Операції банків з облігаціями власної емісії

Банківські установи залучають додаткові ресурси також за рахунок випуску своїх боргових зобов'язань і, зокрема, облігацій.

Банківські облігації належать до цінних паперів, які є в обігу на території України. Вони засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їм (власникам) номінальну вартість у зазначений термін із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Банки, створені у формі акціонерних товариств, мають право випуску облігацій на загальну суму, що не перевищує 25 % від їхнього статутного капіталу, причому лише після повної оплати раніше емітованих ними акцій.

Випуск облігацій забороняється:

- для формування або поповнення статутних фондів банків;

- для покриття збитків від господарської діяльності.

Облігації оплачуються в гривнях, а \ випадках, передбачених умовами їх випуску, — в іноземній валюті, проте незалежно від виду валюти, якою оплачено облігації, їх вартість виражається у гривнях. При цьому кошти від їх розміщення спрямовуються винятково на цілі, зазначені при випуску.

Умови випуску, розміщення та обігу облігацій аналогічні тим, що стосуються акцій.

Залучення коштів шляхом емісії облігацій мас для банку певні переваги порівняно:

1 )з емісією акцій:

- проценти, які банки виплачують за зобов'язаннями, вираховуються з прибутку:

- боргові зобов'язання не надають їх власникам права голосу на зборах акціонерів;

2)з міжбанківським кредитом або залученням депозитів:

- ціна коштів, залучених у такий спосіб, значно менша;

- проценти за зобов'язаннями є фіксованими (вони зазначаються в умовах випуску), що при інфляції становить для банку-емітента значну вигоду;

- термін погашення облігації, як правило, вимірюється роками, тобто значно переважає строки за міжбанківськими кредитами або залученими депозитами;

—банк-емітент може не повертати кошти власникам облігацій, якщо останні по закінченні терміну обігу будуть конвертовані в акції банку.

У структурі пасивів банків високо розвинутих країн кошти, залучені шляхом емісії облігацій, відіграють помітну роль. Емісія облігацій українських банків незначна, тобто вони фактично не здійснюють операцій з власними облігаціями. Банки віддають перевагу залученню довгострокових ресурсів на безповоротній основі, тобто шляхом емісії акцій. Можливо із введенням у структуру капіталу банку субординованих зобов'язань діяльність банківських установ щодо роботи з банківськими облігаціями активізується.

Депозитні (ощадні) сертифікати банків як інструмент емісійних

Операцій

Для залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб банки активно використовують ощадні (депозитні) сертифікати.

Банк, який виписує сертифікати, самостійно розробляє умови випуску сертифікатів в обіг. Умови випуску сертифікатів мають відповідати інструкції Міністерства фінансів "Про зміст проспекту емісії цінних паперів" і бути зареєстрованими в Державній комісії України з цінних паперів та фондового ринку.

Власник сертифікату може уступити право на вимогу за сертифікатом іншій особі. За сертифікатом на пред'явника ця уступка здійснюється простим врученням, але за іншим сертифікатом — оформляється на зворотній стороні сертифіката двосторонньою угодою. При настанні строку вимоги грошових сум власник сертифіката повинен пред'явити сертифікат в банк разом Із заявою, в якій зазначається спосіб погашення.

Сертифікати мають суттєві переваги перед строковими внесками, оформленими простими депозитними договорами, а саме:

- завдяки великій кількості можливих фінансових посередників в розповсюдженні й обліку сертифікатів розширюється коло потенційних інвесторів;

- завдяки вторинному ринку сертифікат може бути достроково продано іншій особі з одержанням доходу за час збереження і без змін при цьому обсягу ресурсів банку, в той час, як дострокове вилучення строкового внеску означає для неї втрати доходу, а для банку — частки ресурсів.

Недоліком сертифікатів порівняно зі строковим внеском є великі витрати банку, пов'язані з емісією.

Виконуючи операції з ощадними сертифікатами, комерційні банки повинні зважати на податкові вимоги. Згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" не обкладаються зазначеним податком операції:

— із залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами депозиту, вкладу;

— з випуску, розміщення та продажу цінних паперів, емітованих (випущених в обіг) суб'єктами підприємництва;

—з обміну цінних паперів на інші цінні папери,

—з депозитарної діяльності щодо цінних паперів.

Відповідно до пункту 1.13 статті І зазначеного закону та пункту 6 правил здійснення депозитних операцій для банківських депозитів, ощадні (депозитні) сертифікати і однією із форм депонування тимчасово вільних коштів. Це фактично відповідає їх економічній суті.