Необхідність вивчення дисципліни

Між тим організація торгівлі є самостійною галуззю знань, має власні специфічні закономірності Л автономний характер. Засвоєння глибинних теоретичних засад організації торгівлі і вивчення узагальненого вітчизняного і зарубіжного досвіду в сучасних умовах ринкової орієнтації національної економіки стає гострою необхідністю для майбутніх фахівців торговельної сфери.

По-перше, організація відіграє провідну роль в структурній перебудові сфери торгівлі і формуванні сучасної організаційної моделі, адекватної ринковій економші.

По-друге, тільки в процесі організації можуть бути успішно реалізовані функції торгівлі, її практичні завдання і стратегічні пріоритети.

По-третє, організація забезпечує стійкість організаційних структур у торгівлі, узгодження взаємодій складових елементів і, відповідно, ефективну торговельну діяльність.

По-четверте, фактор організації є визначальним у диверсифікації торгових процесів, оптимізації структур, активізації суб'єктів торгівлі, посиленні конкурентної боротьби.

По-п'яте, без науково обґрунтованої організації неможливий прогрес у торгівлі, інноваційний розвиток, інтеграція торгівлі в міжнародні зв'язки, співробітництво національної торгівлі у межах ГАТТ/СОТ.

1.3. Функції і завдання дисципліни "Організація торгівлі"

Функції, завдання дисципліни

"Організація торгівлі" як сучасна, ринково орієнтована дисципліна виконує три основні функції; пізнавальну, методичну і практичну.

У пізнавальному плані вона вивчає і пояснює явища, процеси, закономірності, тенденції, структурні зміни, які зумовлені ринковим характером розвитку системи торгівлі.

Тому в теоретичному аспекті дана дисципліна виконує такі завдання:

• пояснює терміни, поняття, категорії, розкриває сутність, зміст організації торгівлі, її науково-теоретичні засади, вивчає нові теорії, методологічні підходи;

• аналізує закономірності, тенденції, явища характерні, для організації торгівлі як вітчизняної, так і зарубіжної;

• вивчає організаційні системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;

• науково обґрунтовує принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;

• визначає зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торговельної діяльності і реалізації функцій торгівлі.

Методична функція даної дисципліни полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних систем, структур, моделей.

Основні завдання в межах цієї функції такі:

• організаційне проектування і побудова організаційних систем, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;

• організаційний аналіз, оцінка організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;

• оцінка і вимір різних параметрів організації, ефективності організаційної діяльності.

Дана дисципліна безпосередньо пов'язана з практикою, тому їй притаманна практична функція, яка полягає у формуванні вмінь і навичок майбутніх фахівців. У межах цієї функції можна відокремити такі завдання:

• формування раціональної організаційної структури, впорядкування складових елементів систем, упровадження ефективних організаційних відносин і зв'язків;

• організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних систем у торгівлі, оптимізація їх структури;

• налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування торгівлі, утримання торговельних об'єктів у межах доданих значень основних параметрів;

• організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку торгівлі;

• зосередження організаційного потенціалу на здійснення реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.

Отже, основне завдання дисципліни "Організація торгівлі" — це формування в майбутніх фахівців системи сучасних знань з організації, а також умінь і навичок,

необхідних для професійної діяльності у сфері торгівлі.

У межах своїх функцій "Організація торгівлі" вирішує чітко окреслене коло завдань. Вони не розповсюджується на види діяльності поза межами сфери торгівлі, визначеної "Класифікатором видів економічної діяльності" (КВЕД).

Зв'язок з іншими дисциплінами

Зв'язок з іншими дисциплінами

"Організація торгівлі" є самостійною прикладною дисципліною професійного спрямування. Тому вона тісно пов'язана як із загальнотеоретичними, так і прикладними науками.

Методологічно найбільш помітно впливає на "Організацію торгівлі" фундаментальна дисципліна "Теорія систем". Саме під впливом цієї дисципліни формуються філософія організації, закони, загальні принципи, механізми організаційної діяльності.

Теоретичним фундаментом "Організації торгівлі", безперечно, є "Теорія організації", яка формує теоретичні засади даної дисципліни, визначає терміни, категорії, наукові інструменти, формулює найважливіші теоретичні положення.

Нова прогресуюча дисципліна, яка посилює вплив на характер і зміст "Організації торгівлі" є "Синергетика". Вона збагачує "Організацію торгівлі" ідеями нестійкої нелінійної динаміки в організаційних системах, самоорганізації, методологічними підходами створення кумулятивного позитивного ефекту, новими теоретичними положеннями, надзвичайно цінними в умовах структурної перебудови і диверсифікації торгівлі.

Об'єкт і предмет даної дисципліни зумовлює переважно її економічний зміст, тому "Організація торгівлі" базується на економічних теоріях, використовує економічні методи, економічні механізми і важелі впливу, зіставляє організаційну та економічну ефективність. У цьому плані "Організація торгівлі" пов'язана з "Економічною теорією", "Економікою підприємства", іншими економічними дисциплінами.

Із суміжних дисциплін "Організація торгівлі" найбільш тісно пов'язана з "Комерційною діяльністю на ринку товарів та послуг" та "Технологією торгових процесів". Організаційна діяльність, організаційні дії переважно спрямовані на активізацію комерційної діяльності, прискорення процесу товарно-грошового обміну, вдосконалення й оптимізацію комерційних та торгово-технологічних процесів, підвищення ефективності комерційної діяльності.

Слід особливо наголосити на взаємозв'язку "Організації торгівлі" з "Теорією управління" і "Менеджментом". Ці дисципліни не тільки взаємопов'язані, а й взаємообумовлені внаслідок інтеграції знань. "Організація торгівлі" широко використовує принципи і методи управління, управлінські схеми і моделі, специфічні механізми управління організаційною діяльністю. Ще ширшим є діапазон інструментів, позичений управлінням у організації. Варто особливо підкреслити, що відносно управління організація є основою для реалізації управлінських рішень.

"Організація торгівлі" у своїй практичній діяльності потребує відповідних умов — правових, фінансово-економічних, соціальних. Тому дана дисципліна тісно пов'язана з такими дисциплінами, як "Цивільне право", "Господарське право", "Комерційне право", "Фінанси і кредит".

Традиційно "Організація торгівлі" пов'язана з "Математикою", "Статистикою", "Економетрією" в тій частині, де потрібний математичний апарат для моделювання, оптимізації, аналізу, оцінки рівня організаційної діяльності.

Таким чином, "Організація торгівлі" взаємопов'язана і взаємообумовлена вельми широким колом дисциплін.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначити поняття і сутність організації торгівлі.

2. Сформулювати предмет і об'єкт "Організації торгівлі".

3. Яка роль організації торгівлі в професійній діяльності майбутніх фахівцю?

4. Які завдання і функції виконує "Організація торгівлі"?

5. З якими суміжними дисциплінами найбільш тісно пов'язана "Організація торгівлі"?

ОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ Організація торгівлі як галузь знань, науковий напрямок базується насамперед на фундаментальних положеннях теорії організації, теорії управління, а також економічної теорії. Разом з тим організація торгівлі має власні категорії, особливості, принципи і зміст, які поки мало розроблені і потребують теоретичного обґрунтування. 2.1. Характеристика основних категорій теорії організації У підґрунтя теорії організації покладено низку категорій, які визначають загальні і фундаментальні поняття цієї науки. Сутність і зміст основних категорій важливо і необхідно вивчати, оскільки вони відображають суттєві, загальні властивості та відносини в структурі організації й організаційної діяльності. Поняття і зміст системи Категорія "система" — надзвичайно складна, тому існують численні визначення її поняття. Найбільш точно відповідає сучасним вимогам (у контексті організації) визначення, відповідно до якого система с впорядкованою сукупність взаємозв'язаних та взаємодіючих підсистем, елементів, компонентів, які закономірно створюють цілісну організацію, спрямовану на досягнення заданої мети. Для системи характерні такі ознаки: • наявність множини елементів, тобто таких об'єктів, які в межах системи спроможні виконувати функції підпорядкованих загальній меті; • взаємозв'язки і відносини між елементами, причому стійкі й цілеспрямовані; • цілісний характер організації завдяки об'єднанню і взаємодії внутрішніх елементів, різнорідних, але в системі сумісних. • інтегративність якостей, тобто наявність у системи властивостей, яких не мають окремі елементи; • еволюційний розвиток, який поєднує циклічні і хаотичні форми розвитку; • синергізм. Різноманіття систем надзвичайно широке, проте єдиного підходу до їх класифікацій ще не вироблено. У літературі частіше зустрічається поділ систем на три класи: природні, ідеальні (гуманітарні, наукові), штучні. До останнього класу належать також соціально-економічні системи, до яких примикає і сфера торгівлі з її підсистемами. Характеристика організаційної системи Організаційну систему слід розглядати як агреговану цілісність, що включає організаційні елементи, організаційні відносини, виконує організаційні функції і цілі. Реально така система виявляється як організаційна модель, організаційна побудова. Елементами організаційної системи в торгівлі є підсистеми, елементи (роздрібні підприємства, оптові організації, об'єкти торговельно-посередницької діяльності, а також підрозділи цих організаційних формувань). Сукупність різноякісних, але порівняно однорідної діяльності підприємств та організацій формують різні підсистеми, насамперед роздрібної, оптової, державної, кооперативної торгівлі. Підсистеми у сфері торгівлі мають ступінчастий характер, тобто вони ієрархічні. Наприклад, для системи споживчої кооперації характерні такі ступені організації: Укоопспілка — облспоживспілка — райспоживспілка — споживче товариство — торговельне об'єднання — торговельне підприємство — філія торговельного підприємства. Така ієрархічна побудова вказує на надмірну централізацію організації споживчої кооперації. В інших підсистемах ієрархічна структура більш, спрощена включаючи два-три рівня. Спід зазначити, що багатоступінчастість характерна для підсистем з глибокою спеціалізацією торгівельної діяльності, а при універсальному характері торгівлі це є ознакою надмірної централізації господарських функцій, координації, регулювання, контролю. Організаційні елементи в системі взаємодіють через організаційні відносини і зв'язки. Сукупність відносин в організаційних системах структурно різниться залежно від призначення самої системи. В організаційних системах торгівлі наявні такі відносини: організаційно-економічні, соціальні, технологічні і, безперечно, організаційно-правові. Що стосується зв'язків, які підтримують взаємодію складників системи і стійкість її як цілісної структури, то вони відображають зміст організаційних відносин. Форми ж зв'язків набагато ширше і складніше. Характеристика організаційної системи буде неповною без розкриття її функцій і цілей. Функція є об'єктивною складовою організаційної системи, оскільки саму організацію можна розглядати як сукупність здійснення функцій. Функції притаманні організації на всіх без винятку рівнях ієрархії. Головною функцією організаційної системи є організаційна функція, тобто забезпечення досягнення таких цілей, як розвиток (зростання), стійкість і взаємодія. Організаційні системи належать до складних систем. їм властиві особливості і характерні ознаки: • складна внутрішня організація; • наявність підсистем з функціональним характером діяльності; • складні організаційні відносини і форми зв'язків; • внутрішня і зовнішня взаємодія елементів системи; • ієрархічна структура, або багатоступінчаста побудова; • переміщення значних потоків товарів, коштів, інформації всередині системи. Отже, складність структур пояснюється не тільки складом елементів, а й у значною мірою зв'язками, функціями та різноманіттям цілей. Сутність структури Структура виступає об'єктивно необхідною складовою організаційної системи. Вона зумовлює основні властивості й організаційні характеристики системи. Структура залишається незмінною в процесі функціонування систем, тобто вона забезпечує їй стійкість і цілісність. Інтуїтивно структури часто уявляються як сукупність зв'язків і відносин між ними, продиктованими функціями і завданнями системи. Тому під структурою розуміють сукупність організаційних об'єктів і взаємозв'язків, що визначаються змістом функцій і цілей системи. Однак більш точно — структура є стійка впорядкованість у просторі і часі організаційних елементів і зв'язків. Для організаційних систем найхарактернішими є три типи структур: 1) сітьова; 2) скелетна; 3) централізована. Сітьова Скелетна Централізована Рис. 2.1. Типи структур У сучасних теоріях організації виділяють екстенсивні та інтенсивні структури. У першому випадку спостерігається зростання елементів у часі, в другому — зростання видів зв'язків та їх інтенсивності при незмінній чисельності елементів. Отже, зв'язки в структурі відіграють суттєву роль. До основних можна віднести такі види зв'язків структури: економічні, господарські, соціальні, технологічні, інтеграційні, коопераційні. У структурі зв'язки мають пряму і зворотну спрямованість. Важливе значення для системи мають таки характеристики зв'язків, як тривалість, стійкість, інтенсивність та ефективність.

Зміст організації торгівлі

Глибина, сутність організації торгівлі може бути розкрита через її зміст, який виявляється в єдності структури й організаційних процесів.

Структура торгівлі містить елементи, організаційні відносини, зв'язки і взаємодію. Крім того, структура торгівлі як соціально-економічна система багатогранна і включає господарську, функціональну, управлінську, технологічну, соціальну, територіальну та інші види структур. При цьому модель системи формують три структури: господарська, функціональна й управлінська. Зовнішньо така модель виражається в організаційній побудові, точніше, в організаційній структурі торгівлі.

Основними елементами організаційної структури слід вважати:

• торговельні об'єкти, торговельні підприємства, (їх підрозділи), об'єднання, організації;

• підсистеми торгівлі: галузеві, функціональні, відомчі, територіальні та ін.;

• управлінські органи, підрозділи, служби.

Органічними компонентами організаційної структури торгівлі виступають також сукупність відносин і зв'язків. Найбільш характерними для торгівлі є:

- організаційні, управлінські, економічні, соціальні та технологічні відносини;

- господарські, економічні, зовнішньоекономічні, інтеграційні та коопераційні зв'язки.

Система відносин й зв'язків підтримує постійну взаємодію елементів структури торгівлі. При цьому взаємодія елементів може бути пряма і опосередкована.

У найбільш загальному вигляді організаційна структура торгівлі може бути зображена схематично (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Організаційна структура сфери торгівлі

Як видно з рис. 2.2, організаційну структуру торгівлі становлять чисельні об'єкти торгівлі, різні підсистеми, структура управління і контролю. До організаційної структури слід віднести також об'єкти інфраструктурного обслуговування, які належать безпосередньо торгівлі. Усі елементи організаційної структури взаємопов'язані і взаємодіють між собою.

Організаційна структура виступає важливою, але не єдиною складовою організації торгівлі. До її змісту належать також організаційні процеси, або організаційна діяльність. Під організаційною діяльністю слід розуміти сукупність форм, методів, прийомів та засобів організаційного характеру, які використовуються для організаційного забезпечення функціонування та розвитку торгівлі.

Жодна функція торгівлі не може бути ефективно реалізована без належної організації. Тому за своїм змістом організаційна діяльність в торгівлі складна і багатоаспектна. Вона охоплює як прості торгівельні операції, так і складні процеси оперативного, торгово-технологічного, комерційного, економічного, управлінського характеру.

Сукупність організаційних дій на всіх ієрархічних рівнях у торгівлі може бути зведена до такого переліку укрупнених напрямків:

• створення нової організаційної структури;

• перебудова, реформування, вдосконалення існуючої організаційної структури;

• організаційне забезпечення успішного функціонування організаційної структури та її гармонійного розвитку;

• вдосконалення організаційних відносин і зв'язків;

• підвищення ефективності взаємодії елементів організаційної структури;

• організація операцій, процесів, робіт та їх оптимізація;

• диверсифікація торговельної діяльності;

• організаційний аналіз і організаційне проектування;

• організація взаємодії елементів організаційної структури з суб'єктами поза межами системи;

• інтеграція організаційної структури торгівлі на різних рівнях у зовнішнє середовище.

Схематичну організаційну діяльність у сфері торгівлі подано на рис. 2.3.

Організаційна діяльність має чітку спрямованість і свої особливості, які полягають у специфіці цілей, організаційних механізмів, характері дій, їх масштабності, кінцевих результатах. Разом з тим на практиці вона перетинається і доповнюється з управлінською діяльністю, зберігаючи при цьому свій зміст і характер як самостійний від діяльності.