Економічна необхідність страхової послуги фізичним і юридичним особам.

Страхова послуга – фінансова послуга у вигляді продажу юридично оформлених зобов’язань з надання страхового захисту, яку пропонують на ринку страховики потенційним страхувальникам.

Щобня кожен економічний суб’єкт стикається із різними ситуаціями, основною характеристикою яких є ризиковість, ймовірність настання.

Існує 3 шляхи, за допомогою яких фізична чи юридична особа може убезпечити себе від них:

1. Фізична, юридична особа може самостійно страхувати себе від певних небезпек. Так, підприємство може створювати фонди самострахування, основне їх призначення — оперативне подолання тимчасових труднощів у процесі господарювання.

2. Державна підтримка. Збитки відшкодовуються за рахунок цільових страхових фондів (формують систему соціального страхування): фонду пенсійного страхування, фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, фонду страхування на випадок безробіття тощо. Основне їх завдання — надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працездатності, безробіття, а також у старості. Законодавство визначає умови і порядок здійснення такого страхування: страхувальниками у більшості випадків є роботодавці; підлягають страхуванню особи, які працюють на умовах трудового договору, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності. У ринкових умовах централізовані страхові фонди соціального захисту населення втрачають свою актуальність і поступаються місцем комерційному страхуванню.

3.І безпосередньо, страхування. Його пропонують страхові компанії. Страхувальник, сплачуючи премію, забезпечує собі у разі настання події, обумовленої договором чи законом, суму виплати з боку страхової компанії, яка несе певний обсяг відповідальності. Страхування, яке здійснюється страховими компаніями, займає особливе місце у народному господарстві, становить певну частку ВВП країни, впливає на різні сторони економічного життя.
297. Служба маркетингу страхової компанії та її функції.

Під маркетингом в страхуванні розуміють комплекс заходів спрямованих на формування і постійне вдосконалення діяльності страховика за наступними напрямками:

- Розробка конкурентно спроможних страхових послуг для конкретних категорій споживачів.

- Впровадження раціональних форм реалізації цих послуг за належного сервісу та реклами.

- Збір та аналіз інформації щодо ефективної діяльності страховика.

Маркетингова діяльність пов'язана з розв'язанням низки специфічних завдань, розробкою маркетингової політики страховика, його стратегії й тактики на ринку. Для вирішення цих завдань страховики створюють службу маркетингу, функції якої виконує окремий відділ або окремий працівник страхової організації (залежно від її розмірів, розгалуженості, спеціалізації, кадрового потенціалу та ставлення керівництва організації до проблем просування своїх послуг на ринку).

Функції маркетингу:

1. Дослідна 2. Управлінська (планування, розробка страхових продуктів, вдосконалення продуктів, контроль продаж) 3. Фінансова

Об’єкт маркетингу –

страхове поле(потенційні об’єкти);

якісні показники страхових продуктів

канали реалізації страхових продуктів

Процес маркетингу вирішує два основні завдання:

1) формування попиту на страхові послуги

2) задоволення страхових інтересів клієнтів, з точки зору кількості та якості страхових послуг

Запровадження маркетингових технологій здійснюється у страховика поетапно.:

1.Утворення, створення відділу/департаменту, якому підпорядковується відділу розвитку. (відділи продаж, дистрибуції) Завдання такого відділу:

2.Вивчення потреб ринку, його сегментація

3.Аналіз страхових продуктів, які пропонують інші компанії

4.Розробка конкуренто здатних своїх продуктів

Визначаються канали продажу страхових послуг

5.Готується персонал компанії та проводиться рекламна компанія

 

298. Канали реалізації страхових послуг та їх характеристика.

Найважливішим завданням страхових компаній є ефе­ктивна організація техніки просування страхових послуг до стра­хувальника, тобто вибір відповідних каналів продажу. Створення адекватної системи продажу страхових послуг значною мірою визначає успіх страхової компанії на ринку.

Виокремлюють здебільшого три канали продажу: прямий (безпосередній); за допомогою страхових посередників; альтер­нативний.

Прямий (безпосередній) продаж страхових послуг через голо­вний офіс або через філію страхової компанії штатними праців­никами. Цей канал реалізації вважається недостатньо ефектив­ним через його витратність. У разі застосування методу прямого продажу для забезпечення широкого територіального охоплення страхового поля страховики мають створювати відповідну мере­жу пунктів продажу, а отже, відкривати й утримувати велику кількість філій. та представництв.

Продаж через страхових посередників (агентів і брокерів). Цей канал є більш ефективним, оскільки підвищується опера­тивність укладення договорів страхування без відчутних додат­кових витрат. Посередники дають змогу забезпечити широке територіальне охоплення страхового поля, географічно наблизити страхувальника до страховика. Послуги посередників обходяться значно дешевше, незважа­ючи на необхідність виплати їм комісійних. Використання послуг страхових посередників дає можливість страховику підвищувати свою конкурентоспроможність, оскільки він користується цінною інформацією «з перших рук», яку надають страхові посередники щодо потреб страхувальників.

Альтернативні канали продажу (банки, відділення зв'язку, туристичні фірми, агенції нерухомості, автосалони, станції техні­чного обслуговування автомобілів тощо).

Останніми роками в Україні набув поширення продаж страхових послуг через банківські установи. Це — результат взаємопроникнення страхового й банківського капіталу – „bancassurance» і створення на цій основі можливості поши­рення страхових послуг через так звані «банківські віконця». У Західній Європі цей процес має вже досить тривалу історію. Через банківські ві­конця страхуються споживчі кредити, заставне майно, життя позичальників тощо.

З розвитком міжнародного туризму зросла частка туристич­них фірм у продажу страхових полісів з медичного страхування для осіб, які виїжджають за кордон.

Ухвалення Закону України «Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту» сприяло залу­ченню до продажу таких полісів станцій технічного обслугову­вання автомобілів, автосалонів, автостоянок.

Поширюється використання нових каналів збуту:

- telemarketing (телефонний маркетинг і близькі до нього факс-маркетинг, SМS-повідомлення, використання телефонного автовідповідача);

- direct mail advertising ( поштою, коли у поштову скриньку вкладаються безплатні листівки або конверти з примірниками до­говорів страхування, заповнивши та відіславши які страхуваль­ник може застрахуватися без зайвого клопоту);

- coupon advertisement: (реклама у пресі з відривним купоном; цей купон страхувальник власноруч вирізає, заповнює і, сповіс­тивши про це страховика та сплативши страхову премію, вважа­ється застрахованим);

- electronic service (електронне обслуговування за допомогою Інтернету). Цей канал продажу в наш час вважається найбільш перспективним.

 

299. Прямий продаж страхових послуг: переваги і недоліки.

Прямий (безпосередній) продаж страхових послуг через головний офіс або через філію страхової компанії штатними працівниками.

Серед найпривабливіших рис можна назвати спрямованість і вибірковість впливу на потенційного клієнта, що забезпечує адресність інформації, яка найбільше відповідає потребам клієнтів та дозволяє страховикові уникнути розпорошення сил.

Основний недолік цього каналу реалізації страхової послуги в тому, що він вважається недостатньо ефектив­ним через його витратність., яка зумовлена незначним охопленням потенційних клієнтів та великими витратами часу на їх обслуговування, водночас, він не позбавлений і привабливості.

У разі застосування методу прямого продажу для забезпечення широкого територіального охоплення страхового поля страховики мають створювати відповідну мере­жу пунктів продажу, а отже, відкривати й утримувати велику кількість філій. Філія страховика — це відокремлений підрозділ, який не є юридичною особою, може мати власну назву, має відо­кремлений баланс і здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії. Утримання філій означає додаткові витрати, які часто не підкріплюються відповідними дохода­ми з боку філій. Це призводить до необгрунтованого зростання частки витрат на ведення справи в структурі цін на страхові по­слуги.

В Україні метод прямого продажу є нині переважаючим. Це частково пояснює достатньо високу частку навантаження в структурі тарифних ставок па послуги українських страховиків. Діяльність філій страхових компаній регулюється відповідними законодавчими актами щодо здійснення діяльності відокремленими підрозділами страховиків. Такими підрозділами вважаються філії та представництва. Вони не мають статусу юридичної особи. Замість свідоцтва про державну реєстрацію вони діють на підставі Доручення головного офіса, яке має бути зареєстроване в податковій інспекції за місцем знаходження філії (представниц­тва). Філія має право проводити страхову діяльність, а представ­ництво такого права не має.