Поняття, завдання і система кримінального процесу. Чинність кримінально-процесуального закону.

Поняття, завдання і система кримінального процесу. Чинність кримінально-процесуального закону.

Кримінальний процес -це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникає у перебігу цієї діяльності, вказаних органів один з одним, а також громадянами, посадовими особами, у установами, підприємствами, громадськими об'єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності. Завдання кримінального процесу сформульовано у статті 2 Кримінально- процесуального кодексу України (надалі - КПК).Це зокрема: 1 охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь; 2 швидке й повне розкриття злочинів; 3 викриття винних; 4 забезпечення правильного застосування закону, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності та жоден невинуватий не був покараний. Перелічені завдання кримінального судочинства стосуються всіх його стадій. Одночасно кожна стадія має свої спеціальні завдання. Виконання всіх цих завдань покладено на державні органи, що ведуть процес. При цьому суд зобов'язаний виконувати тільки перше й останнє завдання. Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних відбувається у суворо встановленій законом послідовності, створюючи систему кримінального процесу. Система кримінального процесу складається з стадій :1) порушення кримінальної справи; 2)досудове розслідування(форми-дізнання та досудове слідство); 3) попередній розгляд справи суддею ;4) судовий розгляд(частини (етапи) - підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення і проголошення вироку); 5) апеляційне провадження; 6) касаційне провадження; 7) виконання вироку, ухвали і постанови суду; 8) перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Кримінально-процесуальний закон, як і будь-який закон, має власні правила дії в часі, просторі й стосовно осіб. Дія кримінально-процесуального закону в просторі може бути територіальною й екстериторіальною. Територіальна чинність кримінально-процесуального закону окреслена територією України та визначається державним суверенітетом. Екстериторіальна дія закону регулюється міжнародними договорами та передбачає поширення законодавства певної держави за межі її території. Так, провадження в кримінальних справах про злочини, вчинені на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває поза межами України під прапором або розпізнавальним знаком України, здійснюється згідно з кримінально-процесуальним законодавством України, якщо інше не перед­бачено міжнародними договорами. Чинність кримінально-процесуального закону в часі може бути прямою та зворотною. Пряма дія закону полягає в тому, що при провадженні у кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє під час провадження дізнання, досудового слідства чи судового розгляду справи. За загальним правилом, закон зворотної сили не має. Проте кримінально-процесуальний закон, згідно з яким покращується становище учасників процесу (надаються нові додаткові права, скасовуються певні обмеження тощо), має зворотну силу, тобто поширюється на ті кримінально-процесуальні відносини, що виникли до його прийняття. Кримінально-процесуальний закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Чинність кримінально-процесуального закону щодо осіб характеризується загальним правилом: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії та є суб'єктами відносин, котрі він регулює. Дія кримінально-процесуального закону поширюється на всіх громадян України, осіб без громадянства й іноземних громадян, окрім осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності.

 

 

Стадії кримінального процесу: поняття, завдання, характеристика.

Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних відбувається у суворо встановленій законом послідовності, створюючи систему кримінального процесу. Ця система включає кілька великих частин, які називаються стадіями. Стадії кримінального процесу -це порівняно самостійні етапи кримінально-процесуальної діяльності, що характеризуються безпосередніми завданнями, специфічним колом суб'єктів і процесуальних засобів діяльності, а також підсумковими рішеннями. Згідно з чинним законодавством, кримінально-процесуальне провадження складається з певної кількості стадій, сукупність яких утворює систему стадій кримінального процесу, а саме:1)порушення кримінальної справи; 2)досудове розслідування(форми-дізнання та досудове слідство); 3 попередній розгляд справи суддею; 4) судовий розгляд(частини (етапи) - підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення і проголошення вироку); 5) апеляційне провадження; 6) касаційне провадження; 7 виконання вироку, ухвали і постанови суду; 8) перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Порушення кримінальної справи - це початкова стадія кримінального процесу, в якій компетентні державні органи здійснюють процесуальну діяльність з прийняття, реєстрації, розгляду, перевірки та вирішення заяв і повідомлень про злочини й приймають одне з таких рішень: 1) про порушення кримінальної справи; 2) про відмову в порушенні кримінальної справи; 3) про направлення заяви або повідомлення та матеріалів їх перевірки за належністю. Досудове розслідування( здійснюється у двох формах: дізнання та досудове слідство) - це стадія кримінального процесу, в якій провадиться комплекс слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на повне, всебічне й об'єктивне встановлення обставин вчиненого злочину та осіб, які його вчинили, тощо. Попередній розгляд справи суддею - це стадія кримінального процесу, у якій суддя одноособово за участю прокурора й інших учасників процесу здійснює процесуальну діяльність, спрямовану на перевірку повноти та правильності проведеного досудового розслідування й вирішує питання про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні. Судовий розгляд - це стадія кримінального процесу, в якій суд колегіально чи суддя одноособово за участю сторін судового розгляду розглядає та вирішує кримінальні справи по суті, тобто вирішує питання про винуватість або невинуватість підсудного, про застосування чи незастосування покарання та деякі інші питання. Апеляційне провадження - це стадія кримінального процесу, в якій суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у зв'язку з поданою на них апеляційною скаргою чи поданням. Касаційне провадження - це стадія кримінального процесу, в якій суд касаційної інстанції переглядає судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з поданою на них касаційною скаргою чи поданням. Виконання вироку чи іншого судового рішення- це стадія кримінального процесу, в якій суд, який постановив рішення, вирішує всі питання, що виникають у зв'язку зі зверненням цього рішення до виконання, його фактичним виконанням, а в деяких випадках і після його виконання. Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження- це стадія кримінального процесу, в якій судове рішення переглядається у зв'язку з нововиявленими обставинами чи у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, що вплинули на правильність судового рішення.

 

Поняття, завдання і система кримінального процесу. Чинність кримінально-процесуального закону.

Кримінальний процес -це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникає у перебігу цієї діяльності, вказаних органів один з одним, а також громадянами, посадовими особами, у установами, підприємствами, громадськими об'єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності. Завдання кримінального процесу сформульовано у статті 2 Кримінально- процесуального кодексу України (надалі - КПК).Це зокрема: 1 охорона прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть у ньому участь; 2 швидке й повне розкриття злочинів; 3 викриття винних; 4 забезпечення правильного застосування закону, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності та жоден невинуватий не був покараний. Перелічені завдання кримінального судочинства стосуються всіх його стадій. Одночасно кожна стадія має свої спеціальні завдання. Виконання всіх цих завдань покладено на державні органи, що ведуть процес. При цьому суд зобов'язаний виконувати тільки перше й останнє завдання. Діяльність органів досудового розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних відбувається у суворо встановленій законом послідовності, створюючи систему кримінального процесу. Система кримінального процесу складається з стадій :1) порушення кримінальної справи; 2)досудове розслідування(форми-дізнання та досудове слідство); 3) попередній розгляд справи суддею ;4) судовий розгляд(частини (етапи) - підготовча частина, судове слідство, судові дебати, останнє слово підсудного, постановлення і проголошення вироку); 5) апеляційне провадження; 6) касаційне провадження; 7) виконання вироку, ухвали і постанови суду; 8) перегляд судових рішень в порядку виключного провадження. Кримінально-процесуальний закон, як і будь-який закон, має власні правила дії в часі, просторі й стосовно осіб. Дія кримінально-процесуального закону в просторі може бути територіальною й екстериторіальною. Територіальна чинність кримінально-процесуального закону окреслена територією України та визначається державним суверенітетом. Екстериторіальна дія закону регулюється міжнародними договорами та передбачає поширення законодавства певної держави за межі її території. Так, провадження в кримінальних справах про злочини, вчинені на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває поза межами України під прапором або розпізнавальним знаком України, здійснюється згідно з кримінально-процесуальним законодавством України, якщо інше не перед­бачено міжнародними договорами. Чинність кримінально-процесуального закону в часі може бути прямою та зворотною. Пряма дія закону полягає в тому, що при провадженні у кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє під час провадження дізнання, досудового слідства чи судового розгляду справи. За загальним правилом, закон зворотної сили не має. Проте кримінально-процесуальний закон, згідно з яким покращується становище учасників процесу (надаються нові додаткові права, скасовуються певні обмеження тощо), має зворотну силу, тобто поширюється на ті кримінально-процесуальні відносини, що виникли до його прийняття. Кримінально-процесуальний закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Чинність кримінально-процесуального закону щодо осіб характеризується загальним правилом: закон діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії та є суб'єктами відносин, котрі він регулює. Дія кримінально-процесуального закону поширюється на всіх громадян України, осіб без громадянства й іноземних громадян, окрім осіб, які користуються правом дипломатичної недоторканності.