Кримінальне право УСРР 1920-х років

1. Зміни у кримінальному праві. 2. Основні положення Кримінального кодексу 1922 р. 3. Кримінальний кодекс 1927 р.

 

 

Радянське кримінальне право 1919–1921 рр. Спрямовувалося, перш за все, на боротьбу з контрреволюцією, бандитизмом, спекуляцією і саботажем. Джерелом права виступала революційна правосвідомість, а також декрети, постанови, рішення та положення органів центральної і місцевої влади. У 1921 році уряд прийняв низку нормативних актів, метою яких було зміцнення більшовицької диктатури: “Про заходи боротьби з бандитизмом”, “Про заходи боротьби з посадовими злочинами”, “Про боротьбу з хабарництвом”.

З переходом до непу радянські юристи розгорнули широку дискусію з питань революційної законності, внаслідок якої сформувалася наука і практика кримінального права. Її результатом стали два кримінальні кодекси УСРР – 1922 та 1927 рр.

Кримінальний кодекс 1922 р. складався із загальної та особливої частин і містив 227 статей. За 6 статтею “злочином визнавалася будь-яка суспільно-небезпечна дія або бездіяльність, що загрожує основам радянського ладу і правопорядку, встановленому робітничо-селянською владою на перехідний період”. Особлива частина КК містила кваліфікацію складів злочинів, класифікувала їх за видами, встановлювала санкції за конкретний злочин. Говорилося, що метою покарання є попередження злочинності, позбавлення злочинця можливості чинити злочини та його перевиховання. Основними злочинами названо: державні (контрреволюція); проти порядку правління; посадові; порушення законів про відокремлення церкви від держави; господарські; проти життя, здоров’я, свободи та гідності особи; майнові; військові; проти народного здоров’я, громадянської безпеки і порядку. Міри покарання встановлювалися у вигляді громадського осуду, штрафу, ув’язнення, виправних робіт, вигнання за межі УСРР, розстрілу. Смертна кара не застосовувалася до вагітних жінок, неповнолітніх (до 18 років), за строком давності (5 років і більше). Позбавляли волі від 6 місяців до 10 років. КК 1922 року встановлював 36 складів злочинів, а КК 1927 р. – 45. Встановлювалася відповідальність і за недонесення про державні злочини.

З утворенням СРСР і згортанням непу 1927 р. в УСРР приймається новий Кримінальнийкодекс, у який увійшли постанови уряду 1923 – 26 рр.: “Положення про військові злочини”, “Положення про злочини державні”. А після 1927 року Кодекс доповнили 56 законодавчими актами, які збільшили склад злочинів з 45 до 60. У цілому кримінальне законодавство 20-х рр. спрямовувалося більше на захист держави, аніж особи.

кримінальне право, злочин, санкція, склад, класифікація, кваліфікація.

 

1922 р. – перший радянський Кримінальний кодекс; 1927 р. – другий радянський Кримінальний кодекс.