Зовнішнє оформлення магазину

Важлива роль у цьому комплексі належить зовнішньому вигляду підприємства торгівлі, який є одним з компонентів загального образу магазину. Естетичне оформлення будівлі магазину покликане відповідати двом вимогам: воно повинно гармонійно поєднуватися з навколишнім ландшафтом і забудовою і вигідно виділяти будівлю магазину на їх тлі. Щоб надати будівлі магазину вигляд, що гармонує з ландшафтом, духом і історією місцевості, можна використовувати місцеві матеріали, декоративні мотиви, традиційні правила оздоблення. Виокремлення ж магазину серед конкурентів можна досягти незвичним архітектурним рішенням або вибором відповідних-будівельних матеріалів.

При виборі архітектури будівлі необхідно враховувати такий важливий фактор, як вартість будівництва. Будівництво магазину за індивідуальним проектом потребує більших витрат, але магазин відповідатиме вимогам даної конкретної фірми. Проте там, де це допускається місцевими будівельними правилами, можна успішно застосовувати типові будівельні елементи, у тому числі й об'ємні.

Збереження характерного вигляду магазину і виділення його серед інших магазинів-конкурентів досягається також за допомогою створення фірмового стилю підприємства. Для цього застосовують єдиний підхід до розроблення фірмового знака та вивіски торговельного підприємства, оформлення фасаду будівлі магазину і його торгового залу, єдиних принципів поєднання кольорів і образів для реклами, ділових паперів тощо.

Фірмовий знак підприємства покликаний сприяти впізнаванню магазину серед багатьох інших підприємств, а вивіска має містити інформацію про його назву, а також емблему підприємства. Зовнішні вивіски графічно мають бути вирішені таким чином, щоб їх можна було легко прочитати, навіть проїжджаючи вулицею з інтенсивним рухом. Вивіски повинні не тільки допомогти покупцям помітити магазин, але й сприяти формуванню у свідомості покупців бажаного образу магазину. Такий образ створюється графікою і кольоровою гамою вивіски. Дослідження видимості різних кольорів доказало, що легше за все і далі за все читаються чорні букви на оранжевому тлі (навіть ліпше, ніж чорні букви на білому тлі). Однак у багатьох випадках вивіски повинні відповідати загальним місцевим правилам, які регламентують, наприклад, їх максимальну висоту, розмір і колір букв тощо.

При влаштуванні фасадів будівель магазинів слід забезпечувати, можливості огляду торгового залу ззовні завдяки максимальному використанню скла. Це дозволяє краще побачити з вулиці цінні ділянки в торговельному залі, які можуть слугувати рекламою і позитивно впливати на прийняття рішення покупцями щодо відвідування магазину. Однак досить часто з мстою безпеки фасади магазинів виконуються напівзакритими і навіть зовсім закритими.

Важлива роль у формуванні зовнішнього вигляду магазину відводиться зовнішнім вітринам. їхня основна функція полягає у привертанні уваги потенційних покупців і спонуканні їх до відвідання магазину. Сучасна, зі смаком оформлена, органічно вписана в загальний архітектурний ансамбль міста вітрина також виступає суттєвим елементом оформлення вулиць і площ.

Вітрини бувають наскрізними (відкритими) і закритими.

Наскрізні вітрини забезпечують широкий доступ природного світла в торговельний зал, дозволяють бачити внутрішнє оздоблення. Проте слід ураховувати, що інтер'єр магазину, рух покупців у торговельному залі, що проглядаються з вулиці, відволікають увагу покупців від огляду виставлених у вітрині товарів. Тому в разі коли необхідно особливо зосередити увагу покупців на виставлених товарах, вітрину закривають із внутрішнього боку.

У закритих вітринах задню стінку використовують як фон для експонованих товарів, що забезпечує більшу концентрацію уваги покупців на цих товарах і створює умови для оформлення вітрини на високому художньому рівні.

Існує значна кількість прийомів оформлення віконних вітрин, вибір яких визначається завданнями, які стоять перед оформлювачами. Якщо потрібно широка реклама окремих видів і груп товарів, то у вітрину викладають максимальну кількість найбільш характерних товарних зразків. Такий прийом використовують за наявності в магазині кількох розміщених поруч вітрин і при послідовному показі товарів. Композицію у вітрині слід оновлювати якомога частіше, а окремі продані-товари негайно замінювати. Часта заміна товарів у вітрині сама по собі привертає увагу покупців не менше, ніж хитромудра композиція.

Якщо виставляються товари-новинки або маловідомі товари, то в композицію вітрини необхідно включати рекламні плакати з вичерпними відомостями про товари, способи їх експлуатації, підкреслювати їх переваги на аналогічними.

Композиції вітрин повинні розроблятися таким чином, щоб можна було легко замінювати окремі товари, не порушуючи загальної композиції. У вітринах слід широко застосовувати експозиції товарів у ансамблі, що дозволяє одночасно пропагувати принцип формування товарів за споживчими комплексами.

Поряд з архітектурою та оформленням фасаду на формування у покупців образу роздрібного торговельного підприємства істотно впливає його інтер'єр.

Інтер'єр магазину

Під інтер'єром магазину (від фр. interieur — внутрішній простір будівлі або приміщення у будівлі) розуміють архітектурно й художньо озлоблену його внутрішню частину. Інтер'єр має відповідати зовнішньому оформленню і не вступати в суперечність з образом магазину, який склався в покупців під впливом архітектурного рішення будівлі. Оформлення інтер'єру повинно відповідати традиціям, смакам, стилю життя основного контингенту покупців. Головним завданням під час проектування інтер'єру магазину є створення оптимальних умов для показу товарів і забезпечення максимальних зручностей покупцям для здійснення купівлі. Досягнення цієї мети залежить від комплексного вирішення таких завдань:

• створення оптимальних пропорцій приміщень, раціональної розстановки обладнання з урахуванням розміщення основних проходів, колон, сходів, ескалаторів та ін.;

• вдале розташування вітрин та рекламних засобів;

• оригінальна обробка стін, стелі, підлоги та колон;

• правильне використання кольору при оформленні приміщень;

• правильне освітлення торговельних залів магазинів джерелами загального та місцевого освітлення;

• улаштування підвісних елементів з урахуванням архітектури простору торгового залу.

У створенні інтер'єру особлива роль відводиться раціональному плановому рішенню торгового залу. Приймаючи рішення щодо розстановки торгового обладнання, необхідно враховувати імідж магазину, товарну спеціалізацію магазину й економічну доцільність. Загалом вибраний варіант має забезпечувати досягнення встановлених нормативів ефективності використання площі торгового залу та сприяти тому, щоб покупці могли побачити якомога більшу частину пропонованих товарів. На це саме треба орієнтуватися і розміщування товарів у торговому залі та їх викладка на торговому обладнанні. Торгове обладнання не має контрастувати з іншими елементами оформлення торгового залу. Форма і конструкція торгового обладнання, особливості стилю і способи викладання товарів, поєднання кольорів, рекламні засоби повинні створювати єдиний закінчений ансамбль.

Декоративне оформлення сучасних магазинів дуже різноманітне — від простого, стриманого стилю до використання найрізноманітніших декоративних матеріалів і прикрас. Декоративне оформлення може відображати чи підкреслювати перевагу тих чи інших товарів у асортименті.

Важливим засобом Оформлення інтер'єру магазину є правильне використання кольопу Дуже складним процесом с досягнення гармонії кольорів через посилення або зменшення їх насиченості. Тут широко використовуються закономірності сприйняття кольорів. Через просторові властивості сприйняття кольорів вироби різних кольорів, що експонуються на одній площині, можуть здаватися близькими (теплі кольори) або далекими (холодні кольори). У художньому оформленні важливе значення має явище контрастності, коли колір одного виробу залежно від навколишніх кольорів змінюється в бік, протилежний кольору оточення. Це явище поширюється на всі кольори.

Інтер'єри магазинів тканин, одягу, взуття, косметичних і парфумерних товарів і ювелірних виробів слід оформлювати більш яскравими, контрастними кольорами. Найбільш контрастну дію чинять холодні кольори — синьо-зелені, синьо-фіолетові, сині в поєднанні з теплими — червоними, жовтими.

Колір для фарбування приміщень вибирають з урахуванням розміщення підприємств відносно сторін світу, їх пропорцій. Приміщення, що добре освітлюються природним світлом, ліпше фарбувати в сіро-синьо-зелені кольори, а затемнені — у світлі жовто-охристі. Для стель бажано використовувати тільки білий колір.

За допомогою кольору можна змінити сприйняття пропорцій приміщень, створити ілюзію збільшення або зменшення простору. Так, для фарбування торцевих стін вузького приміщення використовують насичені теплі, а повздовжніх — світлі холодні тони.

Підсобні приміщення можуть бути пофарбовані у світло-зелений (конторські), жовтий (кімнати відпочинку) чи білий (комори) кольори.

Важливе значення для створення привабливого образу магазину має правильне освітлення торговельних залів магазинів спосіб поєднання систем природного і штучного освітлення, що дозволяє вигідно показувати ті чи інші товари та створювати атмосферу, що сприяє здійсненню купівлі.

У практиці торгівлі в магазинах застосовуються штучні системи загального, периметрального (кругового) та акцентуючого освітлення. Загальне освітлення застосовується для забезпечення видимості і створення певного тону в приміщенні торгового залу, периметральне освітлення дозволяє привернути увагу до стін, вертикальних поверхонь, а також спрощує орієнтацію у торгових залах з великою площею; акцентуюче освітлення виділяє товар із загальної маси, акцентує увагу на певних деталях даного товару. Воно дозволяє привернути увагу покупців до певних товарів завдяки використанню прожекторного обладнання, спеціальних ламп і місцевих світильників.

Світлові ефекти дозволяють не лише якісно показати товари, але й приховати окремі недоліки дизайну магазину, створити певний настрій та відчуття, які зміцнюють імідж магазину. Під час проектування системи освітлення необхідно враховувати, що освітлення повинно забезпечувати виділення товарів, створювати відповідний настрій для їх вибору, приховувати недоліки приміщення.

Для освітлення торговельних приміщень рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи, які досить економні. Ліпше, якщо трубчасті лампи розміщують не вздовж проходів і острівних прилавків, а впоперек. Тоді товари виглядають привабливіше, створюється менше тіней. Нині є великий вибір засобів світлотехніки, за допомогою яких можна оживити інтер'єр. Вузькі прямі промені ртутних ламп змушують відблискувати металічні і скляні банки, непродовольчі товари. Скрите освітлення допомагає виділити самі товари. Використовуючи нові види ламп і світильників, легко створити незвичайний образ магазину. Можна підбирати незвичні кольорові рішення для окремих секцій, відділів чи товарних груп, а в цілому внутрішнє освітлення магазину повинно ефективно підкреслювати переваги його інтер'єру.

Останнім важливим елементом декоративного оформлення інтер'єру магазину є засоби внутрішньо-магазинної реклами: вивіски, вказівники, графіка тощо. їх використання сприяє одержанню покупцями додаткової інформації про товари чи місця їх продажу в торговельному залі або підштовхує відвідувачів до вибору конкретного товару. Деякі елементи створюють при цьому ще й ефект персонального звернення до покупця або викликають відчуття ексклюзивності, романтики, краси та ін.

Усі компоненти зовнішнього і внутрішнього оформлення магазину повинні поєднуватися між собою і породжувати у покупця очікування зручних і приємних купівель.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Які основні групи приміщень магазину і який між ними функціональний зв'язок?

2. Які вимоги ставляться до об'ємно-планувальних рішень магазинів?

3. Які вимоги ставляться до розміщення зони входу-виходу в магазинах?

4. Які є види технологічних планувань торговельних залів магазинів і коли вони застосовуються?

5. Які основні вимоги ставляться до розміщення й улаштування неторговельних приміщень?

6. Що таке імідж магазину і чим він визначається?

РОЗДІЛ 14 ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ В МАГАЗИНІ 14.1. Зміст торгово-технологічного процесу в магазині Суть і принципи організації торгово-технологічного процесу магазину Торгово-технологічний процес (ТТП) в магазині — комплекс взаємозв'язаних послідовно виконуваних операцій, метою яких є доведення товарів належної якості до торговельного залу для реалізації їх покупцям у широкому асортименті з оптимальними затратами праці, часу і при високому рівні торговельного обслуговування. Основною операцією торгово-технологічного процесу в магазинах є продаж товарів, решта операцій створюють необхідні умови для успішного здійснення продажу товарів і мають підпорядкований характер. Принциповою особливістю торгово-технологічного процесу в магазинах є участь у ньому покупців як об'єктів праці торговельного персоналу; при цьому залежно від застосовуваних у магазині методів продажу товарів покупці можуть відігравати в торгово-технологічному процесі не тільки пасивну, але й досить активну роль. У торгово-технологічному процесі підприємств роздрібної торгівлі, принципова схема якого наведена на рис. 14.1, виділяють торговий і технологічний процеси. Торговий процес забезпечує перехід товарів зі сфери обігу у сферу споживання і зміну форм вартості. Особливість цього процесу полягає в тому, що в ньому задіяні не тільки предмети праці (товари), але й об'єкти праці-покупці. Працівники магазинів здійснюють продаж товарів і обслуговування покупців, а покупці беруть участь у торговому процесі. Основними елементами торгового процесу є вивчення попиту населення, складання і подання заявок на завезення товарів, формування асортименту товарів, управління товарними запасами, рекламування товарів, їх продаж, надання покупцям додаткових послуг та ін. Технологічний процес охоплює комплекс операцій, які забезпечують обробку товарів, починаючи з їх надходження в магазин і закінчуючи повною підготовкою до продажу та відпуском покупцям. Технологічний процес включає: транспортування товарів; розвантажування транспортних засобів; приймання товарів за кількістю і якістю; доставку товарів у зону зберігання або в торговий зал магазину; зберігання; підготовку товарів до продажу; переміщування товарів в торговий зал; розміщування і викладання в торговому залі; проведення розрахунку за товари; надання покупцям додаткових послуг технічного характеру. Як правило, операції торгового процесу відіграють основну роль в організації торговельного обслуговування населення та в торгово-технологічному процесі магазину, натомість більшість операцій технологічного процесу належить до групи допоміжних операцій торгово-технологічного процесу магазину (рис. 14.2 і 14.3). Рис. 14.1. Принципова схема торгово-технологічного процесу магазину Рис. 14.2. Схема основних операцій торгово-технологічного процесу в магазині Рис. 14.3. Схема допоміжних операцій торгово-технологічного процесу в магазині На структуру й організацію торгово-технологічного процесу магазинів впливають такі фактори: рівень розвитку виробництва товарів; стан торгівлі і її матеріально-технічної бази; кваліфікація торгового персоналу; тип магазину і розмір його торгової площі; склад і площа неторгових приміщень магазину; види торгово-технологічного обладнання; асортимент товарів, які підлягають реалізації, їх підготовленість до відпуску покупцям; застосовувані засоби механізації; форми організації праці та матеріальної відповідальності тощо. Особливу роль у формуванні структури торгово-технологічного процесу магазину відіграють застосовувані в ньому методи продажу товарів. Наприклад, перехід до застосування самообслуговування, пов'язаний із завчасною підготовкою товарів до продажу способом виконання операцій нарізання, зважування, упакування і т.п. у неторгових приміщеннях, приводить до скорочення кількості технологічних операцій, які повинні виконуватися безпосередньо в торговому залі. Усі технологічні операції, які виконуються в магазинах, поділяють на три основні групи: 1) операції безпосереднього обслуговування покупців; 2) підготовча робота з обслуговування покупців; 3) операції, пов'язані з процесом зберігання товарних запасів. До першої з них належать технологічні операції, які забезпечують процес продажу товарів і обслуговування покупців, — викладання товарів у торговому залі, самостійний відбір товарів покупцями з обладнання торгового залу або відпуск товарів, викладених на робочому місці продавця, надання покупцям додаткових послуг тощо. Це — найбільш відповідальна частина торгово-технологічного процесу магазину. До другої групи операцій належать операції, пов'язані з процесом підготовки товарів до продажу, — обробка товарів, їх фасування, переміщення в торговий зал. Група операцій, пов'язаних із процесом зберігання товарних запасів, охоплює приймання товарів, їх переміщення до місць зберігання, зберігання запасів у встановлених обсягах і асортименті. Торгово-технологічний процес кожного магазину повинен організовуватися на основі певних принципів, основними з яких є: комплексний підхід до розробки варіантів продажу товарів; забезпечення найкращих умов вибору товарів і їх придбання, економія часу покупців, високий рівень торговельного обслуговування; відповідність технології роботи магазину сучасному науково-технічному рівню; економічна ефективність торгово-технологічного процесу; збереження фізико-хімічних властивостей товарів. Під час розробки проекту торгово-технологічного процесу магазину необхідно враховувати можливість його організації на основі різних варіантів побудови технологічного процесу магазину. Розрізняють три основні схеми технологічного процесу в магазинах. Перша схема передбачає розвантаження транспортних засобів, приймання товарів за кількістю і якістю, їх зберігання, підготовку товарів до продажу, переміщення товарів з неторгових приміщень магазину в торговий зал і їх викладання на торгово-технологічному обладнанні, продаж і обслуговування покупців, розрахункові операції та надання додаткових послуг. Дана схема є найбільш повною і потребує наявності в магазині комплексу спеціальних приміщень, призначених для виконання тих чи інших функцій, зокрема, приміщень для приймання товарів, їх продажу, зберігання, підготовки до реалізації. Ця схема є характерною для більшості магазинів. Друга схема включає операції з розвантаження транспортних засобів, приймання товарів за кількістю і якістю, зберігання і продажу. У цьому разі в торгово-технологічному процесі магазину немає операції підготовки товарів до продажу, що дозволяє зменшити кількість функціональних приміщень магазину за рахунок приміщень для підготовки (розпакування, фасування, очищення, комплектування та ін.) товарів до продажу. Третя схема передбачає розвантаження товарів з транспортних засобів, приймання товарів за кількістю та якістю і їх продаж. Ця схема застосовується під час реалізації тих товарів, які надходять у магазин в тарі-обладнанні, а також на піддонах. Дана схема потребує наявності в будівлі магазину лише функціональних приміщень, призначених для приймання товарів і для їх продажу. Різновидом цієї схеми є варіант, який застосовується при реалізації меблів, великогабаритних електротоварів, спорттоварів, радіотелеапаратури, господарських і будівельних товарів. При цьому виконуються такі операції: - розвантаження товарів з транспорту; - приймання їх за кількістю та якістю; - розміщення зразків товарів у торговому залі; - продаж товарів за цими зразками. При цьому товари доставляються на адресу покупця транспортно-експедиційним підприємством безпосередньо з промислових підприємств, складів оптової бази або роздрібної торгівлі. Як правило, у зв'язку з неоднорідним рівнем готовності товарів до реалізації в кожному магазині одночасно застосовуються всі три основні схеми, а обсяги та послідовність виконання як основної, так і допоміжних операцій цього процесу визначаються ще й застосовуваними методами пролажу товарів.