Поняття емісії цінних паперів ти емісійної діяльності банків

Емісія — це перший випуск цінних паперів і їх розміщення на ринку капіталу.

Цінні папери можуть випускатися в обіг як з метою залучення коштів для формування і поповнення статутного капіталу, тобто формування власного капіталу, так і з метою тимчасового залучення ресурсів для проведення активних операцій, тобто формування зобов'язань банку.

Операції банків з випуску цінних паперів називаються емісійними. Порядок випуску цінних паперів комерційними банками України грунтується на міжнародній банківській практиці та основних законодавчих актах держави:

—Законі України "Про цінні папери і фондову біржу";

—Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств";

—Положенні про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку;

—Правилах здійснення депозитних операцій для банківських депозитів; Правилах випуску та обігу валютних деривативів.

Щоб отримувати право випускати цінні напери, банк повинен сплатити заявлений статутний капітал, не мати протягом трьох останніх років збитків (або з часу їх виникнення має минути не менше трьох років), не мати санкцій з боку державних органів за порушення чинного законодавства, не мати простроченої заборгованості кредиторам і за платежами до бюджету, дотримуватися економічних нормативів НБУ, а також дебетового сальдо на кореспондентському рахунку.

Перш ніж прийняти рішення про випуск цінних паперів, доцільно ретельно розробити напрямки емісійної політики банку, до яких належать:

— мета здійснюваного випуску цінних паперів;

—вибір емісійних інструментів, тобто цінні папери, що випускаються в обіг:

—форма випуску цінних паперів (документарна і без документарна);

—методи розміщення цінних паперів (відкрите (публічне) розміщення потенційно необмеженому або закрите (приватне) розміщення вибраному (обмеженому) колу

інвесторів);

—необхідність підтримки курсу цінних паперів власної емісії на вторинному ринку.

За законодавством України комерційні банки можуть емітувати акції, облігації, депозитні й ощадні сертифікати, векселі, похідні цінні папери (варант, опціон, ф'ючерс, форвард), причому для одних із них необхідна реєстрація емісійного проспекту і тому їх можна вважати емісійними цінними паперами: акції, облігації. Випуск векселів, депозитних і ощадних сертифікатів здійснюється без реєстрації проспекту емісії.

Залежно від виду цінних паперів, що випускаються в обіг, емісійні операції банків на ринку цінних паперів можна систематизувати таким чином:

—операції з випуску пайових (засновницьких) цінних паперів (акцій):

—операцій з випуску боргових зобов'язань (облігацій, депозитних (ощадних) сертифікатів, векселів);

—операції з випуску похідних цінних паперів.

Емісійна діяльність банків спрямована на залучення фінансових(кредитних) ресурсів, тому важливе значення має ціна їх залучення, яка порівнюється і ефективністю їх розміщення. Вартість залучених кредити-ресурсів може бути розрахована, однак зазвичай банки не роблять ґрунтовний інвестиційний аналіз, а, здійснюючи емісію цінних паперів, особливо акцій, намагаються забезпечити лише збільшення пасивної частини балансу, що гарантує стабільність економічних нормативів, які розраховуються на основі величини власного капіталу банку.

Однак потрясіння на міжбанківському ринку, стан фондового ринку, невизначеність економічної ситуації та інші чинники зумовлюють збільшення ризиковості активних операцій. Крім того, банки не повною мірою оволоділи механізмом хеджування, а також недостатньо розвинуті кредитний і фондовий ринки не дають їм можливості здійснювати такс хеджування. Все це а сукупності робить єдиним способом стабілізації положення банку збільшення статутного капіталу.

Слід зазначити, що залучення ресурсів в обіг за допомогою цінних паперів дає більші можливості фінансовому менеджеру порівняно з ринком міжбанківських кредитів і вкладами, оскільки ці елементи визначаються ринком і можливість маневру тут обмежена, тоді як випуск цінних паперів дає змогу певною мірою варіювати ціною.

 

Розміщення акцій та їх обіг

Процедура емісії акцій банками включає:

1.Прийняття рішення про випуск акцій (при первинній емісії — засновниками або загальними зборами акціонерів, оформлюється протоколом; при додаткових емісіях, якщо сума емісії не перевищує 1/3 статутного капіталу банку — рішення приймає Правління даного акціонерного банку).

2.Державну реєстрацію випуску акцій та інформації (проспекту) про емісію. Згідно із законодавством України випуск акцій як відкритого, так і закритого акціонерного товариства має бути зареєстровано у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Крім того, якщо акціонери об'єднуються в акціонерне товариство, емітент повинен також подати Державній комісії інформацію про емісію акцій. В інформацію включають: характеристику емітента; опис ділової активності емітента, засвідчений аудиторами; дані про емісію акцій (обсяг емісії, що планується, вид і категорія акцій, можливі привілеї власників акцій, умови розповсюдження тощо); відомості про реєстратора та про депозитарій цінних паперів. При реєстрації випуску цінних паперів банку надається державний реєстраційний номер.

3. Публікацію проспекту. Емітент повинен опублікувати інформацію про емісію акціонерів в органах преси Верховної Рада України і Кабінету Міністрів України та в офіційному виданні фондової біржі до початку передплати на акції (не пізніш як за 10 днів).

4. Організацію розповсюдження акцій.

5. Звіт про результати випуску акцій.

Економічне обґрунтування, розробку пакета документації та емісію акцій здійснює управління цінних паперів і біржової діяльності головного банку.

Випуск акцій здійснюється в обсязі статутного капіталу банку, додатковий випуск можливий тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою за номінальну. Банк може приступити до здійснення емісії цінних паперів з моменту видачі дозволу Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку капіталу.

Для одержання дозволу на випуск банк подає такі документи:

—заявку;

—нотаріально завірену копію статугу;

—список усіх засновників;

—список усіх спеціалістів, які займаються емісією цінних паперів;

—перелік усіх відділень, філій, представників банку, що здійснюють операції з цінними паперами:

—копію платіжного доручення про сплату податку за реєстрацію проспекту емісії. Отримавши дозвіл від ДКЦПФР. комерційний банк повинен розробити проспект емісії й узгодити його з НБУ.

Розміщення акцій може здійснюватися шляхом передплати і через фондову біржу за рішенням головного банку не раніше ніж через 30 днів після опублікування оголошення про їх випуск. Передплатниками можуть бути юридичні та фізичні особи, іноземні інвестори згідно із Законом України "Про іноземні інвестиції". Акції продаються їм за курсовою вартістю, яка визначається як сума номінальної вартості плюс сума курсової надбавки. Рішення про розміщення мінімальної курсової надбавки приймає правління головного банку.

Прості акції продаються шляхом укладання між банком і клієнтом договору-заявки у двох примірниках. У договорі вказуються: статус обох сторін, кількість простих іменних акцій, їх номінальна і загальна сума, оплачена акціонером (10 % оплачується одразу, решта — до кінця передплати).

На кожного акціонера ведеться особовий рахунок. Після зарахування сплачених коштів на кореспондентський рахунок банку акціонеру видається свідоцтво про кількість і номінальну вартість акцій з підписами керівника банку і печаткою установи банку.

Після завершення розповсюдження засновницьких акцій банк аналізує підсумки випуску і складає звіт, який подає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації, а також для публікації в річному звіті банку.

Звіт про підсумки емісії мас містити таку інформацію:

• строки (початок і закінчення) розповсюдження цінних паперів;

• фактична ціна реалізації цінних паперів;

• кількість реалізованих цінних паперів;

розподіл коштів у статутному капіталі (номінальна вартість) та в основному капіталі (емісійні різниці).

Звіт підписує керівник банку і затверджує незалежна аудиторська фірма.

Порядок нарахування дивідендів за акціями банку. Рішення про розмір відрахувань на виплату дивідендів приймається загальними зборами акціонерів. Нарахування і виплата дивідендів проводяться у встановлені строки.

Нарахування дивідендів здійснюється після розподілу прибутку з тієї суми, яка залишилася у банку після сплати податків та інших відрахувань. У випадку недостатності прибутку нарахування дивідендів за привілейованими акціями проводиться за рахунок резервного фонду. За рішенням загальних зборів дивіденди можуть виплачуватись новими акціями, облігаціями, іншими цінними паперами, товарами, іноземною валютою (якщо акції були оплачені валютою).

За чинним законодавством випуск акцій передбачено виключно акціонерними товариствами. Тому банкам, створеним у формі товариства з обмеженою відповідальністю, які вважають за доцільне залучати кошти саме у такій спосіб, необхідно перереєструватися в акціонерне товариство. Щоправда, така перереєстрація матиме й певні негативні наслідки:

— по-перше, згідно з пунктом 1.3 Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 червня 1998 р. № 72, відкриті акціонерні товариства, статутний фонд яких на кінець останнього звітного року перевищує 200 тис. грн. З урахуванням емісії, щодо якої емітентом прийнято рішення, повинні подавати до центрального органу Комісії та її відповідних територіальних управлінь річні звіти відповідно до вимог цього Положення.

—по-друге, передача обов'язків щодо ведення системи реєстру акціонерів незалежному реєстратору певною мірою знижує оперативність контролю емітента за розподілом пакета акцій.