Внутрішнє середовище організації.

Згідно із системним підходом до управління кожна організація — це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується.

 

Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Його проектування і створення відбувається з огляду на специфіку діяльності організації, кола споживачів, ринкової кон'юнктури, умов господарювання тощо.

 

Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.

 

Складові внутрішнього середовища організації. Внутрішнє середовище організації формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування і розвиток. Цим зумовлене існування різних підходів до структурування внутрішнього середовища організацій. Найчастіше в ньому виділяють п'ять складових: цілі, структура, технологія, завдання і персонал, який виконує ці завдання з допомогою відповідної технології.

 

Проектує процес перетворення ресурсів на готовий продукт і забезпечує його функціонування система менеджменту, яка зорієнтована на виконання таких ключових завдань:

визначення цілей організації;

формування під обрані цілі організаційної структури, що уможливить ефективну взаємодію всіх членів організації згідно з тими функціями, які вони виконуватимуть;

залучення у процес перетворення тієї технології, яка гарантуватиме оптимальне співвідношення витрат ресурсів і результату;

підбір персоналу і створення для нього дієвих мотиваційних преференцій (переваг), які б поєднували прагнення людей досягати власних цілей з необхідністю працювати з належною віддачею задля досягнення мети організації.

Незалежно від сфери діяльності, складу і структури зовнішнього середовища, ці завдання є обов'язковими для керуючої системи будь-якої організації, оскільки їх вирішення формує її внутрішнє середовище.

Звідси, основними елементами внутрішнього середовища є:

цілі організації — формуються з урахуваннями ринкової кон'юнктури на основі наявних та потенційних можливостей організації;

структура організації — формується під обрані цілі в такий спосіб, щоб забезпечити необхідний рівень гнучкості й мобільності організаційних дій; система технологій — спрямована на забезпечення конкурентоспроможності продукції за технічними й економічними параметрами;

персонал (людські ресурси) — добирають з урахуванням кваліфікаційних характеристик і узгодженості мотивацій індивідів з цілями організації, здатності їх до саморозвитку;

організаційна культура — має своїм завданням ідентифікацію індивідуальних та організаційних цілей та їх узгодження.

Отже, внутрішнє середовище організації — це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.

 

 

Зовнішнє середовище організації. Успіх організації залежить не лише від досконалості її внутрішнього середовища, а й від зовнішніх щодо організації сил. Вони прямо чи опосередковано впливають на її діяльність, ускладнюючи її чи відкриваючи перед нею нові можливості. Тому необхідний всебічний і ретельний аналіз характеру впливу зовнішніх сил на організацію, що дасть змогу приймати такі управлінські рішення, які поліпшуватимуть конкурентні позиції організації, забезпечуватимуть її ефективне функціонування та розвиток.

Сутність і характеристики зовнішнього середовища. Кожна організація є відкритою системою, яка перебуває у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.

Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників.

Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії.

Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним:

Складність — велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів.

Мінливість — швидкість зміни оточення організації. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Менш рухливе воно у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо. Крім того, в межах одного підприємства більш рухливим є середовище для одних підрозділів, зокрема, науково-дослідних, маркетингових відділів, і менш рухливим — для інших, наприклад, виробничих.

Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших). Наприклад, зростання цін на енергоносії зумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, при виробництві яких є велика частка енергозатрат. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію. Водночас таке становище змушує виробників шукати енергозберігаючі технології.

 

Невизначеність — необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності. Організації, прагнучи знизити рівень невизначеності зовнішнього середовища, можуть застосовувати дві стратегії — пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його сприятливішим для свого функціонування. Перша стратегія реалізується через створення гнучких організаційних структур із високим рівнем децентралізації влади.

 

Керівники таких організацій повинні вміло використовувати сучасний інструментарій для прогнозування змін, володіти ринковою інтуїцією. Друга стратегія, як правило, доступна лише великим фірмам або таким, які об'єднуються з метою розширення своїх можливостей. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати потужну рекламу та засоби PR, політичну діяльність для лобіювання своїх інтересів, входження у торговельні асоціації. Вразливість малого бізнесу зумовлена саме тим, що серед підприємців-початківців мало хто досконало володіє мистецтвом передбачувати зміни у зовнішньому середовищі, а змінювати його на свою користь їм не під силу.

Динамічність зовнішнього середовища, його видозмінюваність, відсутність необхідного обсягу достовірної інформації перешкоджають урахуванню всіх можливих наслідків впливу на діяльність підприємства. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, віддавати перевагу тим, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети сприяє, зокрема, аналіз мікросередовища підприємства і виділення тих його суб'єктів, чий вплив на нього є відчутним.

 

 

Цілі і задачі організації

 

Цілями Організації є:-сприяння відродженню, збереженню та поширенню вищих людських цінностей (совість, благородство, честь, гідність, любов до Батьківщини, турбота про природу, повага до себе та інших, самовдосконалення в різних аспектах: духовному, інтелектуальному, морально-етичному, фізичному);-сприяння виробленню життєздатної системи загальнонаціональних цінностей і філософії, що об'єднує все російське суспільство;-сприяння створенню можливості ідеального устрою взаємин людей, побудови гармонійного суспільства і держави;-сприяння розвитку науки, культури і мистецтва;-сприяння вдосконаленню системи освіти і виховання; -пропаганда здорового способу життя, залучення різних категорій населення і, насамперед, молоді до систематичних занять фізичною культурою і спортом;-сприяння гармонійному розвитку особистості, самовдосконалення;-пропаганда розвитку у громадян Росії громадянської відповідальності за долю Вітчизни, сприяння вихованню патріотизму, високих моральних якостей;-сприяння побудові правової держави, захист конституційних прав і свобод громадян.

 

Для реалізації зазначених цілей Організація відповідно до чинного законодавства реалізує наступні завдання та здійснює такі види діяльності:-надає підтримку урядовим і державним органам в розробці життєздатної системи загальнонаціональних цінностей і філософії, що об'єднує все російське суспільство, а також у вдосконаленні системи виховання та освіти населення і підготовці різних соціальних і програм і рекомендацій;-здійснює заходи щодо організації дозвілля громадян, організовує проведення концертів, конференцій, семінарів, круглих столів та інші заходи, спрямовані на самовдосконалення людини;-сприяє відродженню, збереженню і популяризації академічного мистецтва (академічний вокал, оперне мистецтво, інструментально-виконавська діяльність, класичний бальний танець, література, живопис);-в установленому законом порядку проводить різні спортивні заходи і змагання, залучає громадян до занять фізичною культурою і спортом;-сприяє відродженню і пропагує різні види спорту (самбо, гирьовий спорт, силове триборство, важка і легка атлетика тощо);-сприяє розвитку фундаментальних наук і проводить наукові дослідження як в галузі природничих наук (пріоритетні напрями досліджень: фізика мікро-і макросвіту, біохімія, молекулярна біологія, імунологія), так і гуманітарних наук (пріоритетні напрями досліджень: філософія, історія, соціологія, психологія, релігієзнавство, економіка);-займається порівняльним аналізом і вивченням всіх духовних і філософських систем самовдосконалення людини, використовує різні наукові методи і підходи для вивчення загальнолюдських цінностей;-здійснює просвітницьку та видавничу діяльність; - бере участь у створенні, відповідно до чинного законодавства, навчальних, наукових, спортивних та інших організацій і закладів;-організовує та проводить незалежні громадські соціологічні дослідження;-здійснює співробітництво у всіх законних формах з громадськими та державними структурами в справі реалізації цілей Організації;-підтримує міжнародні контакти з різними благодійними та іншими громадськими об'єднаннями.

Організація може здійснювати будь-яку іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством.