Основними бюджетоутворюючими податками є: пдв, акциз, пп, пдфо.

Переважання податків на споживання над податками на доходи. Ця тенденція пояснюється тим, що в умовах значних масштабів приховування доходів, їх оподаткування здійснюється не через податки на доходи, а через витрачання коштів на купівлю товарів та послуг, відтак, через сплату податків на споживання. Цей факт, на нашу думку, варто враховувати при побудові податкової системи. Мабуть, варто змістити акценти у бік податків на споживання, послабивши оподаткування доходів. Можливо, зменшення податкового навантаження на доходи призведе, принаймні часткового, до їх легалізації.

Переважання податку на доходи фізичних осіб над податком на прибуток підприємств. Ця тенденція є характерною для податкових систем розвинутих країн. В Україні податок на доходи фізичних осіб перевищив податок на прибуток підприємств у 2009 та 2010 роках. Це пов’язано, передусім із зміною пропорцій розподілу ВВП у бік заробітної плати, а також із зменшенням прибутків підприємств у зв’язку із світовою фінансовою кризою.

До зазначених тенденцій слід додати, що основу податкової системи України утворюють податки, аналогічні тим, що формують податкові системи більшості країн світу, а саме: ПДВ, податок на доходи громадян, податок на прибуток підприємств, мито і акцизний податок.

Але існують і деякі проблеми - українська система оподаткування є однією з найбільш обтяжливих у світі. Підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків і зборів та витрачати на це більш ніж 736 годин. Таким чином, у рейтингу податкових систем Україна займає 181 місце із 183 (гірше справи йдуть тільки у Венесуелі та Білорусі).

На адміністрування податків український бізнес щорічно витрачає більше 4 млрд. гривень.

Дисбаланси податкової системи України створюють нерівномірні податкові навантаження та, як результат, призводять до збільшення тіньового сектору економіки, ухиленню від оподаткування, зменшенню податкових надходжень. Особливо гостро дисбаланси податкової системи почали проявлятися з початком фінансово-економічної кризи. Зменшення попиту на цільових ринках, неконтрольоване збільшення вартості базових ресурсів, хаос на валютному ринку поставили на межу виживання цілі галузі, які є бюджетоутворюючими.

 

 

37. Податки на споживання в Україні: склад, структура, відмінність та спільні риси.

До податків на споживання входить мито, акцизний збір і ПДВ.

ПДВ — непрямий багатоступінчастий податок, що збирається з кожного акту продажу, починаючи з виробничого та розподільчого циклів і закінчуючи продажем споживачеві. Ряд товарів, послуг, видів діяльності частково або повністю звільняється від податку на додану вартість. Платники: юридичні та фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України залежно від форм власності.

Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів і послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів і послуг.

ПДВ= Податок на додану вартість. Ставка 17% з 2014р. На даний час 20% і 0%

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Акцизний збір обчислюється: а) за ставками у процентах до обороту з продажу. б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); в) одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); г) комбіновано, тобто за ставками у процентах до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції)

Акцизний збір обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:

- у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;

- за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.

Акцизний збір за алкогольні напої та тютюнові вироби сплачується шляхом придбання акцизних марок (знак, що наклеюється на продукт і свідчить про сплату акцизу).

Мито – непрямий податок, що встановлюється на товари, що перетинають митний кордон країни з метою захисту інтересів вітчизняних виробників.

Структура: ПДВ – 60%

АП – 23%

Мито – 17%.

Спільні ознаки АП і ПДВ:

- Включення до ціни товару;

- Сума платежу не залежить від прибутку платника;

- Платником податку є кінцевий споживач.

Відмінні ознаки:

Ознаки	ПДВ	АП
Обєкт оподаткув	Додана вар-сть	Повна вар-сть
Періодичністьстягнення	На кожному етапі руху тов	На кінцевому етапі реалізації
Фіскальне значення	Стабільність надходжень	Залежно від конюнктури ринку
Диференціація ставок	Диференціація ставок незначна	Значна диференціація ставок

 

38. Податки на доходи в Україні: склад, структура, відмінність та спільні риси.

Податки на доходи в Україні включають податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб. Дані податки є одними із бюджетоутворюючих після податків на споживання, зокрема ПДВ. Частка ППП у податкових надходженнях становить близько 23%, а ПДФО – 20%. Частка податку на прибуток у ВВП становить близько 3,6%, а ПДФО – 4,2%. Починаючи з 2009 року спостерігається переважання податку на доходи фізичних осіб над податком на прибуток підприємств. Ця тенденція є характерною для податкових систем розвинутих країн. Це пов’язано, передусім із зміною пропорцій розподілу ВВП у бік заробітної плати, а також із зменшенням прибутків підприємств у зв’язку із світовою фінансовою кризою.

ППП – це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

ПДФО – це прямий податок, сплачуваний фізичними особами з доходів, які вони отримують у різних формах (з/п, дохід від оренди, продажу і.т.д)

Спільні риси:

☺прямий податок, що залежить від доходу платника

☺ об’єктом оподаткування є дохід

☺Незначна диференціація ставок

☺Стабільність надходжень залежить від стану ринку

Відмінні риси:

☻ платниками ППП є юридичні особи, а ПДФО – фізичні особи

☻ різні особливості сплати та нарахування, обчислення

 

39. Майнове оподаткування в Україні: склад, структура, відмінність та спільні риси податків.

До прийняття податкового кодексу в Україні існували такі види майнових податків: плата за землю (у 1994 і 1997 рр був податок на промисел) та податко з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, справляння яких регулювалося відповідними законодавчими актами. У 1994 і 1997 рр також функціонував податок на майно. Великі надії щодо збільшення доходів бюджетів покладлися на запровадження податку на нерухомість.

З прийняттям Податкового кодексу України оподаткування майна зазнало суттєвих змін. Розвиток податкових систем відбувався протягом багатьох віків. Як результат у світі виокремилися наступні основні види майнових податків: податок на майно юридичних осіб і податки на конкретні види рухомого та нерухомого майна (земельні ділянки, споруди, будівлі, транспортні засоби та інші). Перелік цих податків у чинній системі оподаткування України значно вужчий і містить лише два майових податки: збір за першу реєстрацію трансп-засобу та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Податок на нерухоме майно є основою майнового оподаткування в переважній більшості європейських країн. ПКУ розроблено механізм нарахування та сплати податку на нерухоме майно, але вступить він в дію лише з 1 липня 2012 року.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, запроваджено для забезпечення місцевих органів влади стабільними джерелами фінансування, а також з метою детінізації майнових відносин, розвитку інституту приватної власності, зменшенню неконтрольованого зростання цін на житло.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 265 ПКУ):

=платниками податку є фіз- та юрособи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості;

=базою оподаткування є житлова площа об’єкта такої нерухомості;

=не оподатковують об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності фізосіб, якщо їх житлова площа не перевищує:

для квартир - 120 кв. м.;

для житлових будинків - 250 кв.м;

=ставки податку встановлюють сільські, селищні або міські ради в таких розмірах (за 1 кв. м житлової площі): для квартир, житлова площа яких не > 240 кв. м. (для житлових будинків — не > 500 кв. м.) — до 1% розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року; для квартир, житлова площа яких > 240 кв. м. (для житлових будинків — > за 500 кв. м.) — 2,7 % розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року.

Важливо! Якщо житлова площа об'єкта нерухомості, що перебуває у власності фізосіб, виходить за рамки дозволених до неоподаткування площ (120 або 250 кв. м. житлової площі), то оподатковуватиметься тільки площа такого об'єкта, що перевищує встановлені обмеження (тобто перевищення 120 або 250 кв.м. житлової площі).

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу – загальнодержавний збір, який справляється з юридичних та фізичних осіб за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що поділяються на колісні, судна, літаки і вертольоти (зареєстровані відповідно до законодавства України).

Незалежно від кількості транспортних засобів їх власнику слід розраховувати суму збору для кожного транспортного засобу окремо, за формулою:

Збір = База оподаткування (об’єм циліндрів двигуна в куб. сантиметрах, потужність двигуна, довжина корпусу судна в сантиметрах, максимальна злітна маса об’єм циліндрів двигуна в куб. сантиметрах) х Ставка х Коефіцієнт

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи повинні подавати податкову звітність тільки при першій реєстрації транспортного засобу, а не кожного року; розрахунок транспортного збору подається за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу у десятиденний строк після першої реєстрації.

Платники збору зобов'язані при першій реєстрації в Україні пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, - відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

Надходження до місцевих бюджетів від запровадженого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є мізерними, оскільки базою його оподаткування визначено лише житлову нерухомість.