Оцінка ефекту фінансового важеля, яким користується підприємство

 

Показники	1-й рік	2-й рік	Абсолютна зміна	Темпи приросту, %
Власний капітал, тис. грн.
Позиковий капітал, тис. грн.
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.
Чистий прибуток, тис. грн.
Фінансові витрати, тис. грн
Нетто-результат експлуатації інвестицій, тис. грн.
Середня ставка відсотка, %
Економічна рентабельність, %
Ефект фінансового важеля, %
Податковий коректор (частки одиниці)
Диференціал важеля, %
Коефіцієнт фінансового левериджу (плече важеля)
Зміна ефекту фінансового важеля за рахунок
Податкового коректора, %
Диференціалу важеля, %
Коефіцієнта фінансового левериджу, %
Фінансова рентабельність, %

 

Ефект фінансового важеля характеризує приріст рентабельності власного капіталу підприємства у зв’язку із залученням позикових коштів.

У першому році залучення підприємством позикового капіталу в сумі __________ тис.грн. на ______% збільшило рентабельність його власних коштів. Це сталося внаслідок перевищення економічної рентабельності підприємства над величиною вартості залучення позикового капіталу.

Тобто, якщо б у 1 році підприємство використовувало виключно власний капітал, то фінансова рентабельність мала б значення _________% (39,69 – 9,36).

У другому році вартість залучення позикових коштів зменшилася на ___%. Підприємство збільшило розмір позикового капіталу до ___________ тис. грн (на _______%). У другому році за рахунок залучення позикового капіталу рентабельність власного капіталу зросла на ______%.

У другому році порівняно з першим значення ефекту фінансового важеля зменшилося на ______%.

Як бачимо, у 2 році порівняно з 1 роком ефект фінансового важеля зменшився на ________%. За допомогою методу абсолютних різниць визначимо кількісний вплив зміни складових ефекту фінансового важеля на зміну його значення.

Так, за рахунок податкового коректора ефект фінансового важеля не змінився, оскільки ставка податку на прибуток не змінювалася:

 

.

 

За рахунок зменшення диференціалу важеля на __________% його ефект скоротився на __________%:

 

 

За рахунок зменшення коефіцієнта фінансового важеля на _______ його ефект скоротився на ______%:

 

Умовні позначення:

ПодКор – податковий коректор;

ДВ – диференціал важеля;

КФВ – коефіцієнт фінансового важеля.

 

? Задача 32. Вибір банку-кредитора підприємства

На основі нижченаведеної інформації оберіть кре­дитора з такими умовами одержання банківського кредиту, які б найбільше відповідали інтересам підприємства.

1. Підприємство має такі варіанти одержання бан­ків­ської позики:

Таблиця 1

 

Назва банку	Позичковий відсоток річних	Умови виплати позичкового відсотка	Умови зміни ставки позичкового відсотка	Інші фінансові витрати з обслуговування заборгованості (сплачуються в момент отримання позики)
А	21%	Щомісяця	Коригується залежно від темпів інфляції	1% від суми позики – ви­тра­ти за нота­ріальне засвід­чення дого­во­ру застави
Б	23%	Приєднуються до основ­ного боргу та сплачу­ються в кінці терміну позики	Не передбача-ються	0,2% від суми позики – витрати на від­криття кре­дитної лінії
В	22%	2-місячний пільговий період із погашенням заборгованості по від­сотках у 3-му місяці, а потім щомісячна випла­та без коригування ставки	Не передбача-ються	–

 

 

2. Середньомісячний темп інфляції – 2,5%.

3. Обсяг потреби підприємства у банківському кредиті – 1000 грн.

4. Середньоринкова ставка кредитного відсотка – 22,5% річних зі сплатою відсотків щомісяця. Середньоринкова ставка відсотка фіксована на 3 місяці, а в подальшому коригується залежно від темпу інфляції.

5. Необхідний термін залучення коштів – 6 місяців.

6. Для всіх варіантів відсотки нараховуються щомісяця, а основна сума боргу повертається в кінці строку.

Розв’язок

Для обґрунтування вибору найефективнішого варіанта кредитування використовується показник Грант-елемент, який має такий вигляд:

де – теперішня вартість витрат із обслуговування кре­диту, отриманого на умовах і -того банку-кредитора.

– теперішня вартість витрат із обслуговування кре­диту, відповідно до середньоринкових умов надання банківських позик.

 

Значення грант-елемента розраховується за кожним із потен­ціальних кредиторів і кожною із умов отримання кредиту та відо­бра­жає відносні розміри економії чи перевитрат коштів підприємства, пов’язаних із залученням кредиту, порівняно із середньоринковими умовами.

У даному випадку теперішня вартість витрат із обслуговування кредиту (ТВВОК) розраховується шляхом дисконтування виплат процентів, що сплачуються відповідно до умов позики, та виплат основної суми боргу:

,

де g – ставка дисконтування;

і – період, в якому здійснюється виплата процентних платежів та основної суми боргу;

n – строк позики;

В_t – сума виплат (процентів та основної суми боргу) в період і.

 

Оскільки основна сума боргу є однаковою і повертається в кінці строку для всіх варіантів залучення коштів, що розглядаються в задачі, то під час визначення теперішньої вартості витрат із обслуговування кредиту (ТВВОК) можливо враховувати лише суми процентів, які сплачуються, а основною сумою боргу можна знехтувати. Результати розрахунків наводяться у табл. 1.

Оскільки в умові задачі відсоткова ставка річна, а нарахування здійснюється щомісяця, то для визначення ставки банківського відсотку за місяць слід річну ставку поділити на 12 місяців.

У розрахунках враховано, що відсоткова ставка коригується на темп інфляції відповідно до умов кредитних договорів, тобто початкова ставка множиться на індекс інфляції. Наприклад, для умов банку «А» ставка коригується залежно від темпів інфляції. Отже, починаючи з 2 місяця її потрібно збільшувати на темп інфляції: 1 місяць – 21: 12 = 1,75%; 2 місяць – 1,75 · 1,025 = 1,79%; 3 місяць – 1,79 · 1,025 = 1,84%; 4 місяць – 1,84 · 1,025 = 1,88%; 5 місяць – 1,88 · 1,025 = 1,93%; 1,93 · 1,025 = 1,98%.

Середньоринкова ставка залишається незмінною протягом перших трьох місяців, а потім коригується на темп інфляції: у 4-му місяці ставка становитиме 1,88 · 1,025 = 1,92%; у 5-му – 1,92 · 1,025 = 1,97%; 1,97 · 1,025 = 2,02%, де місячна ставка за користування кредитом розрахована наступним чином: 22,5: 12 = 1,88 %.

Аналогічно на основі річних ставок визначаються відсоткові ставки за місяць для банків «Б» та «В», проте на темп інфляції вони не коригуються.

Сума простих відсотків визначається як добуток відсоткової ставки та основної суми кредиту. Наприклад, сума відсотків в 1-му місяці для банку «А» розраховується таким чином 1000 · 1,75: 100 = 17,5 грн., у 2-му місяці – 1000 · 1,79: 100 = 17,9 грн. і так далі.

За умовами банку «Б» відсотки приєднуються до основ­ного боргу та сплачу­ються в кінці терміну позики, тобто є складними. Отже, майбутня вартість позики за складними відсотками становитиме:

де FV – майбутня вартість грошових коштів;

PV – теперішня вартість грошових коштів;

і – відсоткова ставка.

Сума витрат із обслуговування кредиту (відсотків за кредит) за період, які будуть сплачені у 6-му місяці:

Для банку «В» сума простих відсотків за 1, 2 та 3 місяці буде виплачена в 3-му місяці, тобто 1000 · 1,83: 100 · 3 = 55 грн, а потім відсотки будуть сплачуватися в 4, 5 та 6 місяцях в однакових обсягах – 1000 · 1,83: 100 = 18,3 грн.

Виплата відсотків за середньоринковими умовами здійснюється щомісяця, тобто розрахунки у цьому випадку є аналогічними до умов банку «А».

Тепер можна визначити теперішню вартість потоку виплат процентів, маючи на увазі те, що ставкою дисконтування у даному випадку виступає темп інфляції.

Теперішня вартість витрат із обслуговування кредиту становить:

для банку «А»

для банку «Б»

для банку «В»:

для середньоринкових умов:

З урахуванням додаткових витрат з обслуговування заборгованості, які передбачені умовами банку «А» та «Б», для отримання банківської позики слід обрати банк «В», за яким теперішня вартість витрат з обслуговування кредиту є найнижчою.

У цьому випадку позикові ресурси коштують дешевше на 5,8% (тобто підприємство зекономить) порівняно з отриманням кредиту на середньоринкових умовах.

Таблиця 1