Характеристика права гетьманату

П. Скоропадського

1. Основи законотворчості. 2. Конституційне право.

3. Цивільне право. 4. Карне законодавство.

 

 

Від самого початку існування уряд гетьмана П. Скоропадського чітко окреслив основи законотворчого процесу. Право виступати із законопроектами дістали міністерства, які передавали їх на обговорення до Ради Міністрів. Закон ставав чинним після того, як його підписав гетьман, вступав у силу від часу, зазначеного в самім законі, а припиняв дію – силою іншого закону. Законодавство ЦР та Тимчасового і царського урядів зберігало чинність, якщо воно не суперечило основам Української Держави.

Найбільші успіхи мав уряд П. Скоропадського в розвитку конституційного права. Систему органів влади, їхні функції, повноваження та компетенцію, форму правління визначено “Законом про тимчасовий державний устрій України” 29 квітня 1918 року. Його продовженням і доповненням стали “Тимчасовий закон про верховне управління державою…” та “Закон про заснування Державного Сенату”, за якими створювалися нові структури – тимчасовий уряд – на випадок смерті чи тяжкої хвороби гетьмана та вища судова інстанція – Сенат.

2 липня 1918 р. П. Скоропадським підписано “Закон про громадянство Української Держави”, за яким усі, хто жив в Україні на момент видання закону, ставали громадянами, діставали право за рік оформити його в органах влади. Подвійне громадянство не допускалося. У галузі цивільного права найважливішими нормативно-правовими актами, що врегульовували взаємини селян з поміщиками та охороняли приватну власність на землю, стали закони: “Про право продажу і купівлі земель поза міськими поселеннями” та “Про право на врожай 1918 року”. До цивільного законодавства можна віднести і правове забезпечення розвитку української культури та освіти: визнання української мови державною (“Про обов’язкове навчання української мови…”), створення відповідними законами Української Академії Наук і нижчепочаткової української школи. Основи гетьманського кримінального права мали відверту каральну спрямованість, особливо проти селян, які самовільно розподіляли поміщицькі землі. Це закони “Про передачу хліба врожаю 1918 р.” та “Про заходи боротьби з розладнанням сільського господарства”.

У цілому ж за короткий час правління П.Скоропадський встиг видати цілу низку нормативних актів (законів, грамот, наказів), які мали як позитивні, так і негативні наслідки для українського суспільства.

закон, наказ, грамота, галузь права, норма права, громадянство, державний устрій, приватна власність.

 

 

гетьман Павло Скоропадський.