечують подолання внутрішньо організаційних протиріч	Реалізація змін, які забезпечують подолання внутрішньо організаційних протиріч	Реалізація змін, які забезпечують подолання проблем
Рішення проблем на основі компромісу між групами	Перебудова формальних і неформальних характеристик на основі оберненого зв’язку	Члени організації аналізують проблеми і реалізовують рішення