У складі Австро-Угорської монархії

1. Джерела права. 2. Цивільне право. 3. Карне право.

4. Процесуальне право.

 

 

У кінці ХVІІІ ст. на Західній Україні впроваджується вповні австрійська правова система, витіснивши звідти стару польську, яка ґрунтувалася на королівському законодавстві, магдебурзькому праві та ІІІ Литовському статуті. Джерелами права для Галичини, Буковини та Закарпаття, окрім звичаєвого права, стало австрійське і угорське законодавство, в тому числі і кодифіковане право, закони (патенти, вироки, мандати, новели, “накази і закони для всіх”, декрети) та конституції імператора.

Цивільне право ґрунтувалося на Цивільних кодексах 1797 р. та 1812 р. Останній діяв аж до 1933 року і мав 1502 параграфи. Кодекс вексельного права 1763 року регулював кредити; 1863 р. ухвалено Торговельний кодекс. Провідними засадами цивільно-правових відносин імперії можна назвати такі:

- охорона приватної власності (землі, майна) і, перш за все, землевласників та буржуазії; для селян у кінці ХVІІІ ст. зберігалося право успадковувати землю, яку обробляли їхні батьки;

- рівність громадян перед законом;

- свобода договірних відносин, спадкоємство, опіка;

- цивільний і церковний шлюб, розширення прав жінок та позашлюбних дітей;

- у Галичині вдова або вдівець розпоряджалися всім майном;

- кодекси виділяли в окремі статті процес, особисті права, речові докази, речові, майнові права.

Кримінальне право основою мало Кодекс законів про злочини і покарання 1787, 1803 та 1852 рр. (останній діяв аж до 1932 року) та “Провінційний звід законів”. Головними принципами кримінального права можна вважати поділ правопорушень на злочини і тяжкі поліцейські проступки (до 1852 р.), а згодом на злочини і проступки.

Констатувалося, що немає злочину, не передбаченого законом, і немає кари, не передбаченої законом. До 1787 р. існувала жорстока система покарань (спалення, тортури, каліцтво), яку замінили тимчасовим скасуванням смертної кари, а, відновивши її, ввели повішення в закритому приміщенні, а також різні види позбавлення волі. За проступки встановлювалися штрафи, арешт, покарання палицями, заборона на проживання. Як злочин з кодексу вилучено факт добровільних позашлюбних стосунків дорослих людей. Проте посилено кари щодо революціонерів, грабіжників, казнокрадів, розтратників держмайна, порушників громадського спокою.

Процесуальне право в карному процесі спочатку мало інквізиційний характер, а з прийняттям Кримінально-процесуального кодексу 1853 р. та 1873 р. і Військового кримінально-процесуального кодексу 1912 р. вводився суд присяжних, вільна оцінка доказів сторонами і суддями, усність, гласність, змагальність процесу. Означені буржуазні принципи процесу стосувалися і цивільно-процесуальних дій, які регламентувалися Цивільно-процесуальними кодексами 1786, 1807 та 1895 рр. і Положенням про екзекуції 1896 року.

джерела права, цивільне право, кримінальне право, процесуальні дії, кодекс, закон, конституція, патент, новела, мандати.