Розрахунки з використанням векселів

До операцій з розрахунку векселями щодо погашення кредиторської заборгованості банку належать вексельні платежі на користь кредитора. їх зміст полягає в тому, що кредитор банку погоджується прийняти від банку-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем. Прийняття вексельного зобов'язання здійснюється шляхом передавання векселя, придбаного банком-боржником, кредитору банку.

Таблиця 6.9 Приклад бухгалтерського відображення передачі належного банку векселя у погашення кредиторської заборгованості.

Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума
Припинення зобов'язань банку перед кредитором	Рахунок кредиторської заборгованості	"Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку"	На суму припинення зобов'язань банку
Вибуття векселя з портфеля банку	3641П "Кредиторська заборгованість за розрахунками зацінними паперами для банку"	Типові проводки проводкивибуття векселя з портфеля банку	На суму припинення зобов'язань банку (суму реалізації векселя)

До операцій за розрахунками векселями з погашення дебіторської заборгованості перед банком належать вексельні платежі боржником на користь банку, їх змістполягає в тому, що банк-кредитор погоджується прийняти від клієнта-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем. Прийняття вексельного зобов'язання відбувається шляхом передачі векселя, придбаного клієнтом-боржником, байку-кредитору. Борг може бути погашено векселями як повністю, так і частково.

Комісійні та довірчі операції і векселями

Інкасові операції досить поширені в країнах з розвинутим вексельним обігом. При проведенні цієї операції банк виступає як повірений і всі основні операції за векселем (зокрема, протест, платіж) здійснюються від імені поручителя-векселедержателя, а не від імені банку.

Інкасова операція для банку є досить вигідною: по-перше, не залучаючи власних коштів, і без ризику для себе, банк одержує за інкасо досить високі комісійні у вигляді процентів від суми платежу; по-друге, банк вправі розпоряджатися на визначений час зовсім безкоштовно зосередженими на його рахунку коштами, отриманими від боржників за векселями.

Однак, хоча операція інкасо не створює ніяких ризиків для банку, вона мало поширена у зв'язку зі специфічністю вексельного ринку в Україні

Векселедавець простого або переказного векселя при його видачі може вказати особливого платника (зокрема банк), який в строк платежу здійснить оплату векселя. Банк у цьому випадку на противагу інкасуванню векселя не є одержувачем платежу, а стає платником.

Оплата векселів, в яких банк виступає особливим платником (доміциліатом), — це здійснення банком за дорученням довірителя-платника за векселем операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто:

• прийом векселів до платежу від законного векселедержателя;

• здійснення платежу за векселями;

• передача векселів платнику після повної оплати векселя.

Купівлю, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів банк здійснює на підставі договорів комісії та доручення. Потім для виконання комісійних договорів банк укладає з контрагентами договори купівлі, продажу і обміну векселів.

Прийом або передача банком куплених, проданих або обміняних векселів здійснюється за реєстрами. Банк проводить юридичну експертизу векселів, та експертизу вексельних бланків. У разі підробки, неповного заповнення вексельних реквізитів, підписів осіб, що не мали на те повноваження тощо, банк відмовляє в проведенні комісійної угоди.

Інкасування векселів

Інкасові операції досить поширені в країнах з розвинутим вексельним обігом. При проведенні цієї операції банк виступає як повірений і всі основні операції за

векселем (зокрема, протесі, платіж) здійснюються від імені поручителя-векселедержателя, а не від імені банку.

 

Сутністю операції інкасування векселів є прийняття банком (ремітентом) у суворій відповідності з інструкціями свого клієнта (довірителя) зобов'язання здійснити операції з представленими довірителем документами з метою одержання

під платника акцепту і/або платежу, або видачі комерційних документів проти

акцепту і/або платежу, або видачі документів на інших умовах.

Вексель передається векселедержателем для інкасування з написом про передоручення на ім'я обслуговуючого банку, проставлене на зворотньому боці векселя у вигляді "Сплатіть за наказом банку", "Валюта на інкасо" і засвідчується підписом векселедержателя. Такий напис тільки уповноважує банк векселедержателя отримати платіж за векселем. Банк векселедержателя, інкасувавши документи, доручає банку платника отримати платіж за векселем, за несплати за векселем — своєчасно його опротестувати.

Банк векселедержателя зобов'язаний перевірити правильність складання реєстру і реквізитів векселя та своєчасність пред'явлення його до оплати з урахуванням нормативного терміну обігу платіжних документів.

Для здійснення розрахунків векселями між клієнтами різних банків банк векселедержателя зобов'язаний прийняти від векселедержателя вексель з реєстром і інкасувати його спецзв'язком.

Прийнявши вексель на інкасо, банк зобов'язаний вчасно переслати його в установу банку за місцем платежу і довести до відома платника повісткою про надходження документів на інкасо. Таким чином, при інкасуванні векселів банки беруть на себе відповідальність тільки по пред'явленню векселів у означений строк платнику й одержанні належних за ним платежі». Якщо платіж надходить, вексель повертається боржнику. У випадку неотримання платежу за векселями банк зобов'язаний пред'явити їх до протесту від імені довірителя, якщо останнім не буде надано іншого розпорядження.

Неоплачені векселі з протестом у неплатежі банк повертає клієнту, повідомляючи йото про виконання доручення. Відповідальність за всі наслідки, що виникли в разі недогляду протесту, покладається на банк. Неоплачені векселі мають зберігатися в банку до запитання їх клієнтом.

Інкасо може бути чистим і документарним. Чисте інкасо — це інкасо переказних і простих векселів як суто фінансових документів, що використовують для одержання платежів. Ці документи не супроводжуються комерційними документами.

До числа комерційних документів належать рахунки, транспортні й страхові документи, документи про право власності і будь-які інші документи, що не є фінансовими. Документарним називається інкасо фінансових документів, що супроводжують комерційні документи, а також інкасо тільки комерційних документів.

Чисте і документарне інкасо векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору про інкасування.

Здійснюючи інкасування, банк не бере на себе ніякої відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку, так само як і за загальні або окремі умови, що є в документах, а також не несе ніякої відповідальності за відповідність даних, що зазначені в дорученні па інкасування.