Суть, значення, структура та джерела фінансування дитячих дошкільних установ.

Держава визначає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Державна політика у сфері дошкільної освіти визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами і втілюється центральними органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Держава надає всебічну допомогу сімї у розвитку, вихованні та навчанні дитини; забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти; піклується про збереження та зміцнення здоровя, психологічний і фізичний розвиток дітей; сприяє розвиткові та збереженню мережі дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Дошкільна освіта є обовязковою первинною складовою частиною системи безперебійної освіти в Україні.

Дошкільна освіта — цілісний процес, спрямований на:

- забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб

- формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Дошкільний вік — базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини.

Систему дошкільної освіти становлять:

- дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності

- наукові й методичні установи

- органи управління освітою

- освіта та виховання в сімї.

Завданнями дошкільної освіти є:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоровя дитини

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду.

Дошкільний навчальний заклад — це заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Режим роботи дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, тривалість перебування в ньому дітей встановлюється його засновником власником відповідно до законодавства України за погодженням із відповідними органами управління освітою та відповідними органами управління охорони здоровя.

Відповідно до потреб громадян України створюються такі дошкільні навчальні заклади:

- дошкільний навчальний заклад ясла для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечується догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти

- дошкільний навчальний заклад ясла-садок для дітей віком від двох місяців до шести семи років, де забезпечується догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти

- дошкільний навчальний заклад дитячий садок для дітей від трьох до шести семи років, де забезпечується їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти

- дошкільний навчальний заклад дитячий будинок інтернатного типу забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках і утримуються за рахунок держави

- дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести семи років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, рн.нсую чого типу, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоровя дітей, їх розумового, психічного, фізичного розвитку

- дитячий будинок сімейного типу — дошкільний навчальний заклад, в якому виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, віком від двох до вісімнадцяти років.

Для задоволення освітніх потреб громадян дошкільний навчальний заклад може входити до складу навчально-виховного комплексу дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад, загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад або до складу обєднання з іншими навчальними закладами.

Для задоволення освітніх, соціальних потреб громадян можуть створюватися дошкільні навчальні заклади із сезонним перебуванням дітей.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними, родинними ознаками.

Наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить:

- для дітей віком до одного року — до 10 осіб

- для дітей віком від одного до трьох років — до 15 осіб

- для дітей віком від трьох до шести семи років — до 20 осіб

- різновікові — до 15 осіб

- з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей — до 10 осіб

- в оздоровчий період — до 15 осіб.

У дошкільних навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником власником залежно від демографічної ситуації.

Фінансово-господарська діяльність дошкільних навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України Про освіту, законів про бюджет, власність, місцеве самоврядування та інших нормативно — правових актів.

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:

- засновника власника

- відповідних бюджетів для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів

- батьків або осіб, які їх замінюють

- добровільні пожертвування та цільові внески фізичних і юридичних осіб

- інші кошти, не заборонені законодавством України.

Обсяги фінансування видатків на дошкільну освіту із зведеного бюджету України склали у 2003 році 1710,2 млн. рн.. або 11,4%, у 2004 році — 2059,5 млн. рн.. або 11,2% та у 2005році — 2940,7 млн. грн або 11,0% загального обсягу видатків по галузі. Збільшення обсягів

фінансування повязане із збільшенням кількості цих закладів і кількості дітей.

56. Кошторис витрат дитячого дошкільного закладу є основним документом, який визначає обсяг, цільове спрямування і поквартальний розподіл коштів, призначених на утримання закладу. На основі кошторису передбачаються асигнування в бюджеті й відпускаються кошти для фінансування дитячих дошкільних закладів.Державні дитячі дошкільні заклади створюються за вказівкою міністерств, відомств і виконкомів Рад депутатів трудящих підлеглими їм підприємствами, установами і відділами виконкомів у межах контингентів дітей, встановлених народногосподарським планом.Тривалість перебування дитини в дошкільному закладі, як правило, не повинна перевищувати 9—10 годин на добу. Подовжене до 12—14 годин і цілодобове перебування дітей в дошкільних закладах допускається у випадках, викликаних особливими виробничими умовами, з дозволу виконкомів Рад депутатів трудящих (по дошкільних закладах, що фінансуються з місцевих бюджетів) та вищестоящої організації (по дошкільних закладах, що фінансуються з бюджету.

Кошторис дитячого дошкільного закладу складається. за встановленою Міністерством фінансів України типовою формою. На лицьовій стороні бланка кошторису зазначається повне найменування закладу, його адреса, рік, на який складений кошторис, і бюджет, за рахунок коштів якого фінансується заклад.У кошторисі показуються всі витрати дошкільного закладу і джерела покриття цих затрат: асигнування з бюджету і кошти батьків.

До кошторису витрат дитячого дошкільного закладу не включаються витрати на проведення літніх оздоровчих заходів У разі проведення таких заходів, на додаткові витрати по їх здійсненню складається окремий кошторис. Такий окремий кошторис складається на витрати по утриманню в дитячих садках груп по вивченню іноземних мої., які організуються за рахунок коштів батьків.Кошторис складається по статтях витрат бюджетної класифікації, затвердженої Міністерством фінансів України. Обчислена закладом на майбутній рік сума витрат як в цілому, так і за окремими статтями проводиться в кошторисі у зіставленні з сумами, затвердженими на поточний рік з врахуванням внесених змін, і з фактичними витратами за попередній період — залежно від того, коли складається кошторис.

І При складанні кошторису дитячий дошкільний заклад одночасно керується вказівками вищестоящої організації, якій він підпорядкований, за показниками роботи закладу в майбутньому році Витрати, включені до кошторису, повинні бути обґрунтовані розрахунками, наведеними на бланку кошторису. Проект кошторису з відповідними додатками подається дошкільним закладом вищестоящій організації в установлений строк у двох примірниках, а в разі необхідності — в трьох примірниках. Вищестояща організація, одержавши кошторис дошкільного закладу, передусім встановлює, чи правильно складено кошторис. У кошторисі повинні бути заповнені всі графи, ув'язані суми витрат по окремих статтях з відповідними розрахунками, правильно показані кубатура і площа будинків, а також додані до нього тарифікаційні списки працівників. Потім перевіряється правильність визначення кількості дітей, груп, ставок, складання розрахунків, застосування встановлених норм витрат, включених до кошторису, і дотримання діючого законодавства, а також вказівок по складанню кошторису. Після того, як розглянуті всі розрахунки, уточнені витрати по кожній статті і намічене покриття витрат за рахунок бюджету приведено у відповідність з обсягом асигнувань, передбачених для цієї мети в бюджеті, в бланк кошторису дошкільного закладу записуються остаточні суми витрат (у цілому і по окремих статтях), а також сума витрат, які покриваються коштами бюджету і коштами батьків, з розподілом по кварталах у відповідності із затвердженою поквартальною розбивкою витрат бюджету.

Поквартальний розподіл витрат і надходження плати батьків підготовляється дошкільним закладом після прийняття кошторису вищестоящою організацією. Розподіл витрат повинен враховувати сезонність окремих видів витрат. Всі інші витрати при незмінності протягом року кількості дітей та інших виробничих показників, а також приміщень дошкільного закладу розподіляються рівномірно по кварталах.

 

57. Кошторис видатків шкіл – інтернатів – основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, відпускаються з бюджету на утримання школи – інтернату. Він складається на календарний рік із обов’язковим заповненням усіх показників.
Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів.
Визначаються видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоящого органу, який його затверджує.
Зміни в кошторис школи – інтернату в процесі виконання може вносити тільки вищестоящий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін провадиться на основі повідомлення за встановленою формою.
Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів.

 

 

58. Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів.
Установи охорони здоров’я поділяються на три основні групи:
лікувально – профілактичні установи, до яких належать лікарні і поліклініки, лікарські й фельдшерські пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та інші аналогічні заклади;
санітарно – профілактичні установи, тобто санітарно – епідеміологічні, дезінфекційні станції, та заходи по боротьбі з епідеміями;
інші установи і заходи по обслуговуванню інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово – медичних експертиз.
При плануванні видатків бюджету на заклади охорони здоров’я виходять із показників:
по лікарнях та інших лікувальних закладах – кількості ліжок;
по амбулаторно – поліклінічних установах – кількості лікарняних посад;
по фельдшерсько – акушерських пунктах, кількості установ.

 

 

59. Для визначення витрат на утримання установ охорони здоровя застосовують такі сітьові показники, як: 1) кількість лікарняних ліжок, 2)кількість лікарських посад,

3)кількість лікарських відвідувань, 4)кількість ліжко-днів.

1. Кількість лікарняних ліжок – головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.

Для визначення потреби в лікарняних ліжках використовують показник процент госпіталізації та оборот ліжка. Процент госпіталізації – (кількість хворих, направлених на госпіталізацію / загальна чисельність населення) * 100%.. Оборот ліжка –кількість днів функціонування ліжка в рік / середня тривалість перебування хворого в лікарні.

Потреба в лікарняних ліжках чисельність населення помноженого на процент госпіталізації / оборот ліжка помноженого на 100 відсотків.2. Кількість лікарських посад – показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення.Кількість середнього і молодшого медичного персоналу встановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунків тощо.

3.Кількість лікарських відвідувань – показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення.Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину (в поліклініці – 5 чол. на годину, надання допомоги вдома – 2 чол. на годину) та кільк

4. Кількість ліжко-днів – показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів.Його розраховують = середньорічна кількість ліжок * кількість днів функціонування ліжка протягом року.

При цьому слід ураховувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фактичних даних за минулі роки.

 

60. Відповідно до статті 10 Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, визначаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"(Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699), іншими актами Кабінету Міністрів України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами з питань оплати праці.

2. Надати керівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, право встановлювати лікарям загальної практики - сімейним лікарям, лікарям-педіатрам дільничним, лікарям-терапевтам дільничним, сестрам медичним загальної практики - сімейної медицини, сестрам медичним дільничним, фельдшерам надбавки за обсяг та якість виконаної роботи в межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах.

3. Затвердити Порядок встановлення надбавок за обсяг та якість виконаної роботи працівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, що додається.

 

61.Планування видатків бюджету на охорону здоров’я може здійснюватись:

1. На основі кошторису.. 2.На основі нормативу витрат на одного жителя.

Кошторисне фінансування здійснюється на таких показниках:

- по стаціонару кількість ліжок і ліжкоднів, по поліклініках - кількість лікарських відвідувань. Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу і фактичну наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість встановлених в медичному закладі ліжок. Кількість ліжкоднів - добуток: кількість ліжок помножене на кількість днів функціонування одного ліжка на рік. По поліклінікам кількість лікарняних відвідувань: чисельність жителів помножене на середню кількість відвідувань однієї людини лікарні на рік (приблизно 30 разів). Загальна кількість відвідувань розподіляється по окремим спеціалістам - хірургам, терапевтам, т.д.

 

62.Порядок складання, розгляду і затвердження державного бюджету

Проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України.

Міністр фінансів відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розробки пропозицій проекту Державного бюджету України.

Міністр фінансів на основі прогнозованих макропоказників економічного та соціального розвитку на наступний бюджетний рік визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

Не пізніше 1 червня у Верховній Раді України відбувається слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю про Основні напрямки бюджетної політики виступає премєр-міністр або за його дорученням міністр фінансів України.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Для пропозиції проекту державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів.

На основі аналізу бюджетних запитів, що подаються головними розпорядниками бюджетних коштів, Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України, який подається в Кабінет Міністрів України для розгляду.

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає не пізніше 15 вересня року, що передує плановому, до Верховної Ради України.

Після прийняття до розгляду проекту закону про Державний бюджет не пізніше 1 жовтня, він розглядається народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях та групах Верховної Ради України.

Комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до проекту закону про Державний бюджет і передають їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Розгляд проекту закону про Державний бюджет України може пройти три читання.

Верховна Рада України приймає проект закону про Державний бюджет України у першому читанні не пізніше 20 жовтня року, що передує плановому.

Після цього Кабінет Міністрів України у двотижневий термін готує і не пізніше 3 листопада подає доопрацьований проект бюджету України.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днів після внесення доопрацьованого проекту закону про Державний бюджет, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, готує висновки щодо його розгляду у другому читанні.

Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає в першу чергу затвердження загального обсягу дефіциту, доходів і видатків державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний бюджет України.

Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний обсяг дефіциту профіциту, доходів та видатків бюджету на наступний бюджетний період, обсяг міжурядових трансфертів повинні бути прийняті у другому читанні в обовязковому порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні.

Статті проекту закону про Державний бюджет, не прийняті у другому читанні, переносяться на розгляд у третьому читанні, яке повинно відбутися не пізніше 25 листопада року, що передує плановому. У третьому читанні Верховна Рада України проводить голосування по пропозиціях Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України, які не були прийняті у другому читанні та по проекту закону в цілому.

Закон про Державний бюджет України приймається ВРУ до 1 грудня року, що передує плановому.

Державний бюджет повинен сприяти забезпеченню необхідними фінансовими ресурсами заходів економічного розвитку країни.

Державний бюджет України приймається Верховною Радою України.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим затверджується рішенням її Верховної Ради.

Місцеві бюджети затверджуються відповідно обласною, міською, районною, районною в місті, селищною, сільською радами.

63.Стаття 75. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
1. Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.2. Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад зобов'язані надавати необхідну інформацію: Міністерству фінансів України - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; Верховній Раді України - для перевірки достовірності цих розрахунків.3. Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України, та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
4. Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам в терміни та порядку, встановлені цими органами.
5. Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. 6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним чи міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів, визначених з урахуванням вимог частин третьої - п'ятої цієї статті.
7. Після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет 8.У тижневий термін після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет Міністрів України доводить Раді міністрів АРК, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин були проголосовані Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.
9. На підставі інформації, отриманої відповідно до частин п'ятої - восьмої цієї статті, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.
Стаття 76. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються
1. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради АРК, відповідної ради схвалюється Радою міністрів АРК, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради. Разом з ним необхідно подавати:
1) пояснювальну записку до проекту рішення, 2) прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;
3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;4) показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті
5) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;6) інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету
2. Рішенням про місцевий бюджет визначаються:
1) загальна сума доходів і видатків,а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;
2) граничний обсяг річного дефіциту місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу АРК чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій АРК та місцевого самоврядування
3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;
4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;
3. Перелік захищених статей місцевого бюджету
Стаття 77. Затвердження місцевих бюджетів
1. Верховна Рада АРК та відповідні ради при затвердженні місцевих бюджетів повинні врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верховною Радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.2. Бюджет АРК, обласні і районні бюджети, міські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради АРК, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України.3. Міські бюджети, районні у містах, селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно рішеннями міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського бюджету.

 

 

64. Виконання бюджету — це забезпечення повного і своєчасного надходження доходів по кожному джерелу і безперебійне фінансування усіх передбачених бюджетом заходів.

Від своєчасного і повного надходження доходів залежить безперебійне фінансування усіх галузей господарства держави і в першу чергу соціально-культурних заходів.

Міністерство фінансів України організовує виконання Державного бюджету через Державне Казначейство та його територіальні органи в Автономній Республіці

Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах і районах у містах. Основним критерієм, на якому базується виконання бюджетів, є забезпечення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів.

Глава І. Виконання бюджетів...

Податки є основним джерелом надходжень доходів бюджетів усіх рівнів, їх введення провадиться тільки на основі законів, які передбачають в обов'язковому порядку такі елементи: суб'єкт по податках та строки сплати податку. Визначення цих елементів у законі зобов'язує платника до чіткого виконання закону по забезпеченню сплати податків у бюджет. Таким чином, Державна податкова адміністрація забезпечує виконання законів держави по мобілізації надходження доходів у бюджет, а Державне Казначейство — організацію виконання Державного бюджету України.

Розділ IV. Виконання бюджету та соціальний захист...

За законністю, правильністю і цільовим використанням бюджетних коштів, провадять в життя режим економії, контролюють виконання показників по мережі, штатах і контингентах та використання фонду заробітної плати.

Вони ведуть також облік доходів по рівнях бюджетів і їх виконання. Крім фінансових органів, у виконанні бюджетів беруть участь: міністерства і відомства — по Державному бюджету; відділи та управління державних адміністрацій і виконавчих органів місцевих рад — по місцевих бюджетах. Вони зобов'язані забезпечувати жорсткий режим економії бюджетних коштів, вести облік і звітувати у встановленому обсязі та в установлені строки. У всіх бюджетах — від державного до міського, районного — передбачаються резервні фонди, які при виконанні бюджету направляються на вирішення невідкладних заходів. Крім резервного фонду, у всіх бюджетах понад передбачені видатки утворюється оборотна касова готівка. Для бюджетів оборотна касова готівка має величезне значення, бо забезпечує безперебійне фінансування запланованих по бюджету заходів.

 

65.Бюджетне прогнозування - визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розробки бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення і основні цілі, які повинні бути досягнуті
Прогнозування показників бюджету здійснюється у такій послідовності:
- визначення цілей та відповідно завдань для досягнення поставлених цілей;
- збір, опрацювання та аналіз інформації;
- вибір моделі прогнозування;
- розробка рекомендацій для оптимізації рішень, що приймаються за даними прогнозних розрахунків.
В умовах поступової стабілізації фінансової системи, структурної перебудови економіки бюджетний процес став більш відкритим. Задовго до подання проекту бюджету Міністерством фінансів оприлюднюються планові показники місцевих бюджетів. Це дає можливість здійснити відповідні розрахунки, перевірити статистичні показники та фактичні дані за попередні періоди для розрахунків індексів відносної податкоспроможності.
Фінансове планування та прогнозування є важливими інструментами управління і дають реальні переваги органам виконавчої влади, а саме:
- пов'язує політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;
- окреслює фінансове майбутнє і залишає час для запобігання несприятливим подіям;
- поліпшує якість прийняття фінансових рішень;
- дозволяє визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених проблем;
- удосконалює процес формування бюджету;
- дозволяє краще оцінити бюджетні пропозиції та приймати відповідні рішення;
- сприяє відкритості управління і прозорості прийняття рішень.

 

 

66. Фінансовий контроль у бюджетному процесі охоплює такі види ревізійної та аналітичної діяльності:

— контроль за виконанням основного фінансового плану держави — Державного бюджету і місцевих бюджетів за доходами і видатками;

— контроль за дотриманням вимог податкового законодавства щодо своєчасного і повного виконання фінансових зобов'язань юридичними особами перед бюджетом;

— збір та аналіз фінансової інформації, у тому числі результатів податкового контролю, пошук резервів збільшення обсягу фінансових ресурсів і вироблення пропозицій з додаткового залучення їх у бюджет;

— виявлення і ліквідація диспропорцій у розподілі фінансових ресурсів за галузями економіки і територіями, визначення суспільних пріоритетів з метою диференційованого задоволення потреб у фінансових ресурсах галузей і регіонів;

Фінансовий контроль у бюджетному процесі — це контроль держави на макрорівні, який здійснюється державними органами влади й управління під час складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням. Він спрямований на реалізацію фінансової політики держави у сфері бюджетних відносин і за своєю сутністю являє собою комплекс заходів, що вживаються державою з метою забезпечення формування і раціонального використання бюджетних коштів і коштів державних фондів цільового призначення.У процесі бюджетного планування важливу роль відіграє попередній фінансовий контроль за визначенням обсягу фінансових ресурсів держави та окремих адміністративно-територіальних одиниць, мобілізованих у бюджет, їх розподілом між окремими суспільними потребами. Фінансові органи аналізують прогнозні показники економічного та соціального розвитку, які є основою для розроблення проектів Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Розроблення проекту Державного бюджету здійснюється з урахуванням Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний рік, які визначаються в Бюджетній резолюції. Тому в процесі фінансового контролю звертається увага на відповідність проекту бюджету тим вимогам, які викладені в затвердженій Верховною Радою України Бюджетній резолюції. Основні серед цих вимог такі: посилення соціальної орієнтації бюджету; створення умов для макроекономічної стабілізації економіки та її структурної перебудови; послаблення інфляційних процесів; сприяння стабілізації матеріального виробництва та підвищенню його ефективності; виявлення додаткових джерел доходів бюджету; забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.

Визначаючи доходи і видатки на новий бюджетний рік, слід врахувати ті фактори, які можуть вплинути на їх розмір і структуру. Велике значення тут має правильна оцінка інфляційних процесів. На основі результатів аналізу приймається рішення про включення бюджетного запиту до проекту відповідного бюджету.

 

67. Склад і структура органів бюджетного контролю визначаються державним устроєм країни, функціями і задачами, розв'язуваними державою на тому чи іншому етапі свого розвитку. Система фінансового контролю включає загальнодержавний фінансовий контроль, відомчий фінансовий контроль, позавідомчий фінансовий контроль та аудит.

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють:

- Верховна Рада України та її органи. Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль в ході розгляду проектів та затвердження Державного бюджету України і звітів про його виконання, на спеціальних парламентських слуханнях Кабінету Міністрів України, заслуховуванні Програм діяльності Уряду, обговорення й прийняття спеціального фінансового законодавства.

Повноваження по контролю за дотриманням бюджетного законодавства:

1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету, в тому числі зас