Реформи державного апарату та правоохоронної 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Реформи державного апарату та правоохоронної



Системи УРСР в період перебудови (1986–1991 рр.)

1. Вищі органи влади. 2. Місцеві органи влади і управління. 3. Правоохоронні органи.

 

Політика політичної перебудови, ідеологічної гласності, економічного прискорення та суспільного плюралізму, яку проголосив у 1985 році М.Горбачов, викликала доконечну потребу реформування державно-правової системи СРСР та союзних республік. Протягом 1989 – 1991 рр. Верховна Рада ухвалила низку законів, які змінили і доповнили Конституцію УРСР. Зокрема, склад ВР скоротився до 450 народних депутатів, яких стали обирати не на 5, а на 4 роки. У складі депутатського корпусу з’явилася опозиція – “Народна рада” (125 депутатів). Очолювати ВР став не голова Президії, а Голова ВР, який став найвищою посадовою особою в республіці з широкими повноваженнями. У липні 1991 р. ухвалено закони, за якими засновувалася посада Президента УРСР. Тоді ж Раду Міністрів реформовано в Кабінет Міністрів на чолі з прем’єр міністром. З 1990 року вступив у дію Закон “Про місцеві ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування”, за яким вони переводилися в режим органів місцевого громадського самоврядування з режиму єдиного державного керівництва. До системи місцевого самоврядування належали сільські, селищні та міські територіальні громади, відповідні ради і їхні виконкоми. До регіонального самоврядування віднесено район і область, їхні ради і виконкоми. Означене збільшило повноту реального народовладдя, розширило права органів місцевого самоврядування. У 1989 році відновлено кримську автономію і створено Кримську АРСР з відповідними автономними державними структурами.

Протягом 1989–90 рр. реформовано судову та прокурорську систему. Судді районних судів обиралися депутатами обласних рад на 10 років, а народні засідателі виборцями на 5 років. Судова система УРСР була виведена із союзного підпорядкування і підпорядковувалася Верховному Суду УРСР. Генерального прокурора УРСР тепер призначала Верховна Рада УРСР на 5 років. Лише їй він підпорядковувався і звітував, а також призначав обласних і затверджував районних прокурорів. Комітет конституційного нагляду реформовано в Конституційний Суд, який обирався ВР на 10 років у кількості 23 судів.

20 грудня 1990 року ВР ухвалила Закон “Про міліцію”, за яким принципами її діяльності визначено законність, гуманність, гласність, справедливість. Метою діяльності міліції має бути забезпечення безпеки громадян, захист їх прав, свобод, законних інтересів, запобігання правопорушень та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців, виконання покарань і стягнень. Особливо зазначено, що співробітник ОВС керується лише законом і діє в його рамках.

 

реформування, реорганізації, Президент, прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор.

 

 

20 грудня 1990 р. – Закон України “Про міліцію”.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 399; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.239.71 (0.006 с.)