Страхування життя та пенсій.

До страхування життя відносять всі види страхування, де в якості об’єкту страхування виступає життя людини. Основними страховими випадками є смерть застрахованої особи під час дії договору страхування, а також її дожиття до певного віку або події.

Договори страхування життя полягають на строк не менш одного року, тому в страхуванні життя можуть сполучатися ощадна й ризикова функції. Страхувальник (застрахований) за до­говором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію. Страхуванням життя можна захистити спадщину страхувальника, оскільки його смерть дасть можливість кожному з близьких отримати частку спадщини.

Договори страхування життя мають певні особливості.

По-перше, при страхуванні життя відповідальність страховика настає переважно у разі смерті страхувальника (застрахованої особи) або його дожитті.

По-друге, договір страхування є договором приєднання, оскільки його умови виробляються страховиком, а стра­хувальник лише погоджується.

По-третє, це договір доброї волі, бо в його основу покладено довіру між страхови­ком і страхувальником.

Договором страхування можуть передбачатися такі варіанти зобов’язань страховика:

· сплачувати страхувальникові пенсію довічно або певний період часу;

· сплатити фіксовану страхову суму при дожитті до певного віку;

· сплатити повну страхову суму у разі смерті страхувальника (застрахованої особи);

· погасити кредит, що його взяв страхувальник для придбання якогось товару, після смерті страхувальника.

За нормами світової страхової практики останні три варіанти відносяться до стра­хування капіталів, а перший – до страхування рент. Страхування капіталів передбачає створення нових капіталів. Якщо йдеться про рентне страхування, то певна обумовлена дого­вором частка виплачується страхувальникові (застрахованій особі) у виг­ляді регулярних періодичних виплат, а загальна сума останніх зале­жить від тривалості життя страхувальника (застрахованої особи).

Страхування ренти передбачає, що страхувальник спочатку вносить до стра­ховика компанії за один або кілька разів певну суму, яку останній використовує для цілей інвестування. Після настання страхового випадку страхувальник одержує певні виплати сам (якщо живий) або особа, на користь якої був укладений договір страхування (спадкоємець або вигодонабувач). Договори страхування ренти відрізняються від інших тим, що страхова сума представляє собою суму, яку виплачуватиме страховик страхувальнику (застрахованому) частками і періодично після настання певного часу (віку) і лише за умови повної сплати останнім згідно з договором страхування спла­тить всієї суми внесків.

Великим попитом користується змішане страхування життя, яке передбачає ви­плату у разі дожиття до зазначеного строку (віку) або смерті протягом дії договору страхування.

При укладенні договору страхування визначається розмір страхової суми. Як страховикові, так і страхувальникові важливо знати як всю суму, так і розмір внес­ку, який має бути сплачений. З огляду на те, що протягом людського життя ймо­вірність смерті змінюється, то протягом часу дії договору страхування має змінюватися й розмір премії. Але такий підхід ускладнює роботу страховика і є неприйнятним для страхувальника. Тому премії мають ануїтет ний характер (є не­змінними протягом усього часу дії договору страхування). Страховий внесок може бути сплачений за один раз або сплачуватися щорічно, щоквартально або щомісячно.

Факт укладення договору страхування засвідчується страховим свідоцтвом (полісом). Протягом дії договору страхування життя обов’язком страхувальника є своєчасна та повна сплата страхових премій, а обов’язком страховика – проведення ефективної інвестиційної політики.

Страховик може запропонувати страхувальникові, якого спіткали труднощі зі сплатою внесків, зменшити їх розмір або розмір страхової суми (і припинити сплату внесків). Така операція називається редукуванням (в інших джерелах – редуціюванням). Страхувальнику також надається право за власним бажанням припинити дію договору страхування. При цьому страхова компанія виплачує йому встановлену у договорі частину сплачених та накопичених внесків та інвестиційного доходу, яка називається викупною сумою.

До страхування життя належить страхування дітей. Цей вид страхування можна вважати різновидом змішаного типу страхування життя. Страхувальниками в основному є батьки та родичі дитини, юридичні особи, де працюють батьки (родичі) або сторонні особи.

На страхування приймаються діти від дня народ­ження до досягнення 15 років (ці межі можуть змінюватися страховиком). Стан здоров’я дитини при укладанні договору не має значення. Максимальний строк страхування дорівнює, як правило, 18 рокам (якщо вік дитини на момент укладання договору страхування до 6 мі­сяців). В інших випадках він визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладання договору. Мінімальний строк дії договору становить 3 роки.

Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника встановленої форми. Страхова сума визначається за домовленістю сторін. Розмір страхового внеску залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від віку дитини та строку страхування.

Договори страхування дітей укладаються:

· на дожиття до закінчення строку страхування;

· на випадок сме­рті застрахованої дитини або втрати нею здоров’я від нещасного ви­падку.

Розмір суми виплати за наслідки нещасного випадку визначається з урахуванням ступеня роз­ладу здоров’я аж до максимальної суми, яка дорівнює страховій, при стійкому розладі здоров’я. Наслідки загальних захворювань не передбачають обов’язку страхової компанії здійснити виплату (крім окремих винятків).

Якщо страхувальник-фізична осо­ба, який уклав договір страхування, помер, то його права і обов’язки може взя­ти на себе інший. Він зможе одержати викупну суму лише за той період, протягом якого сам сплачував вне­ски; викупну суму щодо частини, сплаченої пе­ршим страхувальником, одержує застрахований.

До страхування життя належить і страхування до вступу в шлюб (весільне). У разі страхування до вступу в шлюб важливо врахувати, що воно здійснюється на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу у зареєстрований шлюб або дожиття до 21 року. Договір страхуван­ня до вступу в шлюб може передбачати й відповідальність страховика при настанні смерті застрахованого під час дії договору або при втраті здоров’я у зв’язку із нещасним випадком. Страхувальниками можуть бути батьками (усиновителями) та іншими родичами дитини, опікунами (піклувальниками) якщо їх стан здоров’я задовольняє страховика та за умови, що на момент закінчення договору їм буде не більш як 75 років, а на момент укладення є 18 років, а також юридичні особи. Строк страхування у цьому виді визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладання договору. Період між закінченням строку страхування і 21 роком вважається вичікувальним періодом. Протягом цього періоду діє тіль­ки страхування на дожиття до обумовленої події. Страхова сума встановлюєть­ся за згодою сторін.

Особливістю цього виду страхування є те, що в разі смерті страху­вальника дія договору страхування не припиняється, він продовжує ді­яти без подальшої сплати внесків до кінця строку страхування і дає право застрахованому одержати страхову суму на підставі дожиття.

Договори довічного страхування укладаються з фізичними особами, які перебувають у певних вікових межах і не є інвалідами І групи за їх особистою заявою. Страхова сума встановлюється за домовленістю сторін, причому страховик може встановлювати її мінімальний і максимальний розміри. Розмір місячного внеску залежить від віку страху­вальника на день подання заяви, страхової суми, статі страхувальника. У разі припинення сплати внесків до­говір діє довічно, якщо страхувальник сплатив усі внески, або протя­гом певного часу, якщо внески сплачені лише за якийсь період.

У разі смерті страхувальника призначеному ним вигодонабувачу виплачується страхова су­ма, обумовлена договором, за окремими винятками. У разі відмови у виплаті страхової суми страхувальникові поверта­ється частина сплачених внесків.

Своєрідним видом страхування на дожиття є страхування додаткової пенсії. Існують різні види таких страхових послуг (ануїтетів):

· строковий ануїтет передбачає, що страховий внесок буде сплачений за один раз, а страхувальникові (застрахованому) протягом усього його життя будуть здійснюватися щорічні виплати;

· ануїтет з відстрочкою виплат в цілому аналогічний попередньому за винятком того, що виплати страховик здійснює з певної дати в майбутньому; при цьому страхувальник може сплачувати платежі одним внеском або регулярно протягом обумовленого періоду;

· тимчасовий ануїтет передбачає, що в договорі між сторонами оговорюється конкретна дата, після якої договір припиняє свою дію;

· гарантований ануїтет – строковий ануїтет, який не залежить від смерті клієнта і гарантується для певного періоду часу;

· ануїтет спільного життя гарантує здійснення виплат в пенсійному віці тому із подружжя, хто залишився живий;

· індексований ануїтет дає змогу зменшити вплив інфляції і підви­щити цінність ануїтету; при цьому розмір початкових внесків нижчий порівняно з ануїтетом з фіксованим рівнем виплат;

· ануїтет захисту капіталу дорожчий, ніж строковий, і передбачає забезпечення гарантії клієнтові страхової компанії або його спадкоєм­цям одержати суму виплачених внесків повністю.

Пенсійне недержавне страхування здійснюється пенсійними фондами і страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями. Пенсійних страховиків можна поділити на такі, що мають встановлений розмір внесків (накопичувальні, з виплатою прибутку й ощадні) і що мають встановлений розмір виплат (із твердими розміра­ми виплат протягом того часу, коли здійснюються внески; ставлять розміри виплат в залежності від числа років і середнього заробітку за весь період; ставлять розміри виплат в залежність від числа років і середнього заробітку за кілька років). Фонди у накопичувальних страховиків створюються за участю робо­тодавців; другий тип передбачає, що частина прибутку, на яку має право працівник, передається йому, а інша частина – страховику; ощадні створюються за рахунок коштів працівників, які самі роб­лять відрахування, і роботодавців.

Відповідальність страховика за договорами стра­хування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сто­рін, наприклад, в разі настання нещасного випадку або смерті страхувальника (застрахованої особи).

Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укладаються з дієздатними громадянами з урахуванням віку, статі і незалежно від стану здоров’я. Вік початку виплати додаткової пенсії може співпадати із визначеним державою як пенсійний або визначатися за домовле­ністю сторін. Страхова сума обумовлюється при укладанні договору страхування з урахуванням можливостей щодо розміру поточних виплат страхувальника страховику.

Додаткова пенсія може виплачуватися протягом життя страхувальника (застрахованої особи) або уп­родовж визначеного періоду. Якщо одержувач не дожив до початку виплати пенсії або одержував її протя­гом короткого часу страховик виплачує залишок спадкоємцям способом, визначеним у договорі.

За згодою сторін накопичена за договором страхування додаткової пенсії сума може бути заставою при отриманні кредиту.

Змішане страхування життя

Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є зміша­не страхування життя. Воно дає змогу поєдну­вати в одному договорі для одної особи страхування на випадок дожит­тя і на випадок смерті. Проте фактично прису­тній лише один ризик: людина або доживе до кінця дії договору, або ні.

Договори змішаного страхування життя довгострокові. В Україні, як показує практика, договори змішаного страхування життя найчастіше укладаються на строк 3…15, інколи 20…25 років. Вік застраховано­го в Україні переважно встановлюється від 16 років. Максимальний вік для укладання договору змішаного страхування життя може бути до 72 років. Разом обмеженням віку страхувальника на момент укладення договору чітко визначається і його вік на момент закінчення дії договору – не більше 75 років. Мінімальний термін дії договору страхування життя, встановлений законодавством України, складає 3 роки.

При укладанні договору страхування страховик звертає увагу на стан здоров’я страхувальника. Договори страхування не укладаються з інвалідами І групи, а в окремих випадках, визначених Правилами страхування, і з іншими категоріями громадян (наприклад, з інвалідами ІІ групи, хворими онко­логічними, хронічними захворюваннями або на СНІД).

Страхова сума встановлюється страхувальником, але страхова компанія може обмежити її мінімальним та максимальним значенням. Страхувальник має право під час дії договору за згодою страховика змінити страхову суму.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником стра­ховику, залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка залежить від строку страхування і його варіанту, віку страхувальника. Дія договору страхування починається з того дня, коли страхуваль­ник сплатив перший (одноразовий) внесок готів­кою або з дня надходження внеску на рахунок страховика при безготівковій оплаті. Як правило, страхувальники мають сплачувати щомісячні страхові внески за місяць уперед.

Якщо страхувальник без погодження із страховиком не дотримуватиметься графіку платежів, договір страхування буде вважатися недійсним і страхові внески, які вже надійшли, повертаються страхувальникові. Якщо страхувальник вирішить достроково припинити договір страхування, йому буде виплачено викупну суму.

Відповідальність страховика при змішаному страхуванні життя передбачає наступні страхові випадки:

· дожиття до закінчення строку страхування. Договір повинен діяти на день дожиття, тобто бути оплаченим страховими внесками повністю. Право на одержання страхової суми по дожиттю наступає наступного дня після закінчення строку страхування незалежно від попередніх виплат за цим договором, що здійснювалися внаслідок нещасних випадків. Дана умова випливає з нетто-ставок, закладених у страхових тарифах;

· втрата здоров’я від нещасного випадку. Якщо в період дії договору із страхувальником трапиться нещасний випадок, який потягне за собою наслідки у вигляді травми або іншого ушкодження організму, то виплата залежить від ступеня втрати здоров’я і складає частину або повну страхову суму. Принципи виплати страхового відшкодування в результаті нещасного випадку ті ж самі, що й при страхуванні від нещасного випадку;

· настання смерті застрахованого передбачає виплату страхової суми призначеному при житті страхувальником нащадку (вигодонабувача). В договорі страхування передбачаються застереження щодо деяких причин смерті, які не тягнуть за собою виникнення відповідальності страховика.

Таким чином, по змішаному страхуванню життя діє страхова відповідальність на випадок смерті з будь-якої причини.

Оскільки подібні договори страхування укладаються частіше за все без попереднього лікарського огляду страхувальника (застрахованої особи) для прийому на страхування, за винятком застережених у правилах страхування, виникає необхідність обмеження страхової відповідальності по випадках смерті від хвороб у початковий період страхування. Тим самим забезпечується втримання смертності серед застрахованих на закладеному у тариф рівні. Для України цей термін найчастіше складає 6 місяців з дня підписання договору.