Економічний зміст депозитних операцій, їх класифікація та загальна характеристика

Депозит (вклад) (від лат. depositum - переданий на збереження) — кошти, внесені в комерційний банк клієнтами — фізичними чи юридичними особами, які зберігаються на їх рахунках і використовуються відповідно до режиму рахунку і

банківського законодавства.

депозитна операція — це операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

Суб'єктами депозитних операцій с комерційні банки, які виступають як позичальники, та кредитори — власники коштів. Об'єктом депозитних операцій єкошти, передані комерційному банку па умовах, визначених двосторонньою угодою.

У банківській практиці депозити класифікують:

1. За категоріями депонентів:

—депозити суб'єктів господарської діяльності;

— депозити фізичних осіб;

—депозити банків.

2. Заспособом оформлення:
—іменні депозити;

—депозити на пред'явника.

3.3а строками використання:

—депозити до запитання; —депозити на визначений термін (строкові);

—ощадні вклади.

Активні депозити — розміщення банківських коштів на вклади в інші банки. Депозитні операції можуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку.

Пасивні депозити — це кошти, залучені банком.

Депозити до запитання — це кошти, що знаходяться па поточних, бюджетних: рахунках, кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

Депозити на визначений термін -- це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у комерційному банку протягом встановленого терміну, який визначається при їх відкритті.

До них належать:

—депозитні рахунки юридичних осіб;

—рахунки з обліку ощадних (депозитних) сертифікатів;

—строкові і цільові рахунки фізичних осіб:

рахунки зі збереження бюджетних коштів або коштів з фінансування капітальних вкладень на відповідний термін, у визначений період.

За строковими депозитами банки виплачують клієнтам дохід у вигляді процентів, які залежать від величини і терміну депозиту. Комерційний банк зацікавлений у залученні вкладів на визначений термін, тому що вони стабільні й дають змогу банку використовувати кошти вкладників протягом тривалого час

За терміном строкові депозити класифікують так:

- депозити терміном до 1 місяця

- депозити терміном від 1 до 3 місяців;

- депозити терміном від 3 до 6 місяців;

- депозити терміном віл 6 по 12 місяців;

- депозити терміном більше 1 року;

- депозитні сертифікати.

Якщо вкладник продовжує зберігати гроші на депозитному рахунку після обумовленого терміну, він може розпоряджатися ним як поточним рахунком.

Перевагою строкових депозитних рахунків для клієнтів є отримання високого процента, а для балку — можливість використання прогнозованих ресурсів для кредитування.

Недоліком строкових депозитів для клієнтів є низька ліквідність їх і неможливість використання для розрахункових і поточних платежів, а також для отримання готівки.

Ощадні вклади населення слугують власникам для накопичення грошових заощаджень.

Ощадні вклади населення вигідні банку тим, що вони, як правило, мають довгостроковий характер і, відповідно, можуть бути джерелом довгострокових вкладень.

Недоліки ощадних вкладів з погляду банку:

• великі витрати комерційного банку у зв'язку з виплатою підвищених відсотків і зниженим таким чином маржі;

• залежність цих вкладів від різних чинників: політичних, економічних, психологічних, що підвищує загрозу швидкого відпливу коштів з цих рахунків і зниження ліквідності банку;

• нездатність банку відновити ці ресурси на постійній основі.

У зв'язку зі здійсненням депозитних операцій можуть виникнути такі види ризиків: строковий, ризик зміни відсоткової ставки, валютний.