Організація управління операціями торгово-технологічного на складі

Головною метою управління торгово-технологічними операціями на складах підприємств гуртової торгівлі є забезпечення планомірного і безперебійного товаропостачання роздрібних торговельних підприємств. Воно включає: управління товарними запасами, асортиментом товарів, їх зберіганням, навантажувально-розвантажувальними операціями, товарними потоками на складах.

Управління товарними запасами передбачає їх нормування (у вигляді нормативів товарних запасів у сумі і днях до товарообігу), оперативний облік і контроль за станом товарних запасів (на основі чинних форм обліку і звітності), регулювання товарних запасів за рівнем та структурою за допомогою прийняття різноманітних комерційних рішень. При цьому необхідно використовувати комп'ютерну техніку і створювати сучасні системи управління товарними запасами. Методичним підґрунтям цієї роботи є сучасна теорія управління запасами, яка володіє широким різноманіттям економіко-математичних моделей управління одно-номенклатурними та багатономенклатурними запасами за критерієм мінімізації витрат на формування та утримання запасів..

Управління асортиментом товарів спрямоване на підтримання на складах оптимальної номенклатури товарів, необхідних для безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі. Управління асортиментом товарів на оптових торговельних підприємствах є основним завданням комерційної служби (насамперед товарознавців); водночас на склади покладається виконання підпорядкованих завдань щодо визначення асортименту товарів для конкретного складу, комплектування необхідного набору товарів з наявного асортименту, а також щодо оперативного контролю за рухом кожного різновиду товарів. Основним засобом управління асортиментом товарів на складах є асортиментні переліки та моделі. Управління зберіганням товарів на складах включає:

• управління власне зберіганням;

• визначення місць для зберігання товарів, що надходять на склади підприємства,

• їх пошук під час відпуску за замовленнями покупців.

Під час організації зберігання товарів на складах потрібно враховувати різницю в тривалості зберігання окремих товарів, їх фізико-хімічні властивості та інші фактори. На цій основі необхідно розробити таку систему розміщування товарів, котра дозволяла б швидко розмістити в місця зберігання або відшукати необхідні товари, вести правильний облік їх кількості, надходження, відпуску і забезпечувала б збереження кількості та якості товарів за умови ефективного використання складських площ та місткостей.

Управління зберіганням товарів має передбачати застосування раціональних способів укладання, які б забезпечували збереження товарів, виключали втрати, створювали зручності для контролю за їх станом і правильним відбиранням" Застосування різних методів управління рухом товарів на складах дозволяє не тільки впорядковувати зберігання товарів, але й прискорювати процес комплектування замовлень, значно полегшити працю складського персоналу всіх категорій, знизити простої транспортних засобів і складської техніки.

Управління зберіганням спрямоване на створення умов для раціонального виконання всіх операцій технологічного процесу, а для цього воно повинно забезпечувати: • зберігання кожного товару в коморах і камерах з температурним режимом, який би відповідав його фізико-хімічним та іншим особливостям; • дотримання певного товарного сусідства; • розміщування товарів з урахуванням частоти надходження і відпуску, працеємності і транспортабельності; • дотримання суворої черговості відпуску товарів (особливо продовольчих) залежно від терміну виготовлення, що дозволяє виключати можливість їх псування і прострочування термінів зберігання. Ефективність управління зберіганням товарів на складі виявляється через збільшення коефіцієнтів використання площі та місткості складу і підвищення середнього питомого навантаження на одиницю складської потужності, що досягається технологічними й організаційними заходами. Тому в процесі управління зберіганням товарів необхідно прийняти рішення про вибір системи зберігання товарів, яка може базуватися на закріпленні за товарами постійних або змінних місць зберігання або ж на застосуванні комбінованої системи.

Водночас досвід показує, що через дефіцит складських площ і непостійність асортименту на складах доцільно використовувати систему з закріпленням змінних місць зберігання. Раціональність її полягає в тому, що вона дозволяє оперативно використовувати звільнені місця для новоприбулої продукції. Вада цієї системи полягає в складності управління процесом розміщування товарів, яке потребує застосування комп'ютерної техніки і розробки певних прийомів управління цим процесом.

Найбільш прийнятним методом розміщування товарів є змішаний, при якому для товарів, які завжди є на складі, закріплюються постійні місця зберігання, а для іншої частини товарів виділяються змінні (тимчасово вільні) місця зберігання

Важливою умовою оптимального зберігання, у т. ч. укладання товарів на зберігання, є складання економічно і технічно обґрунтованих карт (схем) розміщування товарів на складах із закріпленням за товарами певних груп, підгруп і найменувань постійних місць зберігання. При закріпленні постійних місць зберігання за товарами з'являється можливість створити таку систему розміщення запасів товарів на складі, котра веде до скорочення транспортних витрат. Стабільність у розташуванні товарів допомагає персоналові складу швидко розміщувати новоприбулу партію, а також чітко відібрати товари при виконанні замовлень гуртових покупців. Розробка карт розміщування товарів на складах не тільки має велике значення для управління зберіганням товарів, а і є однією з найважливіших умов раціонального управління потоками товарів.

Під товарним потоком на складі розуміють рух товарів від моменту надходження до відпуску проданого товару гуртовому покупцеві. Товарний потік включає систему взаємопов'язаних, послідовно виконуваних операцій з товаром. На складах здійснюється кількісне та якісне перетворення товарних потоків. Процес, зв'язаний з перетворенням товарних потоків, подіють на три взаємодіючі частини:

> формування вхідного товарного потоку (заявки, замовлення);

> освоєння вхідного товарного потоку (операції технологічного процесу);

> формування вихідного товарного потоку (виписування документів на відвантаження, відбір, відвантаження).

Управління товарними потоками спрямовується на скорочення загального часу виконання операцій торгово-технологічного процесу складу та регулювання швидкості й циклічності руху транспортних засобів. Управління товарними потоками здійснюється через розробку схеми технологічного планування складу і визначення при цьому раціональних маршрутів руху товарів під час надходження, відбору та відпуску їх покупцям. Наявність карт розміщення товарів на складах, а також адресація новоприбулих товарів дозволяють оперативно відібрати потрібні товари на складі, визначити зручні маршрути, які забезпечували б мінімальний вантажообіг. З цією метою застосовується стандартна інформаційно-знакова система, за допомогою котрої позначаються шляхи руху транспортних засобів, а також розмітка стелажів і штабелів тощо.

Управління навантажувально-розвантажувальними і транспортними операціями на складі спрямоване на скорочення тривалості виконання даного циклу робіт завдяки вибору оптимальної структури етапів опрацювання вантажів, уникнення простоїв підйомно-транспортних механізмів, забезпечення ритмічної роботи складів і полегшення роботи складського персоналу всіх категорій. Воно передбачає максимальне полегшення праці вантажників і водіїв складської техніки за рахунок правильного вибору засобів механізації і відповідної підготовки персоналу.

Управління навантажувально-розвантажувальними операціями може здійснюватися диспетчерською службою оптового підприємства, у підпорядкуванні котрої перебуває парк підйомно-транспортного обладнання. Це дозволяє централізувати оперативний контроль і координацію управління всіма операціями складського опрацювання вантажів і забезпечити узгоджену роботу підрозділів оптових підприємств, оперативно регулювати операції з завантажування і розвантажування транспортних засобів, вибирати найраціональніші шляхи переміщування товарів, а також забезпечувати ритмічність роботи всіх підрозділів оптового торговельного підприємства.

Ефективність управління навантажувально-розвантажувальними операціями значною мірою залежить від рівня технологічного оснащення диспетчерської служби (промислове телебачення, диспетчерський зв'язок, пневмопошта, телефонний зв'язок).

Вищою формою організації складського технологічного процесу на оптовому торговельному підприємстві є автоматизована система управління (АСУ) складськими операціями, яка орієнтована на створення потокової системи внутрішньо-складської переробки вантажів. Автоматизація управління технологічними процесами на складах на основі комп'ютерної техніки пов'язана з необхідністю вирішення завдань щодо оптимізації процесів розміщування товарів на складах, формування замовлень на відбір, контролю відбору та відвантажування товарів у роздрібну торговельну мережу та ін., що є предметом складської логістики (або логістики складського опрацювання товарів).

Для створення такої системи необхідними є високий рівень комплексної механізації складських операцій, зосередження управління технологічними процесами переробки вантажів у єдиному центрі, використання системи конвеєрів та автоматичних міжстелажних навантажувачів для внутрішньо-складського переміщування вантажів та застосування комп'ютерної техніки. Основою для автоматичного укладання та вибору товарів із застосуванням дистанційних систем програмного управління служить укладання товарів у комірках ящикових або прохідних стелажів і на полицях гравітаційних стелажів та використання автоматизованих кранів-штабелерів. Найефективнішими є автоматизовані системи на складах з вузькою номенклатурою високооборотних товарів. Завданням складської логістики е оптимізація всього комплексу операцій, які виконуються під час руху товарних потоків через склади в загальній системі товаропросування.

Складська логістика спрямована на оптимізацію операцій закупівель, доставки закуплених товарів, процесів розвантажування товарів, їх приймання за кількістю та якістю, розміщування товарів, операцій забезпечення умов зберігання, контролю якості товарів, управління запасами, обробки замовлень, обслуговування замовників, організації процесів комплектування та пакування товарів, організації відвантажування та завезення товарів перевізникам або замовникам, планування і диспетчеризації робіт, маршрутизації перевезень вантажів у межах і поза складами, обліку оприбуткування, витрачання і наявності товарів та контролю цих операцій, ведення претензійної роботи, використання складських приміщень та споруд, вибору і використання обладнання та оргтехніки, підготовки та використання кадрів, формування та використання інформаційних систем тощо.

Застосування комп'ютерної техніки для вирішення оптимізаційних завдань у межах автоматизації управління технологічним процесом складу пов'язане з: • розробкою технологічної схеми переробки вантажів з використанням механізмів автоматичної дії та комп'ютерної техніки; • побудовою інформаційної моделі складу, в котрій кожному місцю зберігання відповідав би певний запис у пам'яті комп'ютера; • вирішенням проблеми раціонального розміщування товарів на складах; • розробкою програми управління операціями складування товарів; • забезпеченням надійної системи зв'язків комп'ютера з механізмами автоматичної дії; • розробкою технології комплексного опрацювання інформації, яка б забезпечувала виконання програм автоматичного обліку з одночасним розв'язанням завдань автоматичного управління складськими операціями.

 

Організація праці на складі

Управління торгово-технологічними процесами на складах тісно пов'язане з організацією праці на складах. Розвиток складського господарства, зростання рівня його технічного оснащення та масштабів обумовлюють ускладнення трудового процесу, зміну характеру праці, її дальший розподіл, виникнення нових професій та спеціальностей, зміни вимог щодо рівня кваліфікації працівників, організації та оснащення робочих місць. Тому питання вдосконалення складських технологій не можуть розглядатися відокремлено від організації праці складського персоналу.

Організація пращ на складі значною мірою залежить від структури апарату складу і функцій його працівників. Склад є основним структурним підрозділом оптового торговельного підприємства і функціонує під загальним керівництвом торгового (комерційного) відділу цього підприємства.

Структура апарату і чисельність його працівників залежить від виду складу, його товаро- та вантажообігу, асортименту товарів, виду і складності складських операцій; при цьому структура персоналу складу включає працівників різних категорій, виділення яких обумовлене розподілом праці за функціональною, товарною та/або технологічною ознакою, а також за кваліфікацією працівників. Персонал складу, як правило, включає працівників таких категорій: • завідувач складу; • завідувачі товарних секцій, відділів або старші комірники; • комірники; • відбірники; • комплектувальники; • пакувальники; • сортувальники; • водії підйомно-транспортних механізмів; • вантажники. В організації і проведенні робіт з приймання і зберігання товарів беруть участь товарознавці, а в разі організації на складі фасувальних робіт — фасувальники. На експедиційних складах до роботи складу залучаються також експедитори і вагарі.

Функціональний розподіл праці передбачає закріплення конкретних функцій за окремими категоріями працівників складу. Згідно з цією ознакою на складі можуть виділятися категорії керівних працівників (завідувачі складами, старші комірники), робітників (відбірники, сортувальники, пакувальники, вантажники, водії механізмів), службовців (експедитори, агенти) та ін.

Основою для розподілу праці складських працівників за товарною ознакою є спеціалізація їх на роботі з визначеною групою товарів. Відповідно до такого розподілу організовуються спеціалізовані товарні склади, секції або відділи.

Розподіл праці за технологічною ознакою пов'язаний зі спеціалізацією працівників на виконанні однотипних видів робіт, що відрізняються технологією їх здійснення (за цією ознакою розрізняють, наприклад, працю пакувальника, комплектувальника, відбірника, фасувальника та ін.); на великих складах застосовується також т. зв. повний, або поопераційний, розподіл праці.

Правильна організація праці на складі має забезпечити здійснення комплексу операцій основного технологічного процесу та достатній рівень продуктивності праці кожного складського працівника. Тому на складах потрібно проводити аналіз усталеної системи організації праці на основі дослідження існуючого технологічного процесу руху товарів Та пов'язаного з ним документально-інформаційного потоку, які, власне, і визначають обсяги та трудомісткість робіт на кожному конкретному складі. Матеріали такого аналізу служать підґрунтям для розробки комплексу заходів з наукової організації праці на складі.

Наукова організація праці складських працівників — це планомірне здійснення комплексу організаційних, технологічних, психологічних, естетичних і санітарно-гігієнічних заходів щодо вдосконалення методів праці І поліпшення її умов, що ґрунтуються на досягненнях науки, техніки і передового досвіду і забезпечують найбільш доцільне використання робочого часу на здійсненні складських операцій.

Основними напрямками наукової організації праці на складах є:

> розробка та вдосконалення форм розподілу і кооперації праці складських працівників;

> покращання організації та обслуговування робочих місць;

> вивчення і розповсюдження передових прийомів і методів праці;

> удосконалення нормування пращ;

> підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

> створення сприятливих умов праці;

> охорони праці і додержання техніки безпеки.

Необхідною умовою наукової організації праці є додержання норм і правил з охорони праці і техніки безпеки. З цією метою на складах повинні проводитися відповідні інструктажі та перевірки знань працівників. Відповідальність за стан охорони праці, додержання вимог техніки безпеки та протипожежної профілактики на складі несе завідувач складу.