Визначення класу позичальника банку, формування резервів під кредитні ризики та їх облік

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є. спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, характерними для банківської діяльності.

Створення резерву під кредитні ризики — це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості йог активів або підвищення рівня ризику кредитних операцій.

1)місцезнаходження підприємства. Дає змогу з'ясувати чи вдалим є його розташування з погляду відповідності виду діяльності та характеру господарських операцій (віддаленість від постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, доступність для покупців тощо);

2)вид діяльності підприємства.

3)метод операцій. Визначається належність підприємства до групи функціонування: виробництво: оптова торгівля: роздрібна торгівля:

4)юридична форма підприємства. Показує, якою частиною майна підприємство буде відповідати перед кредиторами у разі його ліквідації та якою буде процедура ліквідації;

5)наявність державних замовлень та державної підтримки позичальника;

6)макроекономічна ситуація в економіці та стан розвитку галузі позичальника.

Порядок створення загальних та спеціальних резервів і погашення безнадійноїкредитної заборгованості за рахунок коштів цих резервів визначається "Положенням про порядок формування та використання резерву для відшкодуванні можливих втрат за кредитними операціями банків" (із відповідними змінами, внесеними згідно з постановами Нацбанку), затвердженим постановою Правлінні НБУ від 06.07.2000 р. № 279.

Згідно з положеннями цього документа класифікація позичальників Щ результатами оцінки їх фінансового-економічного стану та з урахуванням рівня забезпечення кредитних зобов'язань здійснюється з присвоєнням таких рівнів.

Клас "А": фінансова діяльність успішна, що свідчить про можливість своєчасного виконаний зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового етапу позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку): вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію кредитна історія позичальники бездоганна: позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, зареєстровані я країнах — членах СНД, дотримуються економічних нормативів. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), шо мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standart & Рооr's, Мооdys та ін.).

Клас "Б": фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримання її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. До цього класу можуть належати іншіпозичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standart & Рооr's, Мооdys та ін.).

Клас "В": фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки країн — членів СНДдотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної! заборгованості в повній сумі та в терміни, передбачені договором, якщо недоліки н«буде усунено Забезпечення кредитної операції мас бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про; забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standart & Рооr's, Мооdys та ін.).

Клас "Г": фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, необхідної документації, яка свідчить про наявність (схоронність) і ліквідність забезпечення, тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень можливості поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якогопорушено справу про банкрутство.

Клас "Д": фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

Якщо на час укладення угоди пролонгації кредитної операції (крім угод за кредитними операціями, термін дії яких перевищує два роки) не спостерігається погіршення фінансового стану позичальника (контрагента банку), якого віднесено до класу "А" або "Б", і проценти сплачуються своєчасно, то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу позичальника (контрагента банку). Загальний термін такої пролонгації не має перевищувати один рік. При цьому надходження (крім кредитних коштів) на рахунки позичальника (контрагента банку) протягом первісного терміну користування кредитними коштами згідно з кредитною угодою мають перевищувати величину заборгованості за кредитом не менше ніж у два рази та засвідчуватися документально.

Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця.

Банки зобов'язані формувати резерви незалежно від їх фінансового стану (прибуткової або збиткової діяльності) на всю суму прострочених понад 31день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, які обліковуються за такими балансовими рахунками:

1529 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам";

2049 "Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями";

2059 "Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями";

2069 "Прострочені нараховані доходи за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності";

2079 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності";

2109 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані центральним органам державного управління";

2119 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані місцевим органам державної управління";

2209 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам

па поточні потребі!":

2219 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам";

2480 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами".

Бухгалтерський облік формування та використання резервів здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. № 268 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2001 р. за №«634/5825. Податковий облік регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".