Поняття ліквідності комерційних банків та її значення для стабільності банківської истеми

Ліквідність у широкому розумінні — це здатність банку швидко і відносно беззбитково погашати наявні фінансові зобов'язання, а у вузькому - авуари, які легко реалізуються і призначені для досягнення вказаної мети (авуари — різні активи: гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви, за рахунок яких можуть бути проведені платежі; засоби банку — каса, коррахунки, цінні папери, що легко реалізуються, які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті).

Статті активів банку розміщуються в балансі в порядку зменшення ліквідності, тобто можливості їх перетворення на готівку для здійснення платежів.

За ступенем ліквідності активи банку згідно з міжнародними банківськими стандартами можна поділити на три групи: 1. Високоліквідні активи (готівкові кошти та банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках в НБУ; кошти на кореспондентських рахунках в інших банках; строкові депозити в НБУ; державні цінні папери.)

Високоліквідні активи (крім державних цінних паперів) прибутку банку не дають, але вкрай потрібні для його нормального функціонування, оскільки ці кошти необхідні для своєчасних розрахунків банків за своїми зобов'язаннями та зобов'язаннями своїх клієнтів. Світовий досвід показує, що оптимальне співвідношення між високоліквідними і загальними активами має становити не менше 20 %.

2. Ліквідні (робочі) активи (депозити в інших банках строком до одного місяця; кредити та інші вкладення зі строком повернення до 30 днів; акції та інші цінні папери, куплені банком, що легко реалізуються на ринку; вкладення в асоційовані та дочірні компанії.)

3. Низьколіквідні активи (середню- і довгострокові кредити, надані банкомЯ прострочена і ненадійна заборгованість за позиками (дебітори); вкладення у будівля споруди та інше нерухоме майно (основні засоби і капітальні вкладення); інші активи (участь у підприємствах).)

Також слід розрізняти активи, що забезпечують первинну та вторинну ліквідність банку (готівкові кошти, банківські метали; кошти на кореспондентських рахунках, відкритих в НБУ та інших банках; строкові депозити, І розмішені в НБУ та інших банках; боргові цінні папери, рефінансовані та емітованій Національним банком у портфелі банку на продаж та інвестиції; боргові цінні папери банку на продаж та інвестиції.)

Ліквідність банку — це його здатність забезпечувати вчасне та повне виконання своїх зобов'язань.

Баланс комерційного банку вважається ліквідним, якщо його стан дає змогу за І рахунок швидкої реалізації коштів за активом покривати термінові зобов'язання за пасивом

Фактори, що впливають на можливість банку швидко перетворювати активи ві і рошову форму аля виконання власних зобов'язань: якісі і. акч цвів; якість депозитної бази; забезпеченість регулятивним капіталом; співвідношення активів і пасивів за строками і сумами; рівень фінансового менеджменту; внутрішня політика банку: створення філій, централізація повноважень і цілей; імідж банку; економічна та політична ситуація в країні.

Ліквідність — здатність банку забезпечити вчасне і повне виконання своїх фінансових зобов'язань.

Платоспроможність — рівень забезпеченості фінансових зобов'язань банку власним капіталом.

Спільним для обох показників є те_д шо вони характеризують здатність банку виконувати свої фінансові зобов'язання. їх відмінність полягає у тому, що платоспроможність передбачає виконання зобов'язань за рахунок власного капіталу] тоді як ліквідність — повне виконання всіх зобов'язань комерційного банку.

Для банку ліквідність має першочергове значення. Саме забезпечуючи ліквідний стан, банк буде платоспроможним.

Рисунок 1.17- Принципи вирішення проблем ліквідності банків.

 

Ресурси банку га їх формування