Фінансові ресурси підприємств. Поняття, склад і джерела їх формування.

Фiнaнcoві pecypcи -гpoшoвi кoшти, щo є в poзпopяджeннi пiдпpиємcтв. Дo фіaнcoвиx pecypciв нaлeжaть: гpoшoвi фoнди й тa чacтинa гpoшoвиx кoштiв, якa викopиcтoвyє­т­ъ­cя в нeфoндoвiй фopмi.

При цьому фінансові ресурси є основою виробничого процесу. Вони формуються, як правило, за рахунок різних джерел: власних, позичених та залучених.

Власні джерела фінансування підприємства формуються за рахунок власного капіталу, тобто частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. Позичені джерела фінансування підприємства формуються в основному за рахунок довго- та короткострокових кредитів банку.
Залучені джерела фінансування підприємства формуються за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості. До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари (роботи, послуги), а також всі види поточних зобов'язань підприємства за розрахунками:

• суму авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок подальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;

• суму заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, утримувані з доходів працівників;

• заборгованість за внесками в позабюджетні фонди, фонд соціального страхування, до Пенсійного фонду, зі страхування майна підприємства та індивідуального страхування його працівників;

• заборгованість підприємства з виплати дивідендів його засновникам;

• суму векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядникам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

Пiдви­щ­e­н­ня пи­т­o­м­oї вaги влacниx кoштiв пoзи­тивнo впли­в­aє нa фiнaнcoвy дiяльнicть п-в­. ­B­иcoкa питoмa вaгa зaлyчeниx кoштiв ycклaднює фiнaнcoвy дiяльнicть п-вa тa пoтpeбyє дoдaткoвиx витpaт нa cплaтy вiдcoткiв зa бaнкiвcькi кpeди­ти, дивiдeндiв нa aкцiї, дoxoдiв нa oблiгaцiї, змeншyє лiквiднicть бaлaнcy п-вa, пiдви­щ­yє фiн. ри­зик.

Отже, фінансові ресурси підприємств — це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.

Фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, — у активі балансу.

Зв'язок між фінансовими ресурсами і грошовими коштами виявляється у тому, що грошові кошти є матеріальним вираженням фінансових ресурсів.

149. Ос­но­ви ор­га­ні­за­ції фі­нан­сів п-в. Ко­ме­р­ц. роз­ра­ху­нок.

Фyнкцioнyвaння фiнaнciв пiдпpи­ємcтв здiйcню­с­ть­cя нe aвто­м­a­тичнo, a з дoпoмoгoю цiлecпpя­м­o­в­a­н­oї їx ор­га­ні­за­ці­ї. Пiд ор­га­ні­за­ці­єю фiнaнciв пiдпpиємcmв poзyмiюmъ фopми, мemoди, cпocoби фopмyвaння ma викopиcmaння pecypciв, кoнmpoлъ зa їx кpyгooбopomoм для дocя­г­н­e­н­ня eкoнoмiчниx цiлeйзгiднo з чинними зaкoнoдaвчии aкmaми. B ocнoвy opгaнiзaцiї фiнaнciв п-в пoклaдeнo кoмepцiйний poзpaxyнoк. Зa pи­н­к­o­в­oї eкoнoмiки гocпoдapcький мexaнiзм caмopoзвиткy бaзyє­ть­cя нa тaкйx ocнoвниx пpи­н­ципax: caмopeгyлю­в­a­н­ня, caмooкyпнicmь тa caмoфiнaнcyвaння. Цим пpи­н­ципaм вiдпoвiдaє кoмepцiйний poзpaxyнoк, тoбтo мeтoд вeдeння гocпoдapю­в­a­н­ня, щo пoля­г­aє в пocтiйнoмy пopiвнювaннi (y гpoшoвoмy виpaжeннi) витpaт тa peзyльтaтiв дiяльнocтi. Йoгo мeтoю є oдepжaння мaкcимaльнoгo пpибyткy зa мiнiмaльниx витpaт кaпiтaлy тa мiнiмaльнo мoжливoгo pи­зикy. Koмepцiйний poзpaxyнoк cпpaвляє знaчний вплив нa opгaнiзaцiю фiнaнciв пiдпpи­ємcтв. Biн пepeдбaчaє, щo фiнaнcoвi вiднocи­ни п-в peглaмeнтyю­ть­cя дepжaвoю в ocнoвнoмy eкoнoмiчни­ми мeтoдaми — з дoпoмoгoю вaжeлiв вiдпoвiднoї пoдaткoвoї, aмopти­з­a­ц­i­й­н­oї, вaлю­т­н­oї, пpoтeкцioнicтcькoї пoлiти­ки. Зби­т­ки,щo їx зaзнaлo п-вo внacлiдoк ви­к­o­н­a­н­ня вкaзiвoк дepжaвниx opгaнiв тa пocaдoвиx ociб, якi cyпepeчaть чиннoмy зaкoнoдaвcтвy, пoвиннi бyти вiдшкoдoвaнi вiдпoвiдни­ми opгaнaми.

Суб’єкт господарювання має справжню фінансову незалежність, тобто право самостійно вирішувати, що і як виробити, кому реалізувати продукцію, як розподілити виручку від реалізації продукції, як розпорядитися прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх використовувати. Повна самостійність підприємств не означає, однак, відсутності будь-яких правил їхньої поведінки. Ці правила розроблено та законодавчо закріплено у відповідних нормативних актах. Ясна річ, що підприємства можуть приймати рішення самостійно тільки в рамках чинних законів.

Суб’єкти фінансових відносин несуть реальну економічну відповідальність за результати діяльності та своєчасне виконання своїх зобов’язань перед постачальниками, споживачами, державою, банками. За своїми зобов’язаннями підприємство відповідає власним майном і доходами. За невиконання зобов’язань підприємством до нього застосовується система фінансових санкцій. Справді самостійне підприємство покриває свої втрати та збитки за рахунок фінансових резервів, системи страхування та за рахунок власного прибутку. Воно зобов’язане компенсувати збитки, завдані нераціональним використанням землі та інших природних ресурсів, забрудненням навколишнього середовища, порушенням безпеки виробництва.

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є реально зароблені доходи від реалізації продукції та від фінансових інвестицій. Економічна відповідальність підприємства настільки велика, що його можуть оголосити банкрутом у разі завеликих збит­ків та неспроможності виконати зобов’язання перед кредиторами.

150. Осо­б­ли­во­с­ті ор­га­ні­за­ції фі­нан­сів в за­ле­ж­но­с­ті від форм вла­с­но­с­ті, сфе­ри ді­я­ль­но­с­ті, га­лу­зі еко­но­мі­ки.

Принципи функціонування фінансів підприємств єдині для всіх видів і форм підприємницьких структур. Проте в організації фінансів, структурі джерел фінансових ресурсів, розподілі й використанні одержаного прибутку, взаєморозрахунків із бюджетом є певні відмінності. Ці відмінності пов'язані з формою власності, видом діяльності, технологічними особливостями процесу виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг.

Залежно від форм власності підприємства поділяються на державні та приватні. Особливості функціонування фінансів тут пов'язані насамперед із джерелами формування й використання фінансових ресурсів.

На підприємствах державної форми власності при їх створенні використовуються бюджетні кошти. Держава є власником цих ресурсів і лише вона тимчасово передає право володіння та розпорядження ними керівництву підприємства, з яким укладається відповідний контракт. Державні підприємства як джерело фінансових ресурсів можуть використовувати банківський кредит, державні дотації тощо. Прибуток, одержаний в результаті господарської діяльності, є власністю держави й використовується відповідно до чинного законодавства. Держава може застосовувати й інші форми регулювання діяльності підприємств державної та комунальної власності.

Організація фінансів підприємств недержавної форми власності характеризується більшою можливістю щодо формування та використання фінансових ресурсів. Вони можуть залучати кошти засновників підприємства за допомогою випуску акцій, як пайові внески, спонсорські кошти, фінансові допомоги як держави, так і недержавних фінансових інститутів. Результати господарської діяльності, тобто сума одержаного прибутку, є власністю акціонерів або засновників підприємства. Після сплати податків прибуток використовується відповідно до рішень власників підприємства.

Особливості організації фінансів визначаються також характером виробництва, тобто технологічними особливостями виробництва, тривалістю виробничого циклу, залежністю виробництва від природних чи кліматичних умов. Так, наприклад, у легкій промисловості структура фондів фінансових ресурсів відрізнятиметься від загальної у промисловості. Тут високою буде питома вага ресурсів, сконцентрованих в обігових коштах, оскільки в цій галузі в собівартості продукції є значні затрати сировини й матеріалів, значно виші затрати на оплату праці.

Особливості виробничого процесу в деяких видах підприємницьких структур впливають на швидкість обігу фінансових ресурсів, структуру грошових фондів, що обслуговують цей процес, взаємовідносини підприємницьких структур із бюджетом і позабюджетними централізованими фондами.

У pинкoвiй eкoнoмiцi ocнoвнoю фopмoю гocпoдapю­в­a­н­ня є aкцioнepнe тoвapиcтвo. Poзpiзня­ють aкцioнepнi тoвapиcтвa зaкpитoгo тa вiдкpи­тогo типiв. Aкцioнepнe тoвapиcтвo зaкpитoгo типy зacнoвyє oбмeжeнa кiлькicть aкцioнepiв. Пpи цьoмy бyдь-який члeн тoвapиcтвa нe мoжe пpoдaти cвoгo пaю бeз згoди iншиx aкцioнepiв, якi мaють пepeвaжнe пpaвo нa пpи­д­б­a­н­ня цьoгo пaю, Aкцioнepнe то­в­a­p­иcтвo вiдкpитoгo типy opiє­н­товaнo нa бiльшy кiлькicть aкцioнepiв чepeз вcтaнoвлeння вiдкpи­тої пepeдплaти нa aкцiї. Пpи цьoмy aкцioнep мaє пpaвo нa влacний poзcyд пpoдaвaти, дapyвaти чи зacтaвля­ти cвoї aкцiї. Aкцioнepнe тoвapиcтвo opгaнiзyє­ть­cя нa дoбpoвiльниx зacaдax фiзи­ч­ни­ми тa юp­и­ди­ч­ни­ми ocoбaми. У cтaтyтний фoнд вoни мoжyть внocи­ти нe тiльки вiдпoвiднi кoшти (y тiм чиcлi в iнoзeмнiй вaлютi), a й poби­ти внecки y bи­f­ля­ді нepyxoмocтi, oблaднaння, iнтeлeктyaльнoї влacнocтi, iншиx ocнoвниx фoндiв.

Оc­o­б­ливo пoши­p­e­ним є тoвapиcтвo з oбмeжeнoю вiдпoвiдaльнicтю. Koжeн iз yчacникiв тaкoгo тoвapиcтвa внocить ви­зн­a­ч­e­ний пaй y cтaтyтний фoнд i згiднo з ним oдepжyє чacткy в дoxoдax тa мaйнi тoвapиcтвa. Haдaлi вiдпoвiдaльнicть yчacникa тoвapиcтвa oбмeжyє­ть­cя йoгo пaєм aбo внecкoм. Члeни то­в­a­p­иcтвa зa зoбoв'я­з­a­н­ня­ми тoвapиcтвa нe вiдпoвiдaють. Toвapиcтвo вiдпoвiдaє зa cвoї­ми бopгaми тiльки тим мaйнoм, якe є в йoгo aкти­ві. Тaйнo фopмyє­ть­cя зa paxyнoк внecкiв yчacникiв, дoxoдiв, oдepжaниx вiд пiдпpи­є­м­ни­ць­к­oї дiяльнocтi тa iншиx зaкoнниx джepeл. Toвapиcтвo з oбмeжeнoю вiдпoвiдaльнicтю є юp­и­ди­ч­н­oю ocoбoю, мaє cвiй cтaтyт. У cтaтyтi ви­знaчeнo пopядoк poзпoдiлy пpибyткy й тy йoгo чacткy, якy poзпoдiля­ють мiж члeнaми вiдпoвiднo дo їxнix внecкiв.Toвapиcтвa з oбмeжeнoю вiдпoвiдaльнicтю cтвopю­ю­ть­cя y фopмi кooпepaтивiв, кoлeкти­в­ниx тa opeндниx пiдпpи­ємcтв· Xapaктepним для ниx є тe, щo влacнicть тoвapиcтвa — цe cпiльнa влacнicть ycix йoгo yчacникiв, оp­г­a­н­i­з­a­ц­iя то­в­a­p­иcтв з oбмeжeнoю вiдпoвiдaльнicтю є oднiєю з нaйпoши­p­e­н­i­шиx фopм пpoвeдeння пpи­в­a­ти­з­a­ц­iї, щo дaє змoгy cтвopи­ти знaчнy кiлькicть нeвeли­киx пiдпpи­ємcтв з нeбaгaтьмa yчacни­к­a­ми, пpичoмy нe вдaю­чи­cя дo aкцioнyвaння.

151. Зміст і задачі фі­нан­со­вої ро­бо­ти п-ва.

Ефективність діяльності кожного підприємства багато в чому залежить від повної і своєчасної мобілізації фінансових ресурсів та правильного їх використання для забезпечення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів. У цьому зв'язку для кожного підприємства важливу роль відіграє ефективна організація фінансової роботи.

Фінансова робота — це система економічних заходів визначення фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для забезпечення виконання планів економічного і соціального розвитку підприємств, контролю за їх цільовим та ефективним використанням.

До основних завдань фінансової роботи належать:

• мобілізація фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для підтримки нормального виробничого процесу і розширення виробничих фондів в обсягах, встановлених планами;

• пошук шляхів збільшення прибутку і підвищення рентабельності виробництва;

• своєчасне виконання зобов'язань перед ланками фінансово-кредитної системи, зокрема:

- перед бюджетом — зі сплати встановлених податків і платежів;

- перед централізованими позабюджетними фондами — зі сплати встановлених платежів;

- перед банками — з повернення кредитів і сплати відсотків за ними;

• своєчасне виконання зобов'язань перед постачальниками з оплати товарно-матеріальних цінностей, перед працівниками — з оплати праці;

• контроль за збереженням та використанням оборотних активів і прискоренням їх обороту;

• контроль за раціональним і цільовим використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства складається з таких етапів:

• фінансового планування і прогнозування;

• оперативної фінансової роботи;

• аналізу фінансової діяльності і контролю за нею.

Фінансове планування на підприємствах практично полягає у визначенні розмірів виручки від реалізації продукції, наданні послуг на сторону і кінцевих результатів діяльності підприємства, розподілі отриманих доходів за відповідними каналами, встановленні потреби в оборотних активах, капітальних вкладеннях, капітальному ремонті тощо і джерелах їх покриття, складанні фінансового плану (балансу доходів і витрат). Крім того, фінансова діяльність передбачає складання кошторисів з утримання дитячих закладів, підготовки кадрів, використання фондів економічного стимулювання і спеціального призначення тощо, розробку й доведення до виробничих підрозділів та різних служб господарства лімітів витрат, норм витрат матеріалів та цінностей, розробку та впровадження різноманітних заходів збільшення грошових доходів і накопичень, а також підвищення ефективності виробництва.

Оперативна фінансова робота передбачає комплекс заходів з мобілізації фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції, розрахунків та своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, централізованими фондами, постачальниками, працівниками підприємства тощо. Поточна фінансова робота виражається у своєчасності документального оформлення продукції, що продається, стягненні оплати за неї з покупців, стягненні простроченої дебіторської заборгованості, отриманні коштів у порядку відшкодування за втрачене майно, кредитів банку, а також у перерахуванні платежів до бюджету, органам страхування, погашенні позик банку і відсотків за ними, здійсненні розрахунків з постачальниками, отриманні коштів на оплату праці та інші господарські розрахунки тощо.

Аналіз фінансової діяльності і контроль за нею на підприємстві полягає в перевірці виконання фінансових, кредитних і касових планів, цільового використання коштів, платоспроможності підприємства, своєчасності та повноти виконання фінансово-кредитних операцій, аналізу балансів і звітів (місячних, квартальних, річних).

Фінансову роботу на підприємствах виконують працівники фінансового відділу, а за його відсутності — працівники бухгалтерії. Відповідальність за організацію фінансової роботи на підприємстві несе начальник фінансового відділу (служби), а за їх відсутності — головний бухгалтер.