Кримінальне право і процес у 1930-х роках

1. Ужорсточення кримінального законодавства.

2. Зміни в кримінальному процесі.

 

 

На початку 30-х років, у зв’язку з жорстокими, незаконними методами індустріалізації і колективізації та з опором їм з боку частини суспільства, радянський законодавець ужорсточує відповідальність населення за невиконання чи порушення розпоряджень уряду у кримінальному порядку. Санкції стають неадекватно жорстокими, засоби впливу починаються з крайніх. Словесна незгода з режимом, критика вождів або відмовчування, коли всі їх славили, розцінювалися як зрада, шкідництво, шпигунство, підбурювання до повалення ладу, прихована ворожість і як результат – притягнення до суду або позасудових органів та кара. Підвищено рівень відповідальності за злочини у сфері економіки, службової діяльності, виробничих відносин. Приймалися закони в Москві, а в Україні лише дублювалися.

7 серпня 1932 року ухвалено постанову уряду “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної власності”, яка в народі дістала назву “закон про п’ять колосків”. Злочинець, який посягнув на громадське добро, оголошувався ворогом народу і карався розстрілом. За пом’якшувальних обставин – конфіскація майна і позбавлення волі не менше як на 10 років без застосування амністії. Жменя зерна, взята з колгоспного поля, ставала підставою заведення кримінальної справи.

Кримінальна відповідальність установлювалася за випуск недоброякісної продукції, за антиколгоспну агітацію, погрози на адресу керівництва і влади, за обважування і обмірювання покупців, за невиконання в термін планових завдань. Образа представників влади прирівнювалася до злочину проти порядку управління. Під зрадою Батьківщині, за що встановлено смертну кару, розуміли шпигунство, видачу таємниці, втечу чи переліт за кордон, перехід на бік ворога, здачу в полон. Недонесення каралося терміном до 10 років. Максимальні терміни (до 25 років) установлювали за більшість злочинів проти держави і суспільства. Законом від 1 грудня 1934 року “Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терактів” внесено суттєві зміни до процесуального законодавства. Слідство в таких справах скорочувалося до 10 днів, звинувачувальний акт вручався за 24 години до суду, процес проходив без прокурора і адвоката, не допускалися касації, апеляції та помилування, вирок виконувався відразу ж після його винесення. Того ж року створено особливу нараду, яка проводила в масовому порядку позасудової репресії. 9 грудня 1934 року постановою “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу УСРР” зазначені новели ввели і в Україні. Отже, влада вважала, що шляхом посилення репресій і розширення кримінальної відповідальності можна ефективно розв’язати всі економічні, соціальні та політичні проблеми.

репресії, санкції, “закон про п’ять колосків”, постанови.

 

7 серпня 1932 р. – драконівський “закон про п’ять колосків” (постанова “Про охорону майна…”).