Загальна характеристика основних галузей

Права УРСР кінця 1940-х – 1950 х рр.

1. Цивільне право. 2. Сімейне право. 3. Трудове право.

4. Кримінальне право.

 

У зв’язку з переходом до мирного життя у 1945 році та з початком десталінізації у 1953 році, цивільно-правова система УРСР зазнала суттєвих змін та часткового реформування, зокрема право на житло. Громадянам дозволялося купувати або будувати в межах міст чи за містом одно-чи-двоповерхові будинки на правах особистої власності на землі, яку відводили у безстрокове користування. Проте дім не мав перевищувати 5 кімнат загальною площею 60 кв. м. Скасовувалося адміністративне виселення з відомчого житла робітників, які припинили трудові відносини з підприємством-власником. Виселити відтепер можна було лише в судовому порядку. Двічі, у 1947 та 1961 роках проводилися грошові реформи, які знецінили трудові заощадження громадян, скасували комерційну і приватну торгівлю і запровадили тверді державні ціни на всі товари. Окрім державної, колгоспної та особистої власності, в цивільному законодавстві з’явилася така категорія, як власність громадських організацій (компартії, комсомолу тощо).

У сімейному праві ліквідовано заборону шлюбів громадян СРСР з іноземцями та посилено відповідальність батьків за утримання та виховання неповнолітніх дітей, збільшено розміри аліментів.

Суттєвих змін зазнало трудове законодавство. Скасовувалися трудові мобілізації і відновлювалася система трудових договорів з громадянами терміном не менше від 2-х років та угоди між адміністрацією підприємства і комітетом профспілки. Ліквідовано кримінальну відповідальність за прогули та самовільне залишення робочого місця, усунуто понаднормові і позаурочні роботи. Відновилися відпустки, грошові компенсації за невикористані відпустки, санаторне та профілактичне лікування. З 1957 року робітник дістав право з власної ініціативи залишити роботу, попередивши за два тижні адміністрацію. Було також скорочено робочий день і робочий тиждень, відновлено вихідні та святкові дні, посилено охорону праці підлітків та жінок. З 1956 року почали виплачувати пенсії по старості, інвалідності тощо. Пенсійний вік встановлювався для чоловіків з 60 років, для жінок з 55 років при загальному стажі не менше 20 років.

Певна лібералізація торкнулася і кримінального права. Від 1947 до 1950 рр. діяв указ про скасування смертної кари, яка замінялася 25-річним позбавленням волі у виправно-трудових таборах. Згодом її відновили для зрадників батьківщини, шпигунів, диверсантів, а пізніше для навмисних убивць. У 1945 та 1953 рр. проводилася амністія для осіб з незначним терміном ув’язнення (3 – 5 років), для неповнолітніх, літніх осіб, умовно засуджених та з незначними провинами. Законодавець став звертати більше уваги на попередження злочинів, але разом з тим посилив відповідальність за злочини проти особи (здоров’я, честі, гідності) та соціалістичної власності (крадіжка, розбій, грабіж, підпал тощо).

житлове право, особиста власність, власність громадських організацій, трудовий договір, аліменти, амністія.