Українські землі у складі імперії Габсбургів.

Навчальні питання:

1. Державно-політичний розвиток західноукраїнських земель за часів австро-угорського панування (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).

2. Розвиток правової системи на західноукраїнських землях за часів австро-угорського панування (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).

 

Самостійна робота

Правова система на західноукраїнських землях за часів австро-угорського панування.

Навчальні питання:

1. Джерела права на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії.

2. Кодифікаційні роботи на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст.

 

Семінарське заняття

Особливості суспільно-політичного устрою та розвиток права Галичини, Буковини та Закарпаття (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).

Навчальні питання:

1. Особливості державного ладу на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії.

2. Особливості суспільного устрою на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії.

3. Кодифікаційні роботи на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст.

4. Судова система на західноукраїнських землях в складі Австро-Угорської імперії.

 

Питання для самоконтролю:

1. Яким чином відбувався процес територіальної експансії на західноукраїнські землі Австрійської імперії в кінці XVIII ст.?

2. Яке суспільно-політичне становище було на українських землях в складі Австро-угорської імперії?

3. Яке значення для вирішення українського питання мала буржуазно-демократична революції в Австро-угорській імперії 1848-1849 рр.?

4. Чому апробація австрійських кодексів відбувалася на українських землях?

Література:

основна

Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К: Юрінком Інтер, 2003. – С. 247-260.

2. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 200.

Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 323-327, 350-351.

4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 267-291.

Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

додаткова

1. Петрів Р. Право Австрії та Східної Галичини (70-ті роки ХVІІІ ст. – 70-ті роки ХІХ ст.) // Право України. – 2000. – № 6. – С. 117-119.

2. Петрів В. Адміністративно-територіальний поділ і місцеві органи управління Східної Галичини (70-ті роки ХVІІІ ст. – 70-ті роки ХІХ ст.) // Право України. – 2000. – № 9. – С. 114-115

3. Кульчицький В., Бойко І. Система судових органів в Галичині у складі Австро-Угоршини // Право України. – 2001. – № 11. – С. 137-139.

4. Мікула О. Апарат управління Галичиною і Буковиною за австрійською Конституцією 1867 року // Право України. – 2002. – № 5. – С. 140-142.

5. Городницька Л. Кримінальне судочинство на Буковині (1774-1918 рр.) // Право України. – 1999. – № 12. – С. 109-112.

 

Тема 13. Відродження української державності на початку ХХ ст. (1917-1920 рр.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу

Українська народна республіка за часів Центральної Ради

Лютнева 1917 p. революція в Росії та її наслідки для України. Ліквідація монархії. Початок українського національного піднесення. Тимчасовий уряд та його органи в Україні. Дія законодавства Тимчасового уряду і Україні.

Утворення Української Центральної Ради на чолі з М. Грушевським, її партійний склад та структура. Державно-правові аспекти універсалів Центральної Ради. Перший Універсал Центральної Ради (10 червня 1917 p.). Другий Універсал Центральної Ради (3 липня 1917 р.). Мала Рада. Генеральний Секретаріат. Місцеві органи Цен­тральної Ради. Судові органи. Комісари Тимчасового уряду. Співвідношення актів Центральної Ради і законодавства Тимчасового уряду.

Жовтневий переворот 1917 р. у Петрограді, ліквідація влади Тимчасового уряду і перехід всієї повноти вла­ди у центрі і на місцях до рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Утворення УНР. Третій універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 p.) і проголошення Української Народної Республіки як автономії у складі Російської Федерації, a Центральної Ради – найвищим державним ор­ганом в Україні. Організація місцевої і центральної влади в Україні за цим універсалом.

Ультиматум Раднаркому РРФСР від 3 грудня 1917 p. Спроби більшовиків легітимно усунути Центральну Раду. Українсько-російська війна 1917-1918 рр. Боротьба між УНР і більшовицькою владою. Брестський мирний договір між УНР та країнами Четверного союзу.

Четвертий універсал Центральної Ради (9 січня 1918 p.). Проголошення самостійності і незалежності УНР. Створення нового уряду – Ради Міністрів Української Народної Ре­спубліки.

Зовнішньополітична діяльність. Військове будівництво.

Правовий статус Центральної Ради, Малої Ради, Генерального секретаріату (Ради Народних Міністрів). Діяльність Центральної Ради по створенню органів місцевої влади і місцевого самовряду­вання.Реформування судочинства. Закони “Про утворення Гене­рального суду” від 15 грудня 1917 р., “Про заведення апеляційних судів” від 16 грудня 1917 р. Виникнення “надзвичайного правосуд­дя”. Самосуди. Створення прокураторії Генерального суду.

Місцеві органи Центральної Ради: губернські та повітові ради, волосні й сільські народні управи.

Законодавча діяльність Центральної Ради. Закони “Про порядок видання законів” від 25 листопада 1917 р., “Про випуск державних кредитових білетів УНР” від 6 січня 1918 р., “Про національно-персональну автономію” від 6 січня 1918 р., “Про громадянства УНР” від 2 березня 1918 р., Земельний закон від 18 січня 1918 p. та ін. Соціально-економічне законодавство УНР. Нормативні акти з кримінального права. Конституція (“Статут про державний устрій, права і вольності”) УНР від 29 квітня 1918 р., її зміст та історичне значення.

Українська держава гетьмана П. Скоропадського та її право.

Правові аспекти німецької окупації України. Розпуск Централь­ної Ради. Обрання П. Скоропадського на з’їзді українських хліборо­бів 29 квітня 1918 р. гетьманом України. Проголошення Української держави.

Грамота до всього українського народу та За­кони про тимчасовий державний устрій України від 29 квітня 1918 p., їх зміст і значення.

Суспільно-політичний лад, організація влади і за­конодавство гетьманату. Гетьман та його повноваження, компетенція, функції. Функції, склад та організація діяльності гетьманського уряду – Ради Міністрів. Міністерства. Місцеві органи влади. Губернські і повітові старости. Розпуск земельних комітетів і створення гу­бернських і повітових староств. Закон від 30 листопада 1918 p. “Про зміну, доповнення та скасування діючих узагальнень про волосні, повітові і губерніальні установи по управлінню сільськи­ми місцевостями”. Новий закон про вибори до земств.

Внутрішня і зовнішньополітична діяльність гетьмана. Відмова гетьмана П. Скоропадського від влади 14 грудня 1918 p.

Головні засади створення правової системи. Процес законотворчості. Скасування та ви­біркове застосування правових актів із законодавчої спадщини. За­кон від 2 червня 1918 р. “Про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, обговорення, затвердження їх та про форму і порядок оголошення законів”. Захист права приватної власності. Законодавче забезпечення культури й освіти. Законодавче забезпечення військового будівництва. Посилення каральної спрямованості законодавства.

Характеристика гетьмансь­кого законодавства. Захист права приватної власності. Закон про українське громадянство від 1 липня 1918 р. Закони про врожай 1918 p. Законодавче забезпечення культури й освіти. Посилення каральної спрямованості законодавства.

Створення Державного Сенату. Судові органи. Уточнення функцій Генерального Суду. Реформування Генерального суду за законом від 2 червня 1918 p. Відновлення судових палат, окружних судів, мирової юстиції за законом від 8 липня 1918 р., постановами Ради Міністрів від 14 та 21 липня 1918 р. Зростання значення військових судів (закон від 21 червня 1918 р.). Виняткова підсудність. Правоохоронні органи. Організація української прокуратури. Поновлення діяльності адво­катури. Створення нотаріату. Функції Державної варти. Військове будівництво.

Західноукраїнська Народна Республіка та її право.

Розпад Австро-Угорщини. Маніфест від 18 жовтня 1918 p. про перетворення Австро-Угорщини на багатонаціональну федеративну державу. Створення Української Національної Ради. Звернення УНРади від 1 листопада 1918 р. “До населення міста Львова”. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Передвступний договір (14 грудня 1918 p.) та Акт злуки (22 січня 1919 p.) ЗУНР і УНР. Захоплення Буковини Румунією. Захоплення Закарпаття Угорщиною, а пізніше – Чехословаччиною. Польсько-українська війна. Припинення чинності закону щодо об’єднання ЗУНР і УHP. Закон про передання всієї повноти військової і цивільної влади Диктаторові Є. Петрушевичу. Утворення Колегії головноуповноважених і Військової канцелярії. Причини падіння ЗУНР.

Організація і структура державного апарату. Центральні органи державної влади і управління. Українська Національна Рада та її структура. Президент. Державний Секретаріат. Місцеві органи влади та управління. Повітові комісари. Громадські (сільські) і містечкові комісари. Повітові національні ради.

Створення Української галицької армії. Зовнішньополітична діяльність.

Правова система. “Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії” від 13 листопада 1918 р. Закони про організацію війська (15 листопада 1918 p.), про адміністрацію ЗУНР (15 листопада 1918 р.), тимчасову організацію судочинства (16 листопада 1918 p.), про державну мову (15 лютого 1919 р.), про право громадянства Західної області УНР і правовий статус чужоземців (8 квітня 1919 p.). Закон про земельну реформу від 14 лютого 1919 р. та зволікання з його реалізацією. Застосування австрійського законодавства у галузях цивільного, кримінального й процесуального права.

Реформування судової системи. Цивільно-правова спеціалізація окружних і повітових судів. Утворення трибуналів для розгляду кримінальних справ. Окремий судовий Сенат другої інстанції. Окремий судовий Сенат третьої інстанції. Право­охоронні органи: “народна міліція” та жандармерія. Адвокатура. Державна прокураторія. Нотаріат. Військова юстиція.

Державний устрій та законодавство УНР часів Директорії.

Падіння гетьманату 14 грудня 1918 р. Утворення Директорії УНР на чолі з В. Винниченком і C. Петлюрою. Відновлення назви і законів УНР. Декларація від 26 грудня 1918 р. Створення уряду. Правове оформлення та юридичні наслідки Акту злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р.

Трудовий конгрес. Формування органів влади й управління. Оголошення війни Радянській Росії. Внутрішня та зовнішня політика Директорії. Урядові кризи: причини й наслід­ки. Одноосібне керівництво УНР С. Петлюрою. Варшавський дого­вір (21 квітня 1920 р.). Крах Директорії. Утворення Галицької ССР, її державний апарат.

Державно-правовий статус Директорії за ухваленим Трудовим конгресом закону про форму влади в Україні. Рада Народних Мі­ністрів. Тенденція переходу до президентсько-парламентської рес­публіки: Закони від 12 листопада 1920 р. “Про тимчасове управлін­ня та порядок законодавства в Українській Народній Республіці” та “Про Державну Народну Раду Української Народної Республіки”. Місцеве управління. Губернські, повітові та волосні комісаріати та їх повноваження за Інструкцією Міністерства внутрішніх справ від 24 червня 1919 р. “Про тимчасову організацію влади на місцях”. Су­дові установи. “Найвищий суд”. Закон від 19 лютого 1919 р. “Про вибори і призначення мирових суддів”. Військово-польові суди та надзвичайні військові суди, їх склад і юрисдикція.

Законодавча діяльність Директорії. Анулювання чинності зако­нів і декретів Українського Радянського і Російського Радянського урядів та часткове поновлення законодавства УНР. Закон від 14 лютого 1919 р. “Про порядок внесення і затвердження законів в Українській республіці” Скасування права власності на землю за законом від 8 січня 1919 р. “Про землю в УНР”. Використання доре­волюційного законодавства у цивільно-правовій та кримінально-правовій сферах. Закон від 28 лютого 1919 р. “Про відновлення гарантій недоторканності особи на території УНР” та факти беззакон­ня і репресій за часів Директорії. Проект нової Конституції України.

Терміни:

Українська Центральна Рада, Брестський мирний договір (9 лютого 1918 р.), Комітет Центральної Ради, Генеральний секретаріат, Перший Універсал (23 червня 1917 р.), Другий Універсал (16 липня 1917 р.), Третій Універсал (20 листопада 1917 р.), Четвертий Універсал (22 січня 1918 р.), Конституція УНР (29 квітня 1918 р.), Генеральний суд, військово-революційні суди, Рада Міністрів, губернські старости, Державний сенат, Директорія, Акт з’єднання УНР і ЗУНР (22.01.1919 р.), Варшавський договір (21 квітня 1920 р.), Рада Народних Міністрів, губернський комісар, Надвищий суду, Українська Національна Рада, Державний секретаріат, корпус державної жандармерії.

 

Методичні вказівки з вивчення теми:

- розглянути особливості українського історичного процесу за часів Центральної Ради;

- проаналізувати особливості державної системи УНР за часів Центральної Ради (вище та місцеве управління);

- з’ясувати особливості правової системи УНР за часів Центральної Ради (джерела права та загальна характеристика основних галузей права);

- дослідити особливості судоустрою УНР за часів Центральної Ради;

- встановити особливості судочинства УНР за часів Центральної Ради;

- розглянути особливості українського історичного процесу за часів Гетьманської держави П. Скоропадського;

- проаналізувати особливості державної системи Гетьманської держави П. Скоропадського (вище та місцеве управління);

- з’ясувати особливості правової системи УНР за часів Гетьманської держави П. Скоропадського (джерела права та загальна характеристика основних галузей права);

- дослідити особливості судоустрою Гетьманської держави П. Скоропадського;

- встановити особливості судочинства УНР Гетьманської держави П. Скоропадського;

- розглянути особливості українського історичного процесу УНР за часів Директорії;

- проаналізувати особливості державної системи УНР за часів Директорії (вище та місцеве управління);

- з’ясувати особливості правової системи УНР за часів Директорії (джерела права та загальна характеристика основних галузей права);

- дослідити особливості судоустрою УНР за часів Директорії;

- встановити особливості судочинства УНР за часів Директорії;

- розглянути особливості українського створення та розвитку ЗУНР;

- проаналізувати особливості державної системи ЗУНР (вище та місцеве управління);

- з’ясувати особливості правової системи ЗУНР (джерела права та загальна характеристика основних галузей права);

- дослідити особливості судоустрою ЗУНР;

- встановити особливості судочинства ЗУНР;

- розглянути особливості історичних умов створення соборної України в результаті злуки УНР та ЗУНР 22.01.1919 р.;

- проаналізувати процес державно-правової підготовки ЗУНР до Акту злуки з УНР 22.01.1919 р.;

- з’ясувати особливості процесу державно-правової підготовки УНР до Акту злуки із ЗУНР 22.01.1919 р.;

- дослідити основні положення Акту злуки УНР та ЗУНР 22.01.1919 р.;

- встановити державно-правове значення створення соборної України в результаті злуки УНР та ЗУНР 22.01.1919 р.

Лекційне заняття № 1