Судові та правоохоронні органи УСРР

(1920–1937 рр.)

1. Формування радянської правоохоронної системи.

2. Правоохоронна і судова система 20-х рр. 3. Зміни в судах та правоохоронних органах в 30-і роки.

 

З перших днів існування радянська влада повела рішучий злам державних, судових та правоохоронних органів, створених царським та тимчасовим урядами і Центральною Радою. 4 січня 1918 р. постановою Народного Секретаріату “Про введення народного суду” впроваджено дільничні, повітові і міські народні суди, а також революційні трибунали. Цим і обмежилися реформи часів першої радвлади в Україні.

У свій другий прихід на Україну більшовики провели більш ґрунтовні реорганізації. Ще 12 грудня 1918 року в Курську створюється Всеукраїнська надзвичайна комісія (українська чека) по боротьбі з саботажем і контрреволюцією, яку очолили Шварц та Лацис. 5 лютого 1919 р. створено українську радянську міліцію, а Раднарком УСРР утворив Головне управління міліції та кримінального розшуку при Народному комісаріаті внутрішніх справ. Міліція працювала на штатній основі, в складі – карний розшук, загальна, кримінальна, промислова, залізнична, річкова, морська. На місцях організовано губернські, повітові та волосні управління міліції при радах. На службу брали осіб з 21 року, робітничо-селянського походження. З 30 липня 1919 р. міліцію мілітаризували.

19 лютого 1919 р. Раднарком УСРР декретом скасував суди всіх попередніх режимів, відновив народні суди і створив Верховний касаційний суд та Верховнийреволюційний трибунал як вищу наглядову, апеляційну та касаційну інстанцію. Народні суди діяли в складі судді та 2 – 3 народних засідателів, трибунали (військові та реввійськові) – з 5 членів трибуналу.

У 1922 році в складі глобальної реформи правової системи створюються: єдина система загальних судів – волосний, повітовий, районний народний суд (І інстанція), губернський (окружний, потім обласний) суд (ІІ інстанція), Верховний суд (ІІІ інстанція). “Положенням про прокуратуру” впроваджено прокурорський нагляд. Обов’язки генерального прокурора виконував нарком юстиції республіки. Тоді ж “Положенням про адвокатуру” при губернських (окружних) радах суддів уведено колегії захисників. До 1929 р. слідчий апарат перебував у подвійному віданні – суду та прокуратури, згодом слідчих передали прокуратурі. Окрім того, діяли дисциплінарні суди, воєнні трибунали, товариські суди, а при радах – узгоджувальні камери (мирові суди). У 20-і роки чека реорганізовано в Державне політичне управління (ДПУ) НКВС, а з 1934 року – в Головне управління державної безпеки при НКВС. При ньому з 1934 року почали діяти позасудові, протизаконні органи суду, слідства та покарання, так звані “трійки”, “судові колегії” і “особливі наради”, які чинили в країні терор і протиправні дії.

 

народний суд, міліція, чека, прокуратура, юстиція, адвокатура, терор.

 

5 лютого 1919 р. – створено українську радянську міліцію.