Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок і напрями бюджетного фінансування капітальних вкладень.

Поиск

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

1) власні фінансові ресурси;

2) позичені фінансові ресурси;

3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

4) кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

5) кошти іноземних інвесторів.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об'єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.

За підрядного способу будівництво об'єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями.

Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за 2 напрямами:

а) у відомчому розрізі;

б) у розрізі інвестиційних проектів.

Галузевий (відомчий) підхід полягає у тому, що загальна сума виділених бюджетом капіталовкладень направляється міністерствам і відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між під-ми та організаціями. Цей підхід є основним в Україні, хоча має недолік – розпорошення коштів.

Фінансування інвестиційних проектів навпаки, дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань. Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визначається 2 чинниками:

- можливостями бюджету;

- наявністю необхідних та ефективних проектів.

Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має жодної нормативної бази (напр., відповідно до ЗУ „Про освіту” щорічно на її фінансування повинно виділятись 10% нац.доходу і хоча, як правило, цього розміру не додержуються, але база для планування існує).

Тобто планування капіталовкладень йде від досягнутого рівня, а не від потреб.

Вартість інвестиційних проектів визначається в їх кошторисах. Виділення бюджетних асигнувань на капіталовкладення при фінансуванні інвестиційних проектів здійснюється на конкурсній основі таким чином:

1. На підставі визначених критеріїв (термін окупності, рентабельність, мінімальність ризиків тощо) здійснюється конкурсний відбір проектів.

2. Проводиться тендер серед виконавців того чи іншого проекту.

За економічними ознаками видатки зведені в єдині економічні категорії, що відображають розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальні видатки.

Під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, землі, нематеріальних активів. Вони включають:

-придбання основного капіталу. До складу цих видатків відносяться видатки на капітальне будівництво, капітальний ремонт, витрати на нові або існуючі товари тривалого користування (житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні фонди, такі, як транспортні засоби, устаткування, обчислювальна техніка тощо)

-створення державних запасів та резервів. Сюди включаються витрати на закупівлю товарів для створення стратегічних та надзвичайних запасів, що мають особливо важливе значення для країни;

-капітальні трансферти (внутрішні та зовнішні).

Капітальні видатки складають основу видатків розвитку, призначених для фінансування Інвестиційної та інноваційної діяльності. Ці видатки призначені для інвестування коштів у нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння діючих об'єктів державної власності, фінансову підтримку високоефективних інвестиційних проектів.

Операційні видатки бюджету, їх характеристика.

Видатки бюджету на економічну діяльність включають такі форми фінансування:

• капіталовкладення; • операційні витрати; • кредити і дотації.

Операційні витрати являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

Фінансування геологорозвідувальних робіт. інансування лісового і водного господарства. Землевпорядкувальні роботи. Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідемій. Утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Фінансування геологорозвідувальних робіт проводиться за рахунок двох джерел: бюджету та коштів підприємств. З бюджету фінансуються роботи з пошуку нових родовищ корисних копалин, за рахунок підприємств видобувної промисловості — роботи в межах існуючих родовищ. Фінансування бюджетом геолого-розвідувальних робіт забезпечується спеціальним компенсаційним доходом — відрахуваннями на геолого-розвідувальні роботи, які вносять у бюджет підприємства видобувної промисловості.

Обсяги фінансування і суми надходжень відрахувань між собою врівноважені, але не збалансовані. Щороку існують незначні відхилення між цими показниками. Залишок відрахувань використовується у поточному році на фінансування інших видатків. Якщо їх недостатньо, то ці видатки перекриваються іншими доходами бюджету. Вартість геолого-розвідувальних робіт визначається на підставі спеціальних кошторисів, які розраховуються, виходячи з обсягів цих робіт та існуючих розцінок.

Утримання лісового і водного господарства віднесене на видатки бюджету в зв’язку з тим, що на даний час ці ресурси — загальнонародна власність. У бюджеті існують цільові доходи, пов’язані з фінансуванням вказаних витрат, — лісовий дохід і плата за використання прісних водних ресурсів. Проте на відміну від геолого-розвідувальних робіт доходи і видатки за цими напрямами не врівноважені — видатки набагато вищі.

Землевпорядкувальні роботи включають заходи з підвищення і відновлення родючості ґрунтів (наприклад, протиерозійні заходи, тобто боротьба з вітряною і водною ерозією ґрунтів).
Заходи по боротьбі зі шкідниками рослин та хворобами тварин.

Протиепідемічні заходи у цілому фінансуються з бюджету в тих випадках, коли вони охоплюють певний регіон, поточні витрати — і безпосередньо тим чи іншим господарством. Виділення коштів бюд­жету здійснюється на підставі кошторису.

У такому самому порядку, тобто на кошторисній основі, фінансуються насіннєві станції і племінні господарства, які забезпечують потреби відповідного регіону.

Видатки бюджету на соціальний захист населення, їх склад, призначення та роль.

Соціальний захист – це сукупність держ заходів і видатків бюджету, пов'язаних з наданням фін допомоги окремим верствам населення, які врезультаті економічної чи фін кризи чи через ін незалежні від них причини не мають достатніх для самозобезпечення доходів. Враховуючи гарантії, всановлені Конституцією України, держава бере на себе зобов'язання зі здійснення більшої частини видатків на соціальний захист:

1 )держ спеціальні пенсійні реформи (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їх сімей; пенсії військовослужбовцям та особам керівного і рядового складу органів внутрішніх справ; пенсії, призначені за іншими пенсійними програмами);

2) держ програми соц допомоги (компенсації на медикаменти; програма протезування; кошти, що передаються до фонду соц стр-ння на випадок безробіття);

3) держ підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;

4)держ програми і заходи стосовно дітей, молоді жінок, сім'ї;

5)держ підтримка молодіжних г ромадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

6)держ програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян.

В Україні сис-ма соц захисту яскраво проявляється через сис-му соц страх-ня. Залежно від страх випадку розрізняють такі види загальнообов'язкового соц страх-ня: пенсійне, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичне, від нещасного випадку на вир-ві та проф захворювання, на випадок безробіття.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-16; просмотров: 856; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.239.100 (0.013 с.)