Правила фінансування підприємств.

З метою дотримання фінансової рівноваги на п-ві, забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фін бюджетів слід дотримуватися правил фінансування.

Правила фінансування:

-золоте правило фінансування;

-золоте правило балансу;

-правила ліквідності;

-правило вертикальної структури капіталу.

Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують співвідношення певних статей балансу.

Золоте правило фінансування─ Зміст його полягає в необхідності узгодження строків, на які мобілізуються фінансові ресурси, зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Золоте правило фінансування називають також золотим банківським правилом, або правилом узгодженості (конгруентності, паралельності) строків. За цим правилом фінансовий капітал повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства.

Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність. При використанні золотого правила фінансування слід керуватися двома умовами, які виражають його зміст:

.

 

Золоте правило балансу ─ З метою досягнення паралельності строків мобілізації і використання фінансових ресурсів воно вимагає дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів. Для цього при складанні бюджетів рекомендується керуватися такими двома умовами:

а) потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових позичок:

;

б) довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви повинні використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, а й для довгострокових оборотних активів (наприклад, оборотні засоби, авансовані в стратегічні запаси сировини, неліквідні товари тощо):

.

Правило вертикальної структури капіталу

Під час розробки фінансових планів для фінансових служб підприємств важливе значення мають два параметри, які характеризують капітал: вартість і структура. Структура капіталу підприємства — це співвідношення власних і позичкових джерел у структурі пасивів. Вартість капіталу — це плата за користування залученими фінансовими ресурсами, в т. ч. сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати. Вважається, що чим гірша структура, тим вища середньозважена вартість капіталу.

На практиці здебільшого розраховують коефіцієнт заборгованості та коефіцієнт незалежності. Прийнято вважати, що зростання рівня заборгованості свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливості втрати платоспроможності. І навпаки, при заданих напрямах інвестування ризик кредиторів тим менший, чим менша частина позич­кового капіталу в загальній сумі пасивів.

Аналіз ліквідності підприємства ґрунтується на зіставленні відображених у балансі поточних платіжних зобов’язань підприємства та поточних активів.

Назва показника	Формула розрахунку	Рекомендоване значення
1. Коефіцієнт абс. ліквідн. (ліквідність 1 ступеня)		20 % (0,2) і більше
2. Проміжний коеф. покриття (ліквідні­сть 2 ступеня)		100 % і більше
3.Показник покриття (ліквідність третього сту­пеня)		близько 150 %
4. Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом		більше 1
5. Робочий капітал	Поточні активи – Поточні зобов’язання	більше 50 %

 

Модель оцінки доходності капітальних активів (САРМ): загальна характеристика та практичне значення.