Юридичне оформлення входження

України до складу СРСР

1. Об’єднавчі процеси в 1919–1921 рр. 2. УСРР і утворення союзної держави. 3. І. Всесоюзний з’їзд Рад.

4. Конституція СРСР 1924 р.

 

Ще 25 грудня 1919 р. більшовицький уряд України проголосив федерацію з радянською Росією. 20 грудня 1920 року підписано угоду між РСФРР та УСРР про військовий та господарський союз. Одна комуністична партія в обох державах була основою жорсткої централізації фактично єдиної державної системи. Але ліквідувати УСРР і відновити єдину неподільну імперію більшовики не наважилися, врахувавши досвід національного державотворення 1917 – 1920 рр. Тому виникла потреба створити нову державну систему з новою назвою.

У серпні 1922 року створена в Москві комісія політбюро ЦК РКП(б), розробила проект об’єднання УСРР, РСФРР, а також Білоруської СРР та Закавказької СФРР в одну державу на підставі автономізації – як автономій у складі Росії. Але протидія проекту з боку республік призвела до виникнення ідеї союзу республік на підставі створення єдиних союзних відомств (народних комісаріатів), які б мали безроздільну владу, однакову в усіх республіках, союзно-республіканських, що здійснюватимуть керування по лінії центр – конкретна республіка, та республіканських, котрі діятимуть автономно, кожне відомство лише в окремій республіці. Держава діставала назву Союз Радянських Соціалістичних Республік.

10 грудня 1922 року VІІ Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові схвалив проект основ Конституції СРСР та Декларацію про утворення Союзу РСР. 30 грудня 1922 р. у Москві відкрився І Всесоюзний з’їзд Рад, який: 1) ухвалив утворити нову державу із 4-х республік (БСРР, УСРР, РСФРР та ЗСФРР) під назвою СРСР; 2) затвердив Декларацію про утворення СРСР; 3) прийняв Союзний договір; 4) створив комісію для розробки Конституції СРСР; 5) створив органи влад нової держави – Всесоюзний ЦВК та Раднарком СРСР.

Протягом 1923 року йшла розробка та обговорення конституції союзної держави. Її ухвалено ІІ Всесоюзним з’їздом Рад 31 січня 1924 року на підставі Декларації та Союзного договору зі змінами і доповненнями, внесеними союзними республіками. Вона остаточно юридично закріпила державні основи Союзу РСР, а Українську СРР – у складі цієї держави аж до 1991 року.

 

централізація, автономізація, союз, договір, декларація, конституція.

 

30 грудня 1922 р. – Україна стала співзасновником та союзною республікою СРСР.

 

 

Адміністративно-територіальний устрій

УСРР в 1919–1937 рр.

1. Формування території радянської України. 2. Адмінреформи 20-х рр. 3. Адмінустрій 30-х рр.

 

 

Територію УСРР визначено Ризьким миром 1921 року між Росією та Польщею. 1922 року республіка ввійшла до складу СРСР, а 1924 року на її території утворено Молдавську АСРР. У 1917 – 1918 рр. радянська Україна називалася УНР, а з 1919 до 1937 рр. – Українська Соціалістична Радянська Республіка.

У період 1917 – 1922 рр. зберігався старий, дорадянський адміністративний поділ, щоправда у складі не 9, а 12 губерній – додалися новоутворені Кременчуцька, Одеська та Запорізька. У Криму створено автономію у складі РСФРР. У 1922 році розпочалася адмінреформа. Запорізьку і Кременчуцьку губернії розформували і знову їх стало 9. Наступного року ліквідували повіти і волості і замість них утворено 53 округи та 706 районів, які об’єднували сільські, міські та селищні ради. У 1925 році уряд ліквідував губернії як адмінодиницю і ввів трьохступеневий адмінподіл на: округ (41) – район (680) – сільраду (10314). З них 12 національних районів і 549 національних сільрад (єврейські, польські, німецькі, грецькі, татарські). У 1930 році ліквідовано і округи і введено 2-ступеневу структуру: район (484) сільський і місто (18) – сільрада. Метою реформи було наближення провінції до центру. Але двохступенева структура не виправдала сподівань влади. Тому у 1932 році уряд провів чергову адмінреформу, створивши поділ, який існує і нині. Найбільшою адмінодиницею стала область. Першими утворено 5 великих областей – Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську і Харківську. До кінця 1932 р. сформовано Донецьку та Чернігівську. Області поділялися на райони (у 1939 р. – 583), а ті у свою чергу на місцеві ради – міські, сільські та селищні. До 1940 року зберігалася і молдавська автономія.

Отже, у 20 – 30-і роки територіальний та адміністративний устрій УСРР постійно змінювався та реформувався. А напередодні Другої світової війни, після пакту Молотова – Ріббентропа, західні кордони УРСР змінилася радикально.

 

адмінподіл, територіальний устрій, реформа, область, округ, район, місцеві ради, автономія.

1924–1940 рр. – існування в складі України Молдавської Автономної СРР.

 

 

Конституція УСРР 1919 року

 

1. Прийняття. 2. Основні положення. 3. Значення.

 

Проект першої Конституції УСРР розглянули і детально обговорили українські більшовики на своєму ІІІ з’їзді, а 14 березня 1919 року ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад України затвердив його як основний закон республіки. Текст Конституції написано українською мовою і він значно відрізнявся за обсягом і змістом від конституції РСФРР. Конституція УСРР 1919 року визначила основи державного ладу, державного устрою, компетенцію органів влади, виборчу систему, права і свободи громадян. Складалася вона із 3-х розділів, 3-х підрозділів та 35 статей.

1. Основні постанови: соціальна основа держави – диктатура пролетаріату; політична основа – влада рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

2. Конституція радянської влади (мав підрозділи “А” та “Б”). А. Організація центральної влади – законодавчі функції надавалися Всеукраїнському з’їздові рад, Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітету Рад (ВЦВК), президії ВЦВК, Раді Народних Комісарів. Б. Організація радянської влади на місцях – губернські, повітові і волосні з’їзди рад, обрані ними виконкоми. Виборче право – обмежене, лише трудящим масам (робітникам та селянам-біднякам), вибори багатоступеневі при відкритому голосуванні списком.

3. Декларація прав і обов’язків працюючого та експлуатованого народу: проголошення трудящим права на працю, на освіту, на матеріальне забезпечення, політичні права, свободу преси, совісті, зборів, союзів, тощо; обов’язком громадян УСРР є працювати, обороняти соціалістичну вітчизну тощо. У підрозділі “В” йшлося про герб і прапор УСРР. Гербом був серп і молот на червоному тлі в обрамленні золотого колосся і написами на стрічках російською та українською мовами: “УСРР” та “Пролетарі всіх країн єднайтеся”. Прапор – червоне полотнище з написом у лівому горішньому куті – “У.С.Р.Р.”

Значення першої радянської конституції полягає в тому, що вона створила юридичне підґрунтя для подальшого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права в 1922–1927 рр.

конституція, права і свободи, державний лад та державний устрій, розділи, підрозділи, статті.

 

14 березня 1919 р. – ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад ухвалив першу Конституцію УСРР.

 

8.5. Конституція УСРР 1929 року

 

1. Прийняття. 2. Основні положення. 3. Значення.

 

У зв’язку з утворенням СРСР (1922 р.) та прийняттям першої конституції СРСР (1924 р.) виникла необхідність узгодити з нею Конституцію УСРР 1919 р. Спочатку до неї внесено відповідні зміни, а потім створено конституційну комісію, яка розробила проект і винесла його на обговорення.

15 травня 1929 року ХІ Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові затвердив нову, другу Конституції УСРР. Складалася вона з 82 статей, 5 основних поділів (розділів) та 8 підрозділів, була самостійною, не схожою на конституцію Союзу, укладена українською мовою.

Перший поділ містив загальні “засади”, а саме, що УСРР є соціалістична держава, заснована на диктатурі пролетаріату та владі рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

Другий поділ “Організація радянської влади” містив дві частини з підрозділами. 1. Органи центральної влади: а) Всеукраїнський з’їзд Рад – вищий законодавчий орган влади в державі – мав скликатися 1 раз на 2 роки (раніше – щорічно); б) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) – обирався з’їздом як постійнодіючий посесійно законодавчий орган влади; в) Президія ВУЦВК діяла між сесіями ВУЦВК і мала теж законодавчі функції як орган верховного правління; г) Рада Народних Комісарів – уряд держави складався з галузевих наркоматів на чолі з наркомами, очолювався головою РНК; д) Народні комісаріати УСРР – на них покладалося галузеве управління і законодавча ініціатива. 2. Органи місцевої влади – ними проголошувалися: а) з’їзди рад; б) виконавчі комітети, утворені з’їздами; в) ради депутатів на місцях – міські, селищні та сільські. Визначалася їхня компетенція. Новими були поділ ІІІ – “Про виборчі права”, поділ ІV “Про бюджет УСРР”, а також статті про наявність у складі УСРР Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки та про столицю держави м. Харків.

У цілому ж Конституцією 1929 р. нібито підсумовувалися правотворчість і кодифікації 20-х років. Вона логічно завершила процес становлення українського радянського права.

конституція, ради, автономія, столиця, бюджет, виборчі права.

 

15 травня 1929 р. – ХІ Всеукраїнський з’їзд Рад ухвалив нову Конституцію УСРР.