Форми та види банківського кредиту

В економічній літературі розрізняють три основні форми кредиту:

— товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу;

— грошовий:

— кредит у вигляді гарантій. Банки у своїй діяльності використовують другу і третю форму, при цьомуостання виражається в зобов'язанні банку гарантувати платіж клієнтові, якщо той незможе оплати їй свої рахунки.

Щодо товарної форми кредиту, то банк може обслуговувати або проводки операції за допомогою інструменту комерційного кредиту — векселя, коли він не єпрямим учасником кредиту в товарній формі, крім тою банк може бути учасником лізингу.

Найбільш поширена форма кредиту в Україні — грошова, при організаціїміжнародних операції та розрахунків — гарантії.

 

Організація кредитної роботи в банку

Кредити становлять близько 50 % усіх активів банку і забезпечують ²/з усіх доходів. Вони є найбільш прибутковою, але й найбільш ризиковою частиною банківських активів. Теорія портфеля пропонує розглядати не кожну позику окремо а сукупність усіх кредитів з їх взаємовпливом та взаємозалежністю.

Кредитний портфель - це сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова активів банку, котра має свій рівень дохідності і відповідний рівень ризику. Дохідність і ризик — основні параметри управління кредитним портфелем банку.

Якість та склад кредитного портфеля істотно залежать від організації кредитної роботи в банку. Організаційна структура кредитного підрозділу в кожному конкретному банку має свої особливості, що визначаються розмірами, можливостями банку, а також потребами клієнтури.

Рисунок 4.1 - Організаційна структура кредитного підрозділу комерційного банку.

 

Кредитна діяльність банку здійснюється через кредитний департамент банку, який керується чинним законодавством України, нормативними актами Національного банку України, статутом банку, рішеннями загальних зборів акціонерів, ради і правління банку, рішеннями кредитного комітету.

Департамент виконує весь комплекс комерційних операцій з надання кредитів юридичним і фізичним особам, іншим банкам, забезпечення повернення наданих кредитів, дослідження кон'юнктури фінансово-кредитного ринку, консультування

тощо.

Координацію кредитної діяльності банку здійснює кредитний комітет, який створюється за рішенням правління банку як його постійний орган, шо здійснює свою роботу під керівництвом і контролем правління банку. До складу кредитного комітету, як правило, входять головний бухгалтер банку, начальник кредитного відділу, керівник юридичної служби банку, один із спеціалістів кредитного відділу, який є секретарем кредитного комітету і організовує його діловодство, а очолює кредитний комітет перший заступник голови правління банку. Свою роботу кредитний комітет банку будує у формі засідань, які проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Рішення на засіданні кредитного комітету приймаються простою більшістю голосів і заносяться до протоколу, який підписується головою і секретарем кредитного комітету.

Слід зазначити, що виконання кредитної функції не обмежується роботою лише кредитного підрозділу, участь в організації кредитного процесу беруть майже всі структури банку

Наведений перелік функцій структурних підрозділів банку та кредитного комітету далеко не повний, але він дає уявлення про розподіл повноважень між різними структурними одиницями.

 

Облік кредитних операцій

Фінансовий облік надання або отримання кредитів, визнання доходів (витрат) за кредитними операціями здійснюється на рахунках Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Чітко простежуються такі принципи бухгалтерського обліку кредитів за Планом рахунків.

Кредити поділяються на міжбанківські, які обліковуються на відповідних рахунках першого класу, та кредити суб'єктам господарської діяльності, які обліковуються на рахунках другого класу.

Кредити, видані суб'єктам господарської діяльності, у свою чергу, поділяються па дві великі ірупи: кредити в поточну діяльність та кредити в інвестиційну діяльність.

Кредити в поточну діяльність — кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для фінансування поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення витрат.

У плані рахунків кредити в поточну діяльність обліковуються так:

—рахунки за овердрафтом; —операції репо;

—враховані векселі;

—факторингові операції;

—кредити за внутрішніми торговельними операціями;

—кредити за експортно-імпортними операціями;

—оплата платіжних документів, виписаних експортером; —кредити постачальникам під контракти за експортом;

—експортних товарів;

—кредитування іноземних операцій у формі купівлі в експортера векселів, акцептованих імпортером;

—інші кредити на поточну діяльність.

Кредити в інвестиційну діяльність — кредити, надані позичальникам ні задоволення тимчасової потреби в коштах при здійсненні ними Інвестиційній вкладень. До них відносять:

—кредити на будівництво та освоєння землі;

—кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі;

—фінансовий лізинг.

Таким чином, обліковуючи кредит на рахунках Плану рахунків, насамперед беруть до уваги цільове спрямування кредиту.

Для обліку сумнівної заборгованості виділені окремі групи рахунків.

У кожній групі рахунків для відображення конкретних кредитних операцій виокремлюються рахунки для обліку пролонгованих,прострочених заборгованостей за кредитами, а також нарахованих та прострочених нарахованих доходів за ними.

Бухгалтерські проводки за кредитною операцією стосуються обліку номіналу і кредиту і зміни основної суми боргу та обліку процентних і комісійних доходів.

Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів: за період або на період.

Якщо застосовується метод "за період", то проценти можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну (відповідно до кредитної угоди), а номінальна сума кредиту і сума, що переказується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються.

Кредит починає існувати як актив з моменту виникнення безвідкличного зобов'язання банку з кредитування клієнта. За укладення угоди виконується позабалансова бухгалтерська проводка на суму, зазначену в кредитній угоді:

Д-т 9129 "Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам"

К-т 9900 "Контррахунок".

При перерахуванні коштів:

Д-т Кредитний рахунок клієнта

К-т Поточний рахунок клієнта.

Одночасно проводиться зворотний запис за позабалансовим обліком:

Д-т 9900 "Контррахунок"

К-т 9129 "Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам".

Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списуються банком самостійно меморіальним ордером з поточного рахунку позичальника:

Д-т Поточний рахунок позичальника

К-т Комісійні доходи.

Облік нарахованих доходів за кредитними операціями здійснюється відповідно до облікової політики банку. Нараховані доходи мають обліковуватися за відповідними рахунками тієї групи рахунків, в якій обліковується номінал кредиту:

Д-т Нараховані доходи

К-т Процентні доходи.

За умови неотримання платежу за кредитом у визначений термін наступного днякредит переноситься на рахунок простроченої заборгованості.

Д-т Прострочена заборгованість

К-т Кредитна пролонгована заборгованість.

У разі визнання кредиту сумнівним сума основного боргу починає обліковуватися;а рахунками груп 158. 209, 219, 229.

Позабалансові зобов'язання, що виникають як наслідок укладених контрактів, обліковуються за розділами 90- 95 класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.