Поняття організації торгівлі

Поняття організації

У науковій практиці немає цілісної теорії організації і, відповідно, бракує єдиного погляду на сутність організації. Тому важливо з'ясувати зміст терміну "організація".

Поняття "організація" походить від французького слова "organization", що означає "придаю стрункий вигляд, улаштовую". Це поняття багато змістовне. Воно трактується в різних джерелах по-різному: або як упорядкування складових елементів організаційної структури, або як організаційне забезпечення реалізації різних функцій, або як організаційна система, частіше соціальна.

У першому випадку організацію визначають як процес упорядкування і формування структури системи, забезпечення узгодженої і скоординованої взаємодії елементів системи, тобто взаємозв'язок між частинами цілого.

Другий випадок — організація включає раціональне і цілеспрямоване використання методів, способів, прийомів, дій щодо реалізації функцій та процесів, спрямованих на досягнення цілей системи.

Зміст третього випадку полягає у тому, що організація розглядається як угруповання людей, діяльність яких свідомо координується й управляється.

Узагальнюючи різні трактування, можна визначити організацію як єдність внутрішньої впорядкованості, узгодженості і взаємодії автономних складників цілісної системи, з одного боку, та сукупність організуючих процесів, спрямованих на функціонування і розвиток такої системи — з другого. Таке визначення організації носить загальний характер. Разом з тим воно дає можливість сформулювати дефініцію більш вузького змісту, прийнятного для такої соціально-економічної системи, як торгівля.

Організація торгівлі

Організація торгівлі являє собою сукупність упорядкованих і взаємодіючих організаційних елементів (торговельних підприємств, організацій, підсистем), що створюють цілісну систему, а також комплекс цілеспрямованих організуючих дій, що забезпечують функціонування торгівлі. Отже, організація торгівлі охоплює організаційну структуру (організаційну побудову) і організаційну діяльність. Відповідно, організацію торгівлі можна розглядати у двох аспектах — статики і динаміки.

Статика характерна для структури, організаційної побудови, де сукупність порівняно стійких зв'язків і організаційних відносин забезпечують збереження основних характеристик організаційної структури при суттєвих змінах внутрішнього і зовнішнього середовища.

Динаміка властива організаційній діяльності, яка спрямована на реалізацію функцій торгівлі, забезпечення торгово-оперативних, торгово-технологічних, комерційних, інших процесів, характерних для торгівлі.

Для більш повного розкриття сутності організації торгівлі важливо визначити, що є об'єктом, а що — предметом цієї науки з тим, щоб установити, чим вона займається і які явища і процеси вивчає.

Об'єктом вивчення організації торгівлі є сфера торгівлі як цілісна соціально-економічна система та складові її організаційної структури. Предметом організації торгівлі є відносини і зв'язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів системи, а також процеси і дії організуючої спрямованості.

Зі врахуванням змісту і характеру об'єкта та предмета організації торгівлі доцільно розмежувати її призначення і функції відносно суміжних дисциплін, насамперед "Теорії організації" і "Теорії управління". Це дозволить уникнути підмін і змішування понять і категорій, що нерідко трапляється в науковій, навчальній літературі, а також на практиці.

Теорія організації — фундаментальна наука. Вона вивчає закони, загальні принципи функціонування і розвитку організаційних відносин у природі та суспільстві і сумісна з будь-якою системою, яка має складну організацію. Організація ж торгівлі є похідною, прикладною наукою, яка базується на теоретичних засадах організації, використовуючи її загальні категорії для практичної організаційної діяльності.

Що стосується "Організації торгівлі" і "Теорії управління", то тут співвідношення інші.

Категорія "організація" використовується в теорії управління як процес моделювання і проектування структури управління. Крім того, з поняттям організації в "Теорії управління" тісно пов'язане впорядкування ієрархічних взаємозв'язків, поділ повноважень, відповідальності, розподіл обов'язків по вертикалі. Але найчастіше під організацією в контексті Теорії управління розуміють функцію управління щодо забезпечення виконання управлінських рішень. Таким чином, мета організації в управління полягає в тому, щоб підтримати систему в установлених значеннях конкретних параметрів. Організація ж є заходом упорядкованості системи і чинником взаємодії всіх структурних елементів для досягнення цілей системи. Отже, очевидно, що організація торгівлі є більш загальним і широким поняттям, ніж управління торгівлею.

Організація торгівлі як навчальна дисципліна та її еволюція

Етапи дисципліни

Організація торгівлі як галузь знань пройшла кілька етапів у процесі формування і становлення. Ще 1939 році проф. В. Виноградов і Ю. Лівшиц сформулювали засади, обґрунтували теоретичні основи організації торгівлі і виклали їх у підручнику "Організація і техніка радянської торгівлі".

У 50-х роках В. Виноградов і Г. Орлов поглибили деякі аспекти організації у підручнику "Організаційна побудова радянської торгівлі". Пізніше (1956 р.) за редакцією проф. С. Серебрякова вийшла фундаментальна праця "Організація радянської торгівлі", де було відображено багато нових теоретичних положень і методологічних підходів. За цим підручникам навчалися кілька поколінь студентів торговельних вузів.

Особливості організації державної і кооперативної форм торгівлі обумовили появу підручника "Організація і техніка радянської кооперативної торгівлі" (1966 р.) за редакцією проф. С. Сіденко. У цій праці комплексно розглядалися питання організації кооперативної торгівлі та громадського харчування, заготівель, тому підручник широко використовувався у навчальному процесі кооперативних вищих навчальних закладів СРСР.

Спеціалізація організації торгівлі ще більше поглибилась з виходом підручників В. Бурмістрова "Організація торгівлі непродтоварами" (1982 р.) та "Організація торгівлі продтоварами" (1989 р.) за редакцією П. Г. Гончарова. В умовах глибокої спеціалізації державної торгівлі така диференціація організації виправдала себе. Однак для сільської торгівлі з величезною кількістю змішаних крамниць і універсальних оптових баз потрібен був інший підручник. І він з'явився 1974 року — "Організація радянської кооперативної торгівлі" (автор — проф. Ш. Опельбаум).

Наприкінці 80-х років позначився новий поворот у розвитку організації торгівлі як галузі знань — її інтеграція з іншими науками, передусім з економікою та управлінням. Було випущено кілька "комбінованих" підручників та посібників: "Економіка, організація і планування кооперативної торгівлі" за редакцією проф. А. Фрідмана, "Торговельна справа: економіка і організація" за редакцією проф. Л. Брагіна та проф. Т. Данько. У цих працях в різних співвідношеннях співіснували фрагменти різних наук, мало пов'язаних теоретично і практично між собою.

Такі конгломерати не збагатили ні економіку, ні управління, не кажучи вже про організацію торгівлі, яка "розчинилася" у середовищі невластивих їй законів, принципів, правил, підходів. Тому були потрібні нові пошуки, які привели до створення сучасного, ринково спрямованого підручника "Організація торгівлі" (автор В. Єгоров), де розглядаються питання суто організації торгівлі.

Важливо зауважити, що зарубіжна сучасна наука про організацію торгівлі має інший вектор розвитку. Відбувається поглиблення теоретичних положень, методичних підходів, практичних аспектів у розрізі підсистем торгівлі: "Основи оптової торгівлі" — В. Даненбург, Р. Манкриф, В. Тейлор; "Основи роздрібної торгівлі" — М. Леви, Б. Вейтц. Надзвичайний інтерес викликає "Роздрібна торгівля" проф. Б. Бермана і проф. Дж. Єванса, яка витримала вісім перевидань. На базі окремих розділів організації торгівлі формуються нові дисципліни. Ідеться насамперед про відокремлення курсів "Торговельна логістика", "Марчендайзинг".

Таким чином в Україні на сучасному етапі організація торгівлі як галузь знань має фрагментарний характер. Її елементи розпилені по різних навчальних дисциплінах і малопомітні у теоретичному та практичному плані. Отже, не викликає сумніву потреба оформлення цілісної системи знань у фундаментальному фаховому підручнику.