Перекази готівкової та безготівкової іноземної валюти фізичними особами 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Перекази готівкової та безготівкової іноземної валюти фізичними особами



З метою поліпшення обслуговування фізичних осіб банки пропонують їм послуги з переказів готівкової та безготівкової іноземної валюти за кордон.

Для здійснення переказу іноземної валюти за межі України фізична особа (резидент і нерезидент) подає до банку, установи:

1)документ, що засвідчує особу;

2) заяву-доручення в довільній формі на переказ коштів. У заяві зазначається: "Ця операція не пов'язана зі здійсненням підприємницької діяльності"

При здійсненні банком, установою переказу з використанням міжнародних систем грошових переказів (Western Union, Моnеу Gram тощо) фізична особа замість заяви заповнює встановлений відповідною системою бланк на відправлення переказу і зазначає в ньому потрібні реквізити.

 

Рисунок 7.9 - Граничні суми, напрямки та необхідні документи для переказу коштів в іноземній валюті за кордон.

Отримання переказів в іноземній валюті

Іноземна валюта, переказана в Україну на користь фізичних осіб резидентів, зараховується на їх поточні рахунки в іноземній валюті без обмежень сум. Іноземна валюта, переказана в Україну на ім'я фізичної особи — резидента, може бути виплачена банком без відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та установою в сумі, що не перевищує 3 000 доларів США, або в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті в один операційний день. Переказана із-за кордону на ім'я фізичної особи іноземна валюта може одержуватися не власником коштів, а іншою особою впорядку, визначеному чинним законодавством України.

Іноземна валюта, переказана в Україну на Ім'я фізичної особи — нерезидента, може бути виплачена банком без відкриття поточного рахунку в іноземній валюті та установою в сумі, що не перевищує 10 000 доларів США, або в еквіваленті цієї суми і іншій іноземній валюті в один операційний день.

 

Міжнародні розрахункові операції. Поняття міжнародних розрахунків

Економічні основи міжнародних розрахунків

Організація міжнародних грошових потоків між суб'єктами господарювання засновується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. Порядок проведення розрахунків регламентується відповідними міжнародними документами й угодами. Стандартизація документального оформлення розрахунків необхідна для забезпеченя відповідних гарантій експортерам та імпортерам на поставку товарів та на їх оплату. Вона встановлює також систему однаковоготлумачення прав, зобов'язань і відповідальності сторін.

Міжнародні розрахунки — взаємні двосторонні платежі й розрахунки між організаціями і громадянами різних країн, обумовлені спеціальними міжнародними правовими актами, угодами, контрактами. Проводяться безпосередньо банківським системами через міжнародні платіжні засоби. Ці розрахунки базуються напринципах, закріплених Женевською міжнародною конвенцією і постановами Міжнародної торговельної палати. Безпосередні розрахунки за міжнародним економічними контрактами і кредитними відносинами регулюються двостороннім угодами (контрактами) країн-партнерів.

Сфера міжнародних рахунків:

1)розрахунки у зовнішній торгівлі за товари та послуги;

2)розрахунки за некомерційні операції;

3)розрахунки за кредитами та рухом капітал між країнами.

Банківський переказ

Банківський переказ - просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей на прохання і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) з визначенням способу відшкодування банку-платник виплаченої ним суми.

Банківські перекази здійснюються в безготівковій формі на підставі платіжних доручень, що адресуються одним банком іншому (іноді з використання банківські чеків або інших платіжних документів). Але комерційні або товаросупроводжувальні документи (рахунки-фактури, транспортні та інші документи спрямовуються при її формі розрахунків від експортера імпортеру напряму, минаючи банки).

Банк виконує тільки платіжні доручення іноземних банків чи оплачує відповідно до умов кореспондентських угод виставлені на нього банківські чеки згрошовими (контрактними) зобов'язаннями іноземних імпортерів, а також виставляє платіжні доручення і банківські чеки на іноземні банки за грошовимизобов’язаннями вітчизняних імпортерів.

При використанні банківського переказу в розрахунках за експортовані товари та надані послуги банк виконує платіжні доручення іноземних банків —кореспондентів з виплати коштів на користь переказоотримувачів як клієнтів свогобанку, так і клієнтів своїх банків-кореспонденті в за умови зазначення в платіжномудорученні одного з таких способів відшкодування виплачених сум:

• зарахування суми переказу на рахунок НОСТРО в банку переказодавця;

• врахування суми переказу на рахунок НОСТРО в третьому банку;

• надання права дебетувати сумою переказу рахунок ЛОРО банку переказодавця в банку.

При використанні банківського переказу в розрахунках за імпортовані товаритаотримані послуги, банк виконує доручення клієнтів, які мають в банку поточнийвалютний рахунок:

1)на переказ валюти за кордон в оплату вартості імпортованих товарів, товарних документів чи документів про надання послуг:

2) як авансові платежі, передбачені умовами зовнішньоторговельних контрактів:

3) в оплату простих та переказних векселів за придбані в кредит товари;

4) в погашення заборгованості, що утворилася в результаті перерахунків, та на інші цілі, що не суперечать чинному законодавству в межах залишку коштів на валютному рахунку клієнта.

Використання банківського переказу як форми розрахунків за контрактом має бути обумовлене при укладанні зовнішньоторговельної угоди, при цьому в розділі "Умови платежу" має бути зазначено:

• детальний перелік документів, що спрямовується від експортера імпортеру (за видом та кількістю);

• банківські реквізити переказоотримувача (номер рахунку, назва банку експортера, його адреса);

• строки, в які має бути здійснено платіж.

Схема розрахунків з використанням банківського переказу представлена на рис. 7.10.

 

 

Рисунок 7.10 – Порядок розрахунків з використанням банківського переказу.

 

Пояснення до рисунку 7.10

1 — укладання зовнішньоекономічного контракту;

2 — заповнення імпортером заяви на переказ та подання ії в банк;

3 —проведення розрахунку банком імпортера на підставі платіжного доручення;

4 —зарахування банком експортера коштів на рахунок експортера.

Банк переказодавця керується конкретними вказівками, що містяться в платіжному дорученні.

Банки беруть участь у цій формі розрахунків при отриманні в банку експортера відповідного доручення на оплату контракту. Вони е несуть ніякої відповідальності за платіж: поставка товару, передача документів, а також сам платіж не входять у функції банку до моменту представлення платіжного доручення.

Таким чином, банки несуть мінімальну відповідальність при банківському переказі і стягують при цій формі розрахунків інімальну комісію. Комісія, як правило, стягується банком експортера з переказодавця відповідно до тарифів комісійної винагороди банку з роботи з клієнтами. Розмір комісії визначається самим банком і є або фіксованим або виражається у процентах.

 

 

Розділ 8



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 296; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.88.16.192 (0.018 с.)