Договори страхування як підстава для надання страхової послуги

Реалізація страхових послуг – кінцева мета і сенс існування страхових компаній. Якщо страхові послуги знаходять збут, тобто укладаються договори страхування та продаються страхові поліси, то це означає, що запропоновані страховиком страхові продукти мають в очах страхувальника споживну вартість, конкретну корисність, а також що існує попит на даний вид послуг. Підтвердженням обопільного бажання страховика та страхувальника до реалізації страхової послуги служить укладення договору страхування.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити:

· назву документа;

· назву та адресу страховика;

· прізвище, ім’я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження;

· прізвище, ім’я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу;

· зазначення предмета договору страхування;

· розмір страхової суми (та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя);

· перелік страхових випадків;

· розміри страхових внесків (платежів) і строки їх сплати;

· страховий тариф (крім страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума);

· строк дії договору;

· порядок зміни і припинення дії договору;

· умови здійснення страхової виплати;

· причини відмови у страховій виплаті;

· права та обов’язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору;

· інші умови за згодою сторін;

· підписи сторін.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

· з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

· з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

· з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Укладення страхового договору проходить кілька етапів:

· подання страхувальником заяви про прийняття об’єкта на страхування;

· вирішення страховиком питання щодо прийняття даного об’єкта на страхування;

· укладення договору страхування (видача страхового полісу);

· відшкодування збитків за договором страхування (закінчення строку дії або дострокове розірвання договору).

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

При реалізації договору страхування страховик зобов’язаний:

· ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

· протягом двох робочих днів, як стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

· при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування, в тому числі відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);

· за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

· інші обов’язки, передбачені умовами договору страхування.

Страхувальник зобов’язаний:

· своєчасно вносити страхові платежі;

· при укладанні договору та під час його дії своєчасно надавати страховикові інформацію щодо оцінки страхового ризику, включаючи відомості про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору;

· вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

· повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування;

· інші обов’язки, передбачені умовами договору страхування.

Дії страховика щодо залучення нових договорів страхування називаються аквізицією. Для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Форма заяви встановлюється страховиком і містить перелік питань, що стосуються об’єкта страхування. Страхувальник повинен відповісти на питання точно. Зазвичай заява містить також декларацію страхувальника, у якій він заявляє, що подана ним інформація є правдивою, а також застереження, в якому страховик попереджає страхувальника про відповідальність за неправдиві відповіді на запитання. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника будь-які документи, необхідні для оцінки страхового ризику. Для надання юридичної ваги заяві разом з декларацією і застереженням страховик розглядає її як невід’ємну частину договору страхування.

Отримавши заяву, страховик на її основі вирішує, чи приймати йому пропозицію страхувальника (здійснює андерайтинг). Андерайтинг спрямований на вирішення чотирьох основних завдань:

· оцінка запропонованого ризику з точки зору характеристики об’єкта страхування та ступеня ризику і розміру максимально можливого збитку;

· на основі оцінки – вирішення питання щодо прийняття ризику на страхування або відхилення поданої заяви;

· у разі згоди щодо страхування даного об’єкта – визначення строків страхування, розмірів страхового забезпечення, обсягу страхової відповідальності (тобто конкретних умов договору стра­хування);

· обчислення розміру страхової премії за договором страхування з урахуванням істотних характеристик даного об’єкта.

Андерайтинг завершується або відмовою страхувати певний об’єкт, або згодою та підписанням договору (видачею страхового полісу, що є формою договору страхування).

Договір страхування життя має певну специфіку. Він може бути укладений як шляхом складення одного документа (договору страхування), підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Договір страхування набирає чинності з дня, наступного за днем підписання договору або у визначену договором дату, але не раніше дня здійснення першого платежу.

Дуже важливим моментом під час дії страхової угоди є розслідування характеру страхової події та її наслідків, а також вирішення питання щодо виплати страхувальнику страхового відшкодування. Страхувальник повинен дотримуватися термінів подання заяви про страхову подію, а страховик – процедури розслідування, терміну складання страхового акта і сплати відшкодування. Після виплати відшкодування у страховика виникає право на суброгацію (регрес). Якщо страховик сплатив відшкодування в розмірі повної стра­хової суми, то його зобов’язання перед страхувальником вва­жаються вичерпаними, а договір втрачає чинність, навіть якщо об’єкт страхування буде відновлено і з ним відбудеться ще одна нещаслива подія. В інших випадках договір вважається чинним в обсягах різниці між встанов­леною страховою сумою і сумою сплаченого відшкодування.

Слід зауважити, що юридичні особи мають право отримати страхову виплату тільки безготівковим шляхом, а громадяни – за бажанням безготівковим шляхом або готівкою (якщо і страхові внески було зроблено готівкою). Страхувальники-резиденти мають право вносити платежі лише у грошовій одиниці України, а страхувальники-нерезиденти – у іноземній або у грошовій одиниці України. Страхова виплата здійснюється тією валютою, в якій здійснювалися платежі, якщо інше не передбачено договором або законодавством.

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

· закінчення строку дії;

· виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному обсязі;

· несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;

· ліквідації страхувальника – юридичної особи або смерті страхувальника – фізичної особи чи втрати ним дієздатності (крім випадків, передбачених законодавством);

· ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;

· прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;

· в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування сторони зобов’язана повідомити про це одна одну не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування.

У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника він отримує накопичену викупну суму (при страхуванні життя) або залишок від суми платежу з вирахуванням витрат на ведення справи, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування (при інших видах страхування). У разі дострокового припинення договору страхування за вимогою страховика страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі.

Договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню у разі:

· якщо його укладено після страхового випадку;

· якщо предметом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили;

· у випадках, передбачених Цивільним Кодексом України.

 

Контрольні питання:

1. Що таке правила страхування?

2. Хто складає та затверджує правила страхування?

3. Як вносяться зміни до правил страхування?

4. Призначення правил страхування з точок зору учасників страхового ринку.

5. Охарактеризуйте головні особливості страхової діяльності.

6. Якими міжнародними угодами регулюються страхові відносини в ЗЕД?

7. Дайте коротку характеристику законодавства України в сфері обов’язкового страхування.

8. Дайте коротку характеристику законодавства України в сфері добровільного страхування.

9. Які недоліки у страховому законодавстві України?

10. Хто є сторонами страхового договору?

11. Які є види договорів страхування.

12. Які обов’язкові частини мають бути у договорах страхування згідно із законодавством України?

13. Коли договір вважається таким, що вступив у силу?

14. Як здійснюється захист прав сторін страхового договору?

15. Які є особливості розірвання договорів страхування?

16. Назвіть функції Міністерства фінансів України в сфері страхового нагляду.

17. Назвіть функції Держфінмоніторингу в сфері страхового нагляду.

18. Назвіть функції Держфінпослуг в сфері страхового нагляду.

19. Що таке ліцензування? Як воно відноситься до страхової діяльності

20. Ліцензійні вимоги до страховика.

21. Що таке отримання, подовження, відкликання та заміни ліцензій на страхову діяльність?

 

Питання для обговорення на семінарських заняттях "Правове забезпечення страхування".

1. Законодавче регулювання страхування в Україні.

2. Напрямки удосконалення страхового законодавства України.

3. Форми та методи державного нагляду за страхуванням.

 

ТЕМА 5.
СТРАХОВИЙ РИНОК.