Оцінка ефективності використання власного і позикового капіталу. Ефект фінансового важеля.

Аналіз ефективності використання власного і позикового капіталу організацій є способом накопичення, трансформації і використання інформації бухгалтерського обліку і звітності, що має на меті:

-оцінити поточний і перспективний фінансовий стан організації, тобто використання власного і позикового капіталу;

-обгрунтувати можливі і прийнятні темпи розвитку організації з позиції забезпечення їх джерелами фінансування;

-виявити доступні джерела засобів, оцінити раціональні способи їх мобілізації;

-спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталів.

Дескриптивні моделі, або моделі описового характеру, є основними як для проведення аналізу капіталу, так і для оцінки фінансового стану організації. Структурний аналіз представляє сукупність методів дослідження структури. Він заснований на представленні бухгалтерської звітності у вигляді відносних величин, що характеризують структуру, тобто розраховується частка (питома вага) приватних показників в узагальнювальних підсумкових даних про власний і позиковий капітал.

Динамічний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статтей власного і позикового капіталу або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності.

Коєфіцієнтний аналіз - провідний метод аналізу ефективності використання капіталу організації, вживаний різними групами користувачів: менеджерами, аналітиками, акціонерами, інвесторами, кредиторами і ін. Відома безліч таких коефіцієнтів, тому для зручності розділимо їх на декілька груп:

-коефіцієнти оцінки руху капіталу підприємства;

-коефіцієнти ділової активності;

-коефіцієнти структури капіталу;

-коефіцієнти рентабельності і ін.

До коефіцієнтів оцінки руху капіталу (активів) підприємства відносять коефіцієнти надходження, вибуття і використання, що розраховуються по всьому сукупному капіталу і по його складових.

Коэфіцієнт надходження всього капітала (А) показує, яку частину коштів від тих, що є на кінець звітного періоду складають нові джерела фінансування:

k_{постплення капіталу (a)} = Капітал, що поступив / Вартість капіталу на кінець періоду (a_кг)

Коефіцієнт надходження власного капітала (ВК) показує, яку частину власного капіталу від звітного періоду, що є на кінець, складають засоби, що знов поступили в його рахунок:

k_{ппоступлення (ВК)} = (ВК), що поступив / ВК кінець періода

Коефіцієнт використання власного капітала показує, яка частина власного капіталу, з яким підприємство почало діяльність в звітному періоді, була використана в процесі діяльності господарюючого суб`єкта:

k_{використання ВК}= Використана частина ВК/ ВК на початок періода

Коефіцієнт вибуття позикового капітала показує, яка його частина вибула протягом звітного періоду за допомогою повернення кредитів і позик і погашення кредиторської заборгованості:

k_{вибитія ПК}= Вибулі позикові засоби / ПК на початок періода

Коеффіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективне підприємство використовує свій капітал. Як правило, до цієї групи відносяться різні коефіцієнти оборотності: оборотність власного капіталу; оборотність інвестованого капіталу; оборотність кредиторської заборгованості; оборотність позикового капіталу.

Коефіцієнти структури капітала характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів. Вони відображають здатність підприємства погашати довгострокову заборгованість. Коефіцієнти цієї групи називаються також коефіцієнтами платоспроможності. Мова йде про коефіцієнті власного капіталу, коефіцієнті позикового капіталу і коефіцієнті співвідношення власного капіталу до позикового.

Коефіцієнт власного капітала характеризує частку власного капіталу в структурі капіталу (А) компанії, а отже, співвідношення інтересів власників підприємства і кредиторів. Цей коефіцієнт ще називають коефіцієнтом автономії (незалежності):

к_ВК = ВК/ А

В практиці вважається, що даний коефіцієнт бажано підтримувати на достатньо високому рівні, оскільки у такому разі він свідчить про стабільну фінансову структуру засобів, якою віддають перевагу кредитори. Вона виражається в невисокій питомій вазі позикового капіталу і вищому рівні засобів, забезпечених власними засобами. Це є захистом від великих втрат в періоди спаду ділової активності і гарантією отримання кредитів.

Коефіцієнтом власного капіталу, що характеризує достатньо стабільне становище за інших рівних умов в очах інвесторів і кредиторів, є відношення власного капіталу до підсумку на рівні 60%. При цьому оптимальне значення даного показника для підприємства є більше 0,5.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капітала характеризує ступінь залежності організації від зовнішніх позик (кредитів):

к_СПВК= ПК/ВК

Одним зі способів за допомогою якого можна розрахувати поріг заімствування коштів підприємством та визначити доцільність залучення тих чи інших заємних коштів є розрахунок ефекту фінансового важеля. Ефект фінансового важеля характеризує використання підприємством залучених коштів, яке впливає на зміну коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Тобто ефект фінансового важеля уявляє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою залучених коштів в обсязі капіталу, що використовується підприємством, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал. Ефект фінансового важеля розраховується за формулою:
ЕФВ = (1 - Спп) * (ЕР - ВК) * ЗК/ВК,

де ЕФЛ — ефект фінансового важеля, що постає у прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Спп — ставка податку на прибуток;

ЕР — економічна рентабельність чи рентабельність власного капіталу, % ВК — відсоток за кредит, що сплачує підприємство за використання залученого ка-піталу, %; ЗК — середня сума залучених коштів, що використовуються підприємством; СК — середня сума власного капіталу, що використовується підприємством.

 

Значення та зміст основних напрямків аналізу майна підприємства. Аналіз динаміки складу і структури майна підприємства.

Для здійснення госп.д-ті кожне п-во повинно мати певне майно, яке належить йому на правах власності чи володіння. Майно п-ва становлять виробн. і невир. фонди, а також інші цінності, вартість яких від обр-ся в балансі п-ва. Усе майно, яке належить п-ву і яке відобр. в його балансі, назив. активами.

Активи - екон. ресурси п-ва у формі сук. майн. цінностей, які викор-ся в госп. д-ті з метою отримання прибутку; це ресурси, контрольовані п-вом у рез-ті мин. подій, викор-ня яких, як очік-ся, Þ до ↑екон.вигід у майб.

Активи п-ва розподіл-ся за різними класифікац.ознаками:

→ За формами функц-ня: ■ Матер.: активи п-ва, що мають матер. форму, ■ Нематер.: активи, які не мають матер. форми, але беруть участь у госп. д-ті та принос. прибуток. ■ Фін.: різні фін. інстр-ти, які належать п-ву або перебув. у його володінні.

→ За хар-ром участі в госп. процесі та швидкістю обороту: 1)Обор.- сук-ть майню цінностей п-ва, які обслугов.пот. виробн-комерц. операц. д-ть і повністю викор-ся впродовж 1 вир-ком. циклу. 2)Необор. активи: характериз. сук-ть майн. цінностей п-ва, які багаторазово викор-ся в процесі госп. д-ті та переносять на прод-ію свою вартість поступово.

→ За хар-ром обслуг-ня окр. видів д-ті: операц, інвестиц., → За хар-ром фін. джерел форм-ня: валові, чисті.

→ За хар-ром володіння: власні, орендовані

→ За ступенем ліквідності:Активи в абсол. лікв.формі, Високолікв., Сер-лікв, Низьколікв,Нелікв.

Методи аналізу майна п-ва.

Аналіз майна обов’язково має здійснюватися у наступній послідовності і обов’язково вкл.:

1) аналіз наявності і динаміки активів:

1.а) з цією метою визнач-ся величина сук.активів через пок-к “сума госп. коштів, що є в розпор-ні п-ва” (р.280, ф. №1). Цей показник дає заг. варт. оцінку активів, що перебув. на балансі п-ва.

1.б) досл-ня динаміки: ↑-ня величини майна (при певних інших умовах) свідчить про позит. зміни, так як пов’яз. із розш-ням матер-техн. бази. Однак, перш ніж робити такий висновок, темпи зміни величини майна слід порівняти з темпами зміни доходів. Вони мають перевищ.попер.пок-к.

1.в) порівняння факт.величини активів з потребами п-ва;

1.г) обов’язк. дослідж-ся наслідки зміни величини активів і окремих його ел-тів на фін. стан та рез-ти д-ті п-ва.

1.д) аналіз-ся заходи для оптимізації величини майна.

2) Аналіз структури активів:

2.а. оцінка співвідн-ня між обор. і не обор.активами;

2.б.дослідж-ся існуюча на п-ві стр-ра активів з позиції лікв-ті;

2.в. вивчається тенденція структ. змін в майні п-ва.

3) Аналіз джерел форм-ня майна:

При досл-ні джерел форм-ня майна вивч-ся дотримання п-вом “Золотого правила фін-ня” – правила забезп-ня фін. стійкості: 1) Необ. активи = ВК + довг.зоб-ня;

2) ОА = ВК + кор.-стр.зоб-ня;

3) Запаси п-ва = ВОК.

4) Аналіз ефект-ті викор-ня активів: а) пок-ки обор-ті активів; б) пок-ки рентаб-ті активів.