Цивільне право УСРР 1920-х років

1. Унормування цивільно-правових відносин. 2. Цивільний кодекс УСРР. 3. Нормативні акти з цивільного права.

 

Щоб забезпечити з одного боку закріплення за державою основних знарядь і засобів виробництва, а з іншого – в умовах непу запровадити матеріальну зацікавленість суб’єктів підприємницької діяльності і надати їм більшої самостійності, протягом 1921–22 рр. радянська влада намагається унормувати цивільно-правові відносини. Виходять постанови та декрети уряду про кустарну і дрібну промисловість та сільську кооперацію, житловий закон, про основні приватні майнові права, про державні та комерційні підприємства тощо. Ними дозволяється приватне підприємництво, здача житла в оренду, створення приватних і кооперативних промислових та торговельних підприємств, відновлюється авторське, винахідницьке та спадкове право. Але водночас із цивільного обігу вилучалося право власності на нерухоме майно, якщо воно не визначено цивільно-правовими актами.

Підсумком нормування галузі став перший український радянський Цивільний кодекс, ухвалений ВУЦВК 16 грудня 1922 року. Він був рецепцією російського кодексу і складався з 4-х частин та містив такі положення: 1. Загальна частина (визначалися головні засади цивільного права; суб’єкти і об’єкти галузі права; угоди; правочинність та позовна давність). 2. Речове право – викладено норми, які регулювали право власності, забудови і застави майна. Розрізнялися державна, кооперативна та приватна власність. Переважала державна, а кооперативна і особливо приватна існувала в межах чинних законодавчих актів на момент виникнення цивільно-правових відносин. 3. Зобов’язальне право розглядало загальні положення, містило норми про зобов’язання, що виникали внаслідок угод купівлі-продажу, найму, підряду, позики, обміну, товариств, страхування, поручництва, доручення і довіреності, через незаконне збагачення і завдану шкоду. 4. Спадкове право передбачало успадкування за законом та заповітом, але в межах загальної вартості спадку до 10 тисяч золотих рублів, – решта відходила державі.

Після прийняття Цивільного кодексу новели цивільно-правових відносин, що виникли в умовах розвитку непу і його поступового згортання, регулювалися постановами, положеннями та директивами ВУЦВК і РНК УСРР про державні промислові трести, про державні споруди та порядок їх використання, про авторське право тощо.

У цілому ж цивільне право 20-х рр. спрямовувалося на нормативне забезпечення умов здійснення непу в напрямку регулювання взаємин між соціалістичною державою та приватним власником.

цивільне право, норми, кодекс, приватна, державна та кооперативна власність.

 

 

16 грудня 1922 р. – ухвалено Цивільний кодекс УСРР.