Російської імперії хіх – на початку ХХ ст. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Російської імперії хіх – на початку ХХ ст.



1. Спроби кодифікації норм українського права.

2. Поширення російського законодавства.

3. Пореформені джерела права.

 

На початку ХІХ століття, з метою уніфікації сепаратних норм права українських земель, інкорпорованих до Російської імперії, вчинено спробу кодифікувати місцеве право. Загальне керівництво розробкою кодексів в імперії здійснював М. Сперанський, на Україні комісію очолював граф П. Завадський. Протягом 1804–1808 рр. на Правобережжі юристи під керівництвом А. Повстанського підготували кодекс під назвою “Сводместныхзаконов”,а на Лівобережжі група Ф. Давидовича упорядкувала збірник “Собраниемалороссийских прав”. Кодекси не були офіційно затверджені, але практиками використовувалися широко.

З 1826 року утворена імперська кодифікаційна комісія почала готувати грандіозний звід законів Російської держави, обов’язковий для всієї території. У 1830 році почало виходити 40-томне “Повне зібрання законів Російської імперії”, в якому акти розташовано в хронологічній послідовності. Для зручнішого користування паралельно у 1833 році почав виходити 16-томний тематичний “Звід законів Російської імперії” (т. 10, кн. 1–4 – цивільний кодекс; т. 15 – кримінальний кодекс). Поза тим, окремо, 1838 р. для земель колишньої Речі Посполитої підготовлено і впроваджено в практику “Звід місцевих законів західних губерній”. З трьох частин – відповідно 196, 947 і 896 статей. У 1840–1842 рр. в українських губерніях запроваджується виключно російське законодавство. 1845 р. приймається кримінальний кодекс – “Уложення про покарання кримінальні та виправні” (2224 статті). Після 1861 року джерелами права слугували: “Положення” про реформу суду, поліції, селянську, міську, земську; “Сільський судовий статут”, “Військовий статут про покарання” (1875), “Військово-морський статут про покарання” (1886), збірник “Зібрання узаконень і розпоряджень уряду”, яке виходило двічі на тиждень, збірники відомчих нормативних актів. 1903 року підготовлено нове “Кримінальне уложення”, але використовувалося воно не в повному обсязі. З 1864 р. діяли Статут кримінального та Статут цивільного судочинства.

У другій половині ХІХ ст. на підставі фабрично-заводських законів формується трудове законодавство і галузь трудового права. “Положення про заходи охорони державного порядку та громадянського спокою” (1881 р.) і “Тимчасові правила” про пресу зібрання, спілки, товариства поклали початок виокремленню адміністративного права. Треба зазначити, що в багатьох місцевостях продовжували діяти норми звичаєвого права (у волосних судах) та канонічного права (у церковних судах). Отже, в царській Росії, як бачимо, джерел права не бракувало. Бракувало лише законності, бо в умовах самодержавства дотриматися її було дуже важко.

 

джерело права, норма права, цивільне, кримінальне, адміністративне, трудове право.

 

1830 р. – початок виходу “Повного зібрання законів”; 1833 р. – початок виходу “Зводу законів Російської імперії; 1903 р. – поява Кримінального уложення.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 447; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.204.34.64 (0.022 с.)