Законів про працю УРСР 1971 року 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Законів про працю УРСР 1971 року



1. Необхідність кодифікації трудового законодавства. 2. Прийняття нового трудового кодексу. 3. Основні положення Кодексу законів про працю.

 

Необхідність нової кодифікації трудового законодавства пов’язувалася з тим, що з часу прийняття Кодексу законів про працю 1922 року пройшло майже 50 років і накопичилася велика кількість законів, які його суттєво змінювали та доповнювали. Змінилася значною мірою і суспільно-політична ситуація в державі. На підставі загальносоюзних “Основ” законодавства про працю, Верховна Рада УРСР 1 грудня 1971 року прийняла і ввела в дію з 1 червня 1972 року Кодекс законів про працю УРСР. Він містив такі головні розділи: загальні положення трудового законодавства; колективний договір між трудовим колективом та адміністрацією підприємства чи організації; трудовий договір між працівником та адміністрацією; норми робочого часу; час відпочинку; нормування обсягів праці; види і норми заробітної плати; компенсації при переведенні на іншу посаду, в іншу місцевість тощо; відповідальність за завдані збитки підприємству; трудова дисципліна; охорона праці; особливості праці жінок, молоді; неповнолітніх, тих, що навчаються заочно чи на вечірніх відділеннях; вирішення трудових спорів та трудових конфліктів; державне соціальне страхування; нагляд за дотриманням трудового законодавства.

Провідними засадами Кодексу законів про працю можна вважати:

- посилення боротьби зі злісними порушниками трудової дисципліни, прогульниками шляхом штрафних санкцій, переведенням на нижчу посаду або менш прибуткову працю, зменшенням відпустки;

- підвищення відповідальності за випуск неякісної та бракованої продукції;

- при розірванні працівником трудового договору з власної ініціативи без поважних причин, він мав попередити адміністрацію за два місяці, а з поважних – за місяць;

- кодекс закріплював права громадян на працю, відпочинок, на своєчасне одержання зарплати, компенсацій, соціального страхування тощо.

Зі змінами та доповненнями, внесеними в 1989–2002 рр. цей кодекс продовжує діяти і до цього часу.

право на працю, трудовий договір, колективний договір, кодекс, трудова дисципліна, охорона праці, трудові спори та конфлікти, профспілки.

 

1 червня 1972 р. – вступив у дію Кодекс законів про працю в УРСР.

 


 

Конституція УРСР 1978 року

1. Підготовка конституційної реформи. 2. Ухвала нової Конституції. 3. Основні положення Конституції 1978 року.

 

У зв’язку з ухвалою програми побудови комунізму, радянське партійно-державне керівництво у 1962 році прийняло рішення провести конституційну реформу. Але після усунення М. Хрущова і зі зміною економічної та соціальної ситуації в країні розробка проекту Основного Закону затяглася на тривалий час. Лише в жовтні 1977 року, після всенародного обговорення схваленого партією проекту, Верховна Рада СРСР прийняла нову союзну Конституцію. На її основі 20 квітня 1978 року, теж після обговорення жителями республіки, позачергова сьома сесія, Верховної Ради УРСР дев’ятого скликання ухвалила четверту радянську Конституцію. Вона була повною рецепцією загальносоюзної і складалася з преамбули, 19 глав та десяти розділів, які мали такі назви: основи суспільного ладу і політики УРСР (політична і економічна системи, соціальний розвиток і культура, зовнішньополітична діяльність і захист соціалістичної Вітчизни); держава і особа (громадянство УРСР, рівноправність громадян, основні права, свободи і обов’язки громадян); національно-державний і адміністративно-територіальний устрій; ради народних депутатів і порядок їхнього обрання; найвищі органи державної влади і управління; місцеві органи державної влади і управління; державний план та державний бюджет; правосуддя, арбітраж і прокурорський нагляд; герб, прапор, гімн і столиця; дія Конституції; порядок її зміни.

Більшість статей Конституції 1978 р. мала декларативний характер, вони ніколи не були закріплені відповідними законами. Наприклад, гарантовані права і свободи. Республіка проголошувалася суверенною, а основною ознакою цього суверенітету називалося право зносин з іншими державами. Гарантією суверенітету нібито була норма на право вільного виходу з СРСР. Хоча закону і механізму виходу не існувало. Стаття 6 встановлювала політичну монополію в державі єдиної комуністичної партії. Відтак створення інших партій ставало неконституційним і тягнуло за собою притягнення до кримінальної відповідальності.

Конституція 1978 року змінила назву рад депутатів трудящих на народних депутатів, затвердила державну символіку, яка зазнала змін у кінці 40-х років та адмінустрій у складі 25 областей, після адмінреформ 50–60-х рр. Діяла вона зі змінами та доповненнями до 1996 року.

конституційна реформа, право і свободи, декларативність, законодавче забезпечення.

 

20 квітня 1978 р. – ухвалення Верховною радою УРСР четвертої Конституції радянської України.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 398; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.215.110.142 (0.018 с.)