Страхова організація і державне регулюання страхової діяльності

1.Страхові компанії як частина економічної системи.

2.Організаційна структура страхової компанії.

3.Особливості роботи філіальної мережі страхової компанії.

4.Необхідність та форми державного нагляду за страховою діяльністю.

5.Функції і права спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю.

6.Ліцензування страхової діяльності.

7.Взаємовідносини страховика з державою та основні напрямки державного регулювання.

8.Страхове регулювання в Європейському союзі.

 

Основні терміни і поняття:

Бізнес-план страховика — програма функціонування компанії, що конкретизує її діяльність на найближчу перспективу (3—5 років) згідно з потребами ринку і можливостями мобілізації для цього відповідних ресурсів.

Віце-президент — замісник президента страхової компанії, що зазвичай керує також певною стороною діяльності компанії.

Диверсифікація - 1) одночасний розвиток багатьох не пов’язаних один з одним видів страхування; 2) розширення сфери діяльності страховика в галузях, не пов’язаних безпосередньо із страхуванням.

Кептивна страхова компанія — компанія, створена промисловими, торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їх потреб у страхових послугах.

Композитна компанія — в іноземній практиці — універсальний страховик, який здійснює як страхування життя, так і загальне страхування.

Ліцензія — документ, що потверджує право страховика на проведення конкретних видів страхування.

Ллойд — 1) міжнародний страховий ринок, розташований у лондонському Сіті; 2) корпорація (об’єднання) юридично незалежних страховиків, кожен з яких самостійно приймає на страхування ризики виходячи зі своїх фінансових можливостей.

Монополія страхова — 1) виключне право державних страхових організацій на проведення страхування в країні; 2) страхова компанія або група таких компаній, що панує на національному (міжнародному) страховому ринку при проведенні певних видів страхування.

Офшорна страхова компанія — страхова компанія із спеціальним статусом: як правило, виведена з-під національного регулювання страхової діяльності за місцем реєстрації або розташована в офшорному фінансовому центрі.

Президент компанії — найвищий керівник страхової компанії, на якого покладені функції управління оперативною діяльністю компанії.

Стратегія — генеральна програма дії компанії, що передбачає головну мету компанії та шляхи її досягнення.

Страхова компанія — суб’єкт підприємницької діяльності, який бере на себе обов’язки страховика і має на це відповідну ліцензію.

Страхове товариство — установа, організація, компанія, створена на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До С. т. належать: акціонерні, повні, командитні товариства та товариства з додатковою відповідальністю.

Товариство взаємного страхування — організація некомерційного типу, створена для страхування майнових інтересів її членів-учасників.

Експертна рада з питань страхування — державний орган влади, створений в 1996 р. при Кабінеті Міністрів України як дорад­чий орган для висновків щодо формування державної політики у сфері

Закон України «Про страхування» — законодавчий акт, страхування, розроблення пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку прий­нятий Верховною Радою України 7 березня 1996 р. Регулює відносини у сфері страхування і спрямований на розвиток ринку страхових послуг, посилення надійності страхового захисту юридичних і фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Ліцензія на страхову діяльність — документ, що засвідчує право страхової компанії брати на страхування (перестрахування) страхові ризики певного виду. Видається Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю, має спеціальну форму і містить такі обов’язкові реквізити: повну і скорочену назву страховика та його юридичну адресу; перелік видів добровільного та обов’яз­кового страхування; назву території, на якій страховик та його філії мають право укладати договори страхування; термін дії, реєстраційний номер і дату видачі ліцензії; підпис керівника (або заступника) Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю. У разі порушення страхового законодавства ліцензія може бути відкликана.

Страховий нагляд — контроль за діяльністю суб’єктів страхового бізнесу, здійснюваний спеціально уповноваженими на це органами. В Україні функції страхового нагляду покладені на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю та його органи на місцях.

Теми для написання рефератів:

1. Історія виникнення та розвитку страхових організацій.

2. Особливості визначення рейтингу страхових компаній.

3. Особливості діяльності товариств взаємного страхування.

4. Організація діяльності корпорації страховиків Ллойд.

5. Значення стратегічного плану розвитку страхової компанії.

6. Раціональна структура ресурсів визначає потенціал страхової компанії.

7. Закон України «Про страхування», його значення для розвитку страхування в Україні.

8. Правове регулювання страхової діяльності в Україні.

9. Аналіз міжнародного законодавства з питань страхування.

10. Страховий нагляд за діяльністю суб’єктів страхового ринку в умовах його становлення.

11. Напрями вдосконалення державної політики в галузі страхування.

Питання для дискусій:

1. Іноземні страховики на страховому ринку України.

2. Вплив ринкових умов на діяльність страховиків в Україні.

3. Економічна необхідність і значення об’єднань страховиків.

4. Конкуренція між страховиками України.

5. Діяльність найбільших страхових компаній України.

6. Розвиток страхового ринку вимагає вироблення ефективної стратегії розвитку страховика.

1. Чи потрібен державний контроль за регулюванням інвестиційної політики страховика?

2. Що слід розуміти під поняттям «страховий нагляд»?

Якими є напрями вдосконалення державної політики в галузі страхування

ТЕСТ 4. Страхова організація (компанія)

1.Які з наведених далі форм підприємств можуть згідно з чинним законодавством претендувати на здійснення страхової діяльності?

а) Акціонерне товариство закритого типу;

б) командитне товариство з 100 % іноземним капіталом;

в) товариство з обмеженою відповідальністю;

г) підприємство з 100 % державним капіталом;

д) приватне підприємство (належить одній особі).

2.Які з перелічених далі видів діяльності заборонено виконувати страховій компанії?

а) Перестраховувати ризики іноземних страховиків;

б) купувати для своїх потреб i продавати акції, емітовані комерційними банками;

в) надавати консультаційні послуги з питань страхування та ризик менеджменту;

г) надавати короткострокові кредити страхувальникам, які тривалий час страхують у компанії майнові ризики;

д) на договірних засадах здійснювати лізингові операції.

3.На який період доцільно опрацьовувати стратегічний план розвитку страховика?

а) 10 років;

б) 3 роки;

в) 1 рік;

г) на термін, визначений законом;

д) на термін обрання правління компанії.

4.Кого з названих далі посадових осіб страхової компанії можна віднести до лінійних (Л), а кого - до (І) керівників

а) Начальник відділу маркетингу;

б) головний бухгалтер;

в) віце-президент страхової компанії;

г) директор філії компанії;

д) начальник юридичного відділу.

5.Позначити зростаючими порядковими номерами ієрархію потреб людини згідно з теорією Маслоу:

а) потреби в безпеці та стабільності;

б) потреби у визнанні;

в) фізіологічні потреби;

г) потреби в самореалізації (зробити саме те, що може конкретний індивід);

д) потреби в позитивній оцінці власної особи.

6.Які з перелічених далі функцій виконує Ліга страхових організацій України?

а) Надає дозвіл на перестрахування ризиків у нерезидентів;

б) здійснює реєстрацію страхових посередників;

в) сприяє вдосконаленню страхового законодавства;

г) надає інформаційні та навчальні послуги своїм членам;

д) підтримує міжнародні контакти зі страховими об'єднаннями