Зміни у державному устрої Російської імперії у зв’язку з революційними подіями 1905-1907 рp.

Навчальні питання:

1. Буржуазно-демократична революція і зміни державного устрою Російської імперії в 1905-1907 рр.

2. І, ІІ, ІІІ Державна Дума і порядок представництва в ній депутатів від України.

 

Семінарське заняття:

Особливості розвитку держави та права на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.

Навчальні питання:

1. Державно-політичний розвиток українських земель в складі Російській імперії у ХІХ ст.

2. Зміни в державному устрої Російської імперії після буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. та її значення для вирішення українського питання.

3. Столипінська аграрна реформа 1906-1910 рр. та особливості її проведення в Україні.

4. Причини, етапи та наслідки проведення кодифікаційних робіт у першій половині ХІХ ст. в Україні.

5. Зміст судової реформи 1864 р. в Російській імперії та особливості її проведення в Україні.

6. Особливості судового процесу на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.

 

Питання для самоконтролю:

1. Яким чином відбувався процес територіальної експансії Російської імперії на українські землі у ХІХ ст.?

2. Яке значення для вирішення українського питання мала буржуазно-демократична революції в Російській імперії 1905-1907 рр.?

3. Яке значення для України мала Столипінська реформа 1906-1910 рр.?

4. Які особливості проведення судової реформи 1864 р. були в Україні?

 

Література:

основна

Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 144-177.

Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 224-246.

3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 194-199.

Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 256-322, 329-349, 352-359.

5. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 241-266.

Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

додаткова

1. Коваленко Л. Висвітлення українського питання в Державних думах Російської імперії на сторінках преси // Право України. – 2003. – № 9. – С. 128-132.

2. Гончаренко В.Д. Зміни в системі центральних органів влади Росії внаслідок буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. // Вісник Академії правових наук. – 2005. – № 2. – С. 51-64.

3. Кульчицький В., Бойко І., Сидорчук О. Фундатор судової реформи у царській Росії С.І. Зарудний та суд присяжних // Право України. – 2004. – № 8. – С. 114-117.

4. Кульчицький В., Сидорчук О. Суд присяжних і наукова думка про нього в Україні після судової реформи 1864 р. // Право України. – 2003. – № 6. – С. 125-128.

5. Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 340 с.

Тема 12. Правове становище західно-українських земель у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу

Включення українських земель до складу Австрійської імперії: з 1699 р. – Закарпаття; з 1772 р. – Галичини; з 1774 р. – Буковини.

Утворення коронного краю Галичини. Негативне значення умовного поділу краю на Західну (польську) Галичину та Східну (українську) Галичину. Неодноразові зміни території краю: з 1787 р. до 1849 р. до складу Галичини на правах окремого округу входила Буковина, з 1795 до 1809 – Холмщина.

Зміни в державному устрої Австрійської імперії і Галичини після загальноєвропейської революції 1848-1849 років. Становище окремих регіонів українських земель у складі Австро-Угорської імперії. Утворення у 1867 р. дуалістичної конституційної Австро-Угорської імперії. Прийняття Конституції Австрії у 1848 та 1867 р.: причини прийняття, мета і наслідки. Ліквідація кріпосного права та проведення інших державних реформ на українських територіях Австро-Угорщини. Західноукраїнські землі в роки Першої світової війни.

Головна Руська рада як представник українського національно-політичного і культурного руху. Її вимоги щодо зміни територіально-адміністративного устрою і створення етнічної української одиниці як передумови національно-культурного і економічного відродження. Розвиток української державницької ідеї, діяльність перших українських політичних партій. Вимоги української радикальної партії національно-територіальної автономії (1895 р.). Виборча реформа 1907 р.

Буковина. Причини окупації в 1774 р. австрійськими військами. Підпорядкування Буковини Генеральному військовому управлінню у Львові. Буковинський дистрикт. Приєднання до Галичини як окремої округи (1786 р.). Активна участь українського населення Буковини у революції 1848-1849 рр. Лук’ян Кобилиця. Буковина як окрема провінція (коронний край) імперії під офіційним титулом ґерцоґства (князівства) Буковина (з 1849 р.).

Закарпаття (Пiдкаpпатська Русь) як складова частина Угорщини. Політична і економічна дискримінація українців як причина поступового звуження смуги суцільного українського розселення на Закарпатті. Питання зміни територіально-адміністративного устрою як одна з основних вимог українців під час революції 1848-1849 рр. А. Добрянський. Прагнення національно-політичних сил возз’єднання українського Закаpпаття з Галичиною. Створення в Закарпатті української жупи як окремої територіально-адміністративної одиниці. Закарпаття (Підкарпатська Русь) як найбільш відстала в економічному, політичному і культурному розвитку, найменш інтегрована в загальноукраїнське життя українська територія.

Суспільний лад. Магнати, трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпацтва у 1848 р. і змі­ни в суспільних відносинах. Міське населення.

Державний устрій. Галицьке намісництво та імперський намісник. Галицька надворна канцелярія. Крайо­ві сейми Галичини і Буковини, порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Маршалки. Губернатор і губернське правління. Крайове управління Буковиною на чолі з крайовим президен­том. Українське представництво в парламентських установах Австро-Угорщини.

Повітові, міські та сільські органи самоврядування: окружні старости циркулів і дистриктів, повітові старости, повітові громади (гміни), повітова рада і повітовий комітет, міські бу­ргомістри, громадські управи, мандатори, сільські войти. Імперський закон 1862 р. про місцеве самоврядуван­ня. Галицький крайовий закон 1866 р. про общини. Жупи в Закарпатті. Дворянські збо­ри. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Реформа міського самоврядування. Міська рада і міський магістрат, їх компетенція і підпорядкування. Обмеження міського самоврядування. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р.

Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифікаційні роботи на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Дія австрійського законодавства на на території Галичини та Буковини. Практика апробації австрійського законодавства у Галичині. Цивільний кодекс (1811 р.). Торговий кодекс 1863 р. Цивільно-процесуальний кодекс (1781 р., 1796 р., 1825 р., 1895 р.). Кримінальний кодекс (1787 р., 1803 р., 1852 р.). Кримінально-процесуальний кодекс (1768 р., 1853 р., 1873 р.). Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. Кримінальний кодекс Угорщини (1879 р.) та запровадження його на Закарпатті. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р.

Загальна характеристика австро-угорського цивільного, кримінального права та їх особливості на українських землях.

Суди на західноукраїнських землях: земські та гродські, міські, духовні. Шляхетські суди. Повітові суди. Домініальні та комітатські суди в Закарпатті. Судові реформи після революції 1848-1849 рр. Судова реформа за імперським "Положенням про суд" 1849 р. Закон про ком­петенцію суду 1852 р. Закон про судочинство у безспірних справах 1854 р. Триступенева система судів за Конституцією 1867 р.: одноособові повітові суди, колегіальні крайові (окружні) суди, колегіальний вищий крайовий суд у Львові. Найвищі судові інстанції (Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні). Спеціалізовані суди. Прокуратура. Фінансова прокуратура. Адвокатура.

Терміни:

Придворна канцелярія, галицький становий сейм, правління намісника, Конституція Австро-Угорщини (21 грудня 1861 р.), вірилісти, урбаріальний закон 1766 р, скасування кріпацтва в Автрійській імперії (7 вересня 1848 р.), маніфест Юліана Бачинського "Ukraina irredenta", Цивільний кодекс 1812 року, Кримінальний кодекс 1787 р., Цивільно-процесуальний кодекс 1781 р., галицький сенат, імператорський трибунал, пленопотенти.

 

Методичні вказівки з вивчення теми:

- розглянути процес територіальної експансії на західноукраїнські землі Австрійської імперії в кінці XVIII ст.;

- проаналізувати основні риси державного управління імперії Габсбургів на західноукраїнських землях;

- з’ясувати особливості місцевого управління на західноукраїнських землях в складі у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії;

- проаналізувати загальні особливості суспільного устрою на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- дослідити правове становище магнатів та шляхти на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- встановити особливості правового становища селянства на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- розглянути специфіку суспільного становища міського населення на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії;

- розібрати особливості розвитку українського національного руху на західноукраїнських землях під владою Австро-Угорщини;

- проаналізувати особливості кодифікаційних робіт на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст.;

- встановити основні риси цивільного права, що діяло на західноукраїнських землях в складі імперії Габсбургів;

- проаналізувати особливості кримінального права, що діяло на західноукраїнських землях в складі імперії Габсбургів;

- розглянути специфіку процесуального права, що діяло на західноукраїнських землях в складі імперії Габсбургів;

- проаналізувати загальні особливості судоустрою на західноукраїнських землях в складі Австрійської та Австро-Угорської імперій до судової реформи 1848 р.;

- встановити основні риси судоустрою на західноукраїнських землях в складі Австрійської та Австро-Угорської імперій після судової реформи 1848 р.;

- проаналізувати особливості правового статусу прокуратури та адвокатури на західноукраїнських землях в складі Австрійської та Австро-Угорської імперій.

Лекційне заняття