Економічна сутність оцінки вартості підприємства: необхідність, завдання та принципи оцінки.

Оцінка вартості підприємства, його майна належить до найскладніших питань фінансів підприємств. Особливо відзначаються оцінка вартості підприємства як цілісного майнового комплексу та оцінка корпоративних прав суб’єкта господарювання, якщо дані права не котируються на біржі. Хоча вартість підприємства інколи може дорівнювати ринковій вартості його активів, слід розуміти, що ці поняття є різними. У першому випадку йдеться насамперед про вартість, що може бути створена в результаті функціонування бізнесу. Оцінка підприємства здійснюється, як правило, на базі ринкової вартості — ймовірної суми грошей, за яку можливі купівля-продаж об’єкта оцінки на ринку.

Необхідність оцінки вартості підприємства виникає в основному у таких випадках:

- під час інвестиційного аналізу (у ході прийняття рішень про доцільність інвестування коштів у те чи інше підприємство);

- у ході реорганізації підприємства (мета оцінки — визначення бази для складання передавального чи розподільного балансу, а також для встановлення пропорцій обміну корпоративних прав);

- у разі банкрутства та ліквідації підприємства (оцінка проводиться з метою визначення вартості ліквідаційної маси);

- у разі продажу підприємства як цілісного майнового комплексу (мета оцінки — визначення реальної ціни продажу майна);

- у разі застави майна та при визначенні кредитоспроможності підприємства (мета оцінки — визначити реальну вартість кредитного забезпечення);

- у процесі санаційного аудиту при визначенні санаційної спроможності (оцінка вартості майна проводиться з метою розрахунку ефективності санації);

- під час приватизації державних підприємств (метою оцінки є визначення початкової ціни продажу об’єкта приватизації).

Принципи оцінки вартості:

§ принцип заміщення — полягає в тому, що покупець не заплатить за об’єкт більше, ніж існуюча мінімальна ціна за майно з аналогічною корисністю;

§ принцип корисності — зводиться до того, що об’єкт має вартість лише тоді, коли він є корисним для потенційного власника (корисність може бути пов’язана з очікуванням майбутніх доходів чи інших вигід);

§ принцип очікування — інвестор, плануючи вкладати кошти в об’єкт сьогодні, очікує отримати грошові доходи від об’єкта в майбутньому;

§ принцип зміни вартості — говорить про те, що вартість об’єкта оцінки постійно змінюється в результаті зміни внутрішнього стану та дії зовнішніх факторів;

§ принцип ефективного використання — полягає в тому, що з усіх можливих варіантів експлуатації об’єкта обирається той, що забезпечує найефективніше використання його функціональних характеристик, а отже, приносить найбільшу вартість;

§ принцип розумної обережності оцінок — зводиться до того, що під час оцінки оцінювач повинен критично (із розумним упередженням) ставитися до всієї інформації, що стає йому відомою від адміністрації об’єкта оцінки, і, по можливості, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел;

§ принцип альтернативності оцінок — полягає у необхідності використання різних методів оцінки та порівняння показників вартості, отриманих у результаті застосування альтернативних методів.

Концепція управління вартістю підприємства (VBM)

VBM – концепція управління фінансами (прогресивний фінансовий менеджмент), за якої оптимізація фінансових рішень досягається в результаті аналізу ключових факторів зростання вартості підприємства

Основна ідея VBM – визначення фінансових параметрів діяльності підприємства на основі оцінки зміни його вартості

На передових європейських підприємствах VBM відноситься до першорядних завдань керівництва.

VBM концентрується на таких питаннях:

-Як краще можна оцінити внутрішню вартість підприємства? (DCF, CVA, EVA)

-Які заходи слід реалізувати для зростання вартості підприємства?

-Яким чином можна примусити (стимулювати) менеджмент до вжиття заходів, спрямованих на зростання вартості? („What you measure is what you get!“)

Value-Based Management: методичні підходи в оцінці та управлінні вартістю^

1) DCF: дисконутвання Cash-flow (Раппапорт, Копеланд, McKinsey):

n поділ на прогнозний та залишковий період;

n планування Cash-flow;

n розрахунок показника Free Cash-flow (FCF);

n застосування формули ”довічної ренти” для розрахунку залишкової вартості;

n орієнтація на ринок капіталів при визначення вартості капіталу та ставки дисконтування

Згідно з методом дисконтування грошових потоків вартість об’єкта оцінки прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків (Cash-flow) або дивідендів, які можна отримати в результаті володіння підприємством, зменшеної на величину зобов’язань підприємства та збільшеної на вартість надлишкових активів.

2) Cash-flow-ROI (Boston Consulting Group), Cash Value Added (CVA):

n розрахунок показника рентабельності інвестицій на базі Cash-flow (CFROI);

n CFROI = (валовий CF – амортизація) / валовий обсяг інвестицій;

n CVA = (CFROI – WACC) x валовий обсяг інвестицій;

n орієнтація на ринок капіталів при визначення вартості капіталу

CFROI = (GCF- ED)/ GI,

де GCF — грошовий потік брутто (Gross Cash Flow) — NOPAT скорегований на амортизаційні відрахування; ED — економічна амортизація (Economic Depreciation) — сума грошей, яку необхідно вилучитиз обігу для фінансування майбутнього поновлення основних фондів у врахуванні чинника постійних виплатза відсотковою ставкою, яка дорівнює вартості капіталу компанії; GI — інвестиції брутто (Gross Investment) — балансова вартість чистих активів,скорегована на накопичені амортизаційні відрахування.

3) Economic Value Added, EVA® (Stern/Stewart):

n розрахунок показника NOPAT (прибуток підприємства перед сплатою відсотків за кредити та після оподаткування);

n коригуючі проводки;

n коригування WACC на податковий мультиплікатор;

n орієнтація на ринок капіталів при визначення вартості капіталу

Метод EVA полягає в оцінюванні вартості яка створена понад очікування капіталодавців. До переваг ЕVА можна віднести:

─ підвищення ефективності вико­ристання власного капіталу підприєм­ства за рахунок інвестування в програ­ми, проекти з позитивним економічним, а не бухгалтерським прибутком;

─ стимулювання економії власно­го капіталу при прийнятті управлінсь­ких рішень;

─ більш об'єктивна оцінка вне­ску кожного керівника у забезпечен­ня економічного прибутку підприєм­ства.

Відповідно до методики розрахунку EVA, компанія створює вартість у даному періоді в разі, якщо чистий прибуток від оперативної діяльності перевищує вартість інвестованого капіталу:

EVA= NOPAT – WACC * ІК,

де NOPAT — чистий прибуток компанії за умови фінансування виключно власним капіталом і, отже, без наявності податкового щита (net operation profits after tax); WACC — середньозважена вартість капіталу; ІК — інвестований капітал за виключенням елементів позичкового капіталу за які не нараховуються % (внутр кредит заборгованість).

Економічна додана вартість (EVA) та додана вартість грошового потоку (CVA).

Показниками ефективності діяльності компанії є показники, які враховують вартість інвестованого капіталу. Серед них найвживанішими є методики „економічної доданої вартості” (Economic Value Added — EVA) та „грошової доданої вартості” (Cash Value Added — CVA).

Метод EVA полягає в оцінюванні вартості яка створена понад очікування капіталодавців. Оцінка економічного ефекту діяльності фірми в цілому, окремих її підрозділів та інвестиційних проектів на основі показника ЕVА має перева­ги та недоліки перед традиційними по­казниками, такими як облікова норма рентабельності і темп її зростання, рентабельність власного капіталу. До переваг ЕVА можна віднести:

─ підвищення ефективності вико­ристання власного капіталу підприєм­ства за рахунок інвестування в програ­ми, проекти з позитивним економічним, а не бухгалтерським прибутком;

─ стимулювання економії власно­го капіталу при прийнятті управлінсь­ких рішень;

─ більш об'єктивна оцінка вне­ску кожного керівника у забезпечен­ня економічного прибутку підприєм­ства.

Відповідно до методики розрахунку EVA, компанія створює вартість у даному періоді в разі, якщо чистий прибуток від оперативної діяльності перевищує вартість інвестованого капіталу:

EVA= NOPAT – WACC * ІК,

де NOPAT — чистий прибуток компанії за умови фінансування виключно власним капіталом і, отже, без наявності податкового щита (net operation profits after tax); WACC — середньозважена вартість капіталу; ІК — інвестований капітал за виключенням елементів позичкового капіталу за які не нараховуються % (внутр кредит заборгованість).

EVA= (ROIC – WACC)* ІК,

ROIC= NOPAT/IK

ROIC – рентабельність ін-го капіталу

Створення вартості підприємства чи його підрозділу відбувається за умови перевищення рентабельності інвестованого капіталу над середньоз­важеною вартістю отриманого капіта­лу від різних інвесторів. Можливі три стани щодо впливу ключових чин­ників на вартість підприємства:

— якщо ЕVА > 0 — підприємство чи його бізнес-одиниця отримують більше, ніж його середньозважена вартість капіталу і, як наслідок, відбу­вається нарощування вартості підприємства;

— якщо ЕVА = 0 — підприємство чи його бізнес-підрозділи відшкодову­ють тільки вартість капіталу. Інвесто­ри за таких умов мали б змогу отри­мати аналогічний результат, здійсню­ючи вкладення коштів в інше підприє­мство з таким же рівнем ризику;

— якщо ЕVА < 0 — підприємство чи його бізнес-підрозділи руйнують вартість капіталу. В цьому випадку інве­стори мали б змогу отримати більший дохід при цьому ж рівні ризику, вкла­даючи кошти в інше підприємство.

З метою уникнення проблемного фактора амортизаційних одрахувань у методиці EVA пропонується застосовувати альтернативну методику CVA / CFROI, де замість показника чистого прибутку береться показник грошового потоку, а чисті активи корегуються на накопичені амортизаційні відрахування.

CFROI = (GCF- ED)/ GI,

де GCF — грошовий потік брутто (Gross Cash Flow) — NOPAT скорегований на амортизаційні відрахування; ED — економічна амортизація (Economic Depreciation) — сума грошей, яку необхідно вилучитиз обігу для фінансування майбутнього поновлення основних фондів у врахуванні чинника постійних виплатза відсотковою ставкою, яка дорівнює вартості капіталу компанії; GI — інвестиції брутто (Gross Investment) — балансова вартість чистих активів,скорегована на накопичені амортизаційні відрахування.

де DA — активи, що амортизуються (Depreciable Assets); п — середня тривалість активів, що підлягають амортизації.

Показник CFROI демонструє рентабельність чистих активів за його історичною вартістю. Якщо рентабельність перевищує вартість капіталу, то компанія створює вартість, протилежному разі вартість компанії знижується:

CVA = (CFROI -  WACC) * GI.

Mетодика CVA виправляє лише один із кількох недоліків EVA, водночас є складнішою в розрахунку. Оскільки ринки капіталу є ринками довгої перспективи, наведені методики не зовсім адекватно відображають перспективи майбутнього зростання компанії. Проте проаналізовані методики можуть бути вельми вдалим інструментом для контролю за досягненням стратегічних цілей компанії з погляду ринку капіталу. Прогнозування майбутніх результатів компанії є важливим чинником успіху в оцінці компанії.