Родинно-шлюбне право УСРР 1920–30-х років

1. Зародження радянського шлюбного права.

2. Кодекс законів про родину.

3. Зміни в сімейному праві в 30-і роки.

 

 

З приходом до влади в Україні більшовики однією з перших галузей права піддали законодавчому нормуванню родинно-шлюбні стосунки. У 1919 році РНК УСРР приймає низку декретів, які скасували попередню правову основу шлюбу: “Про громадянський шлюб та про ведення книг актів громадянського стану”, “Про організацію відділів записів актів громадянського стану”, “Про розлучення”. Ними законним визнавався лише громадянський шлюб зареєстрований у відділі загсу, скасовувалися релігійні обмеження (різна віра), дозвіл батьків, наявність посагу, станові, гільдійні обмеження. Розлучення ставало вільним, на прохання однієї з сторін. Тоді ж підготовлено Сімейний кодекс УСРР, але через громадянську війну його не встигли прийняти.

Лише 31 травня 1926 року ВУЦВК ухвалив “Кодекс законів про родину, опіку, подружжя і про акти громадянського стану”. Він мав п’ять розділів: 1. Родина. 2. Опіка й опікування. 3. Шлюб. 4. Зміна громадянами своїх імен та прізвищ. 5. Визначення особи безвісти відсутньою або померлою. До кодексу ввійшли всі положення зазначених декретів. У ньому врегульовувалися майнові та аліментні відносини подружжя, правовідносини між дітьми та батьками, питання опіки та піклування, порядок судового встановлення позашлюбного батьківства. Вперше запроваджувався інститут усиновлення дітей. Шлюбний вік установлювався для чоловіка з 18 років, для нареченої – з 16 років. Умовою ставилася незареєстрованість в іншому шлюбі та відсутність психічних захворювань. Процедура одруження і розлучення спрощувалася до одного дня. Майно, надбане за час подружжя, ставало спільною власністю, незалежно від того, на кого з подружжя воно зареєстровано. Подружжя зобов’язане було платити аліменти з непрацездатності один одному, якщо вона наставала до шлюбу, під час шлюбу та протягом року після шлюбу.

У 30-і роки до Кодексу внесено низку суттєвих змін, зокрема посилилась відповідальність за несплату аліментів, ускладнилася процедура розлучення і укладання шлюбу, були заборонені аборти і розширені права дітей та породіль. Шлюбний вік для жінок підвищився до 17 років.

шлюб, опіка, родина, піклування, усиновлення, аліменти, розлучення, аборти, реєстрація.

 

1926 р. – ухвалено Кодекс законів про родину, опіку, подружжя УСРР.

 

Конституція УРСР 1937 року

1. Ухвалення Конституції. 2. Структура та головні положення. 3. Значення.

 

 

Після ухвалення 5 грудня 1936 року другої Конституції СРСР виникла необхідність узгодити з нею основні положення Конституції УСРР. Тому вже 1 січня 1937 року текст нової української Конституції опубліковано для обговорення. А 25 січня 1937 року її затвердив ХІV З’їзд Рад УСРР. Вона була цілковитою рецепцією сталінської конституції 1936 р. Порівняно з текстом 1929 року третя Конституція УРСР містила багато нових положень, статей, розділів та підрозділів і була демократичною за змістом і демагогічною та декларативною по суті. У ній розписано детально всі права і свободи, які надавалися громадянам (це у 1937 році, коли державна практика зовсім забула, що існують такі поняття), встановлено демократичну виборчу систему (з одним кандидатом, при визнанні чистого бюлетеня дійсним), проголошено побудованим соціалізм (при тотальній бідності населення), надано (ст. 14) право вільного виходу УРСР зі складу СРСР без жодних гарантій і механізму реалізації цього права. Вперше з’явилася стаття про керівну і визначальну роль компартії в суспільстві і державі.

Складалася Конституція 1937 року з 13 розділів та 146 статей, які мали положення про суспільний (соціалістичний) лад, державний устрій, вищі і місцеві органи влади та управління УРСР та Молдавської АРСР, бюджет республіки, герб, прапор та столицю. Новими, або окремими, розділами стали положення про суд і прокуратуру, про основні права і обов’язки громадян, про виборчу систему та про порядок зміни Конституції. За нею змінилася назва держави з УСРР на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР), прапор (на ньому з’явився серп і молот), столиця (м. Київ). Вищим і єдиним законодавчим органом влади в республіці ставала відтоді Верховна Рада УРСР на чолі з Президію та Головою Президії ВР. Вона обиралася на 4 роки, 1 депутат від 100 тис. населення, працювала посесійно, двічі на рік, черговими та позачерговими сесіями. Вибори стали прямими, рівними, індивідуальними (не списком), при таємному голосуванні за одного кандидата від “блоку комуністів та безпартійних”. Ради перейменували в “ради депутатів трудящих”. Закріплено також нову адмінструктуру: область – район – місто – село (селище).

У цілому ж Конституція 1937 року, хоч і була декларативною, але як пам’ятка українського конституційного права може бути оцінена позитивно, за рівнем правотворчості та кодифікаційної техніки конституційних норм.

конституція, права, свободи, виборче право, державний лад, державний устрій, конституційний процес.

 

31 січня 1937 р. – ухвалено третю Конституцію УРСР.