Утворення давньоруської держави Київська Русь

 

1. Історичні джерела про слов’янське державотворення. 2. Норманська теорія. 3. Процес виникнення держави у східних слов’ян. 4. Державні заходи перших київських князів.

 

Джерелами наших знань про утворення східнослов’янської державності є твори візантійських істориків та письменників – Прокопія Кесарійського, Маврикія Стратега, Костянтина Багрянородного, та свідчення нотаток арабських купців – ІбнФадлана, Абу Зайда, Абу Ісхака, АбульКасима, а також місцеві літописи, які увійшли в звід “Повість минулих літ”. У науковій літературі й до сьогодні проблема визначення східнослов’янського державотворення є дискусійною, головним чином між прихильниками так званої норманської теорії та антинорманістами.

Норманська теорія створена у ХVІІІ ст. російськими академіками німецького походження Г.З. Байєром, Г.Ф. Міллером та А.Л. Шльоцером на підставі легенди Нестора Літописця про запрошення новгородцями на княжіння Рюрика. Вони стверджували, що державу Київська Русь створили варяги (нормани, вікінги), а відтак слов’яни не здатні були самостійно зробити цього. Антинорманісти (М. Ломоносов, М. Костомаров, М. Грушевський) заперечували їхню версію і доводили, що утворення держави у слов’ян відбулося завдяки глибинним економічним, соціальним та політичним процесам у середовищі самого слов’янського суспільства.

Більшість сучасних істориків вважає, що процес державотворення у східних слов’ян пройшов такі етапи:

1) родоплемінний устрій І – V ст. н.е. (роди, племена, старійшини, народні збори та інші елементи самоорганізації суспільства). Апогею означені процеси сягнули за антів;

2) військова демократія VІ – VІІ ст. – союзи племен (поляни, сіверяни) на чолі з військовими вождями: каганами, конунгами, найвідомішим з яких є Кий;

3) протодержави (союзи союзів) VІІ – ІХ ст. – Славія Артанія, Куявія, Полунія, Валіняна, Русь на чолі з князями з місцевих династій (Дір, Чорний, Аскольд, Рюрик);

4) ранньофеодальна держава Руська Земля ІХ ст. – яка виникла внаслідок об’єднання Олегом у 882 році північної Славії з центром у Новгороді та південної Полянії – Русі з центром у Києві.

Отже, як бачимо, єдина держава – Руська Земля утворилася в результаті тривалих внутрішніх державотворчих процесів. Для її зміцнення перші князі провели такі заходи: а) розширення території і зміцнення кордонів (Олег – Ігор – Святослав); б) адміністративну та фінансову реформу (Ольга) з поділом на погости та нормуванням данини; в) релігійну реформу 988 р. (Володимир) запровадженням християнства; г) реформу правової системи (Ярослав) і кодифікацію права в “Руській правді”. Означене остаточно утвердило Київську Русь як слов’янську, а не скандинавську державу.

 

державотворення, протодержави, ранньофеодальна держава, норманська теорія.

882 р. – утворення єдиної східнослов’янської держави Руська Земля; 988 р. – релігійна реформа Володимира, запровадження християнства як державної релігії.

 

 

Кий, Олег, Володимир, Ярослав.