Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов'язаних з виробництвом

 

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування від нещасного випад­ку на виробництві та професійного захворювання, які спричи­нили втрату працездатності" Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21 серпня 2001 р. № 1094 затвердив Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціаль­ного страхування громадян від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання. (Згідно з цією постано­вою втратив чинність попередній акт — Положення про поря­док розслідування нещасних випадків від 10 серпня 1993 р. в редакції від 17 червня 1998 р. №923.)

Положення поширюється на підприємства, установи та органі­зації незалежно від форми власності (далі — підприємства), на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які є влас­никами цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які відпо­відно до законодавства використовують найману працю (далі — роботодавці), на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціаль­не страхування від нещасного випадку на виробництві та про­фесійного захворювання, а також на осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які працюють на умовах трудового до­говору (контракту), проходять виробничу практику або залуча­ються до праці.

Розслідування нещасних випадків (професійних захворювань), що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Положенням, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордон, Державний департа­мент з питань виконання покарань, МНС встановлюють за по­годженням з Держнаглядохоронпраці порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підвідомчих підприємствах, у військових частинах, підрозділах, організаціях з урахуванням вимог цього Положен­ня щодо осіб, які не перебувають з ними у трудових відносинах.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчан­ня в навчальному закладі, визначається МОН.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захво­рювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блис­кавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отри­мані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсу­ви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з твари­нами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робо­чий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робо­чий день, а також випадки смерті на підприємстві (далі — не­щасні випадки).

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (про­тягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних фак­торів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спри­чиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перена­пруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються по­в'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконан­ня трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відряджен­нях, а також ті, що сталися під час:

—перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробо­чий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

—приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захис­ту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконан­ня заходів особистої гігієни;

—проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності роз­порядження роботодавця;

—використання власного транспортного засобу в інтересах під­приємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

—провадження дій в інтересах підприємства, на якому пра­цює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можли­вих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

—ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використову­ються підприємством;

—надання підприємством шефської допомоги;

—перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з ви­конанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

—прямування працівника до (між) об’єкта(ми) обслуговування
за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за до­рученням роботодавця;

—прямування до місця відрядження та у зворотному напрям­ку відповідно до завдання про відрядження.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються по­в'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 та­кож про випадки:

—природної смерті працівників під час перебування на підзем­них роботах або протягом чотирьох годин після виходу на по­ верхню внаслідок гострої серцево-судинної недостатності;

—самогубства працівників плавскладу на суднах морського та рибопромислового флоту в разі перевищення терміну перебу­вання їх у рейсі, обумовленого колективним договором, або їх природна смерть внаслідок впливу психофізіологічних, небезпеч­них та шкідливих виробничих факторів.

Випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків розслідуються відповідно до цього Поло­ження. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде висновку, що зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку під час виконання трудових (по­садових) обов'язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії з розслідування видається сім'ї цього пра­цівника або його довіреній особі для звернення до суду із зая­вою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим роботодавець зобов'язаний відповід­но до акта спеціального розслідування визнати цей нещасний ви­падок пов'язаним з виробництвом і скласти акт за формою Н-1.

Нещасні випадки, пов'язані з заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків не­залежно від порушення кримінальної справи розслідуються від­повідно до цього Положення. Такі випадки визнаються пов'я­заними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1, крім випадків з'ясування потерпілим особистих стосунків, якщо з приводу цих дій є висновок компетентних органів.

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршен­ня стану здоров'я працівника, крім випадків, зазначених у пунк­ті 7 цього Положення, визнаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1 за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпеч­них чи шкідливих виробничих факторів або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відпо­відно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території під­приємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпо­чинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебуван­ня працівників на території підприємства у зв'язку з проведен­ням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'яз­ковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються згідно з вимогами цього Положення. Такі нещасні випадки ви­знаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:

— під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на гро­мадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цьо­го підприємства;

— за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

— під час використання в особистих цілях транспортних за­собів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткуван­ня, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслі­док несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

—унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих проце­сах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транс­портування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алко­гольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від ро­боти згідно з установленим порядком;

—під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

—у разі природної смерті або самогубства, за винятком ви­падків, зазначених у пункті 7 цього Положення, що підтвердже­но висновками судово-медичної експертизи та органів прокура­тури.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийня­то рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого ха­рактеру.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпо­середнього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підпри­ємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випа­док, крім випадків зі смертельним наслідком та групових, по­відомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган ви­конавчої дирекції Фонду та інші зацікавлені установи, органі­зує його розслідування й утворює комісію з розслідування. До складу комісії з розслідування включаються: керівник (спеціа­ліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії), керівник структур­ного підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілко­вої організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи. Керівник робіт, який безпо­середньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещас­ний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у роз­слідуванні нещасного випадку.

У разі настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внес­ків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання розслідування ор­ганізує відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за фор­мою Н-1 або Н протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, — протя­гом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються: потерпілому або його довіреній особі разом з актом розслідування нещасного випад­ку; керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення за­ходів щодо запобігання подібним випадкам; відповідному робо­чому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку.

Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки зі смертельним наслідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяж­кості ушкодження їх здоров'я; випадки смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання ним трудо­вих обов'язків. Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більш як 10 робочих днів. За резуль­татами розслідування складається акт спеціального розслідуван­ня за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте поняття і зміст охорони праці працівників на виробництві.

2. Назвіть основні нормативно-правові акти про охорону праці на виробництві.

3. Які гарантії здійснення права працівника на охорону праці ви можете назвати? Як вони діють?

4. Дайте характеристику організації охорони праці на ви­робництві.

5. Які організаційно-правові форми забезпечення охорони праці на виробництві закріплено законодавством?

6. Розкрийте основні положення соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю­вань?

7. Який порядок розслідування нещасних випадків на вироб­ництві?

Теми рефератів

1. Охорона праці працівників, зайнятих на важких, небезпеч­них і шкідливих роботах.

2. Охорона праці жінок і неповнолітніх на виробництві.

3. Соціальне страхування від нещасних випадків та професій­ного захворювання.

 

 

Література

1.В Україні почав працювати новий фонд // Праця і зарпла­та. — 2001. — №14.

2. Голошатов СА. Правовые вопросы охраны труда в СССР. — М., 1982.

3. Дріжчана С.В. Удосконалення законодавства про працю не­повнолітніх // Удосконалення трудового законодавства в умо­вах ринку: Монографія / Відп. ред. Н.М. Хуторян. — К.: Ін Юре, 1999. — С. 82—88.

4.Потерпілим на виробництві — державну увагу // Урядо­вий кур'єр. — 2001. — 21 квітня.

5. Севастьянов Г.М., Штефанов Б.И. Охрана труда. Труд жен­щин. Труд молодежи. — М., 1990.

6.Соціальний захист потерпілих на виробництві // Праця і
зарплата. — 2000. — № 3.

 

Глава 16