ТОП 10:

Порядок вирішення колективного трудового спору примирною комісією і трудовим арбітражем. Правовий статус посередника



 

Для розв'язання колективних трудових спорів законодавством передбачено спеціальні примирні процедури. Ці процедури яв­ляють собою систему спеціальних організаційно-правових за­ходів не тільки щодо вирішення колективного спору, який вже має місце, а й заходів щодо попередження виникнення таких спорів. Зокрема, наказом НСПП від 12 червня 2001 р. № 115 затверджено Положення про порядок здійснення НСПП запобі­гання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

Запобігання виникненню колективних трудових спорів (кон­фліктів) — це підготовка та реалізація комплексу правових, соці­ально-економічних, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на врегулювання розбіжностей між сторонами соці­ально-трудових відносин, проведення оцінки стану соціально-трудових відносин, завчасне реагування на ймовірність виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) на основі даних моніторингу (спостережень), досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущенняі\ переростан­ня в колективні трудові спори (конфлікти) або пом'якшення їх можливих наслідків. Основною метою створення системи запо­бігання виникненню колективних трудових спорін (конфліктів) є забезпечення реалізації державної політики щодо цивілізова­ного правового вирішення розбіжностей між сторонами соціаль­но-трудових відносин.

Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійсню­ється з питань встановлення нових або зміни існуючих соціаль­но-економічних умов праці та виробничого побуту (п. "а" і "б" ст. 2 Закону), здійснюється примирною комісією, а у разі неприй­няття рішення у строки, встановлені ст. 9 Закону, — трудовим арбітражем. Спори про виконання колективного договору, уго­ди або окремих їх положень, а також про невиконання вимог законодавства про працю (п. "в" і "г" ст. 2 Закону) розглядаються трудовим арбітражем.

Наказом НСПП від 24 квітня 2001 р. № 92 затверджено По­ложення про порядок проведення примирних процедур по вирі­шенню колективних трудових спорів (конфліктів), в якому де­тально конкретизовано норми Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" щодо визначення понять, що застосовуються, порядку формулювання вимог праців­ників, утворення примирних комісій, трудового арбітражу, поряд­ку прийняття рішення тощо.

Примирна комісія — це орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудово­го спору (конфлікту), який складається із представників сторін (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про порядок вирішення колектив­них трудових спорів (конфліктів)").

Примирна комісія утворюється за ініціативою однієї зі сторін на виробничому рівні — у 3-денний, на галузевому чи територі­альному рівні — у 5-денний, на національному рівні — у 10-ден-ний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з однакової кількості представників сторін.

Порядок призначення представників до примирної комісії ви­значається кожною із сторін колективного трудового спору (кон­флікту) самостійно.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у 5-денний, галузевою та територі­альною примирними комісіями — у 10-денний, примирною ко­місією ми національному рівні — у 15-денний строк з моменту утворення комісій. За угодою сторін ці строки можуть бути про­довжені.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов'язкову силу і виконується в порядку і в строки, встановлені цим рішенням.

Після прийняття рішення щодо вирішення колективного тру­дового спору (конфлікту) примирнн комісія припиняє свою ро­боту.

Трудовий арбітраж — це орган, який складається із залуче­них сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішен­ня по суті трудового спору (конфлікту).

Трудовий арбітраж утворюється зініціативи однієї зі сторін або незалежного посередника у 3-деннийстрок у разі:

— неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) про встановлення нових або зміну існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, а також про укладення чи зміну колективного договору, угоди;

— виникнення колективного трудового спору (конфлікту) про виконання колективного договору, угоди або окремих їх поло­жень, про невиконання вимог законодавства про працю.

Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визна­чається за згодою сторін. Якщо сторони не досягнуть згоди, то трудовий арбітраж складається з трьох арбітрів (п. 2.2 Положен­ня про трудовий арбітраж, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 4 травня 1999 р. № 37). До складу трудового арбітражу не можуть входити особи, які є представниками сторін колективного трудового спору (конфлік­ту), або особи, які тією чи іншою мірою зацікавлені в його одно­бічному вирішенні (п. 2.6 Положення).

НСПП затверджено Список арбітрів. Згідно з п. 1.2 Положен­ня про арбітра, арбітр — це підготовлена НСПП особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлік­ту) для участі в роботі трудового арбітражу набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудо­вого спору (конфлікту) з метою прийняття рішення щодо останнього по суті. Арбітр пропонується для участі в роботі трудово­го арбітражу органом НСПП за письмового заявою однієї зі сторін колективного трудового спору (конфлікту) (п. 8.1 Положення). Положенням визначено умови і порядок добору арбітрів, набут­тя і припинення повноважень; порядок залучення арбітрів до участі в роботі трудового арбітражу; права і обов'язки арбітра, кваліфікаційні вимоги до нього; відповідальність арбітра.

На практиці виникло питання, чи можуть сторони .чплучати як арбітрів осіб, котрі не мають посвідчення арбітра, чи нрбітр — це обов'язково особа, підготовлена НСІШ? НСПП роз'яснила, що сторони колективного трудового спору (конфлікту) можуть відпо­відно до статті 11 Закону України "Про порядок вирішення ко­лективних трудових спорів (конфліктів)" залучати до складу тру­дового арбітражу фахівців, експертів та Інших осіб. Поняття "за­лучені" означає, що члени трудового арбітражу не можуть бути представниками жодної зі сторін колективного трудового спору (конфлікту). НСПП відповідно до ч. 6 статті 15 Закону України здійснює підготовку посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), формує списки арбітрів та посередників. Після закінчення навчання підготовлені арбітри і посередники отримують посвідчення за­твердженого зразка. Один раз в два роки арбітри і посередники проходять курси підвищення кваліфікації. Тому в переважній більшості випадків сторони колективних трудових спорів (кон­фліктів) залучають до роботи в трудових арбитражах підготов­лених НСПП арбітрів. Оскільки відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України НСПП "координує роботу трудового арбітражу", то сторони спору залучають фахівців, експертів та інших осіб до роботи в трудовому арбітражі за погодженням з НСПП.

Голова трудового арбітражу обирається з числа його членів. До складу трудового арбітражу також можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інші особи.

Колективний трудовий спір (конфлікт) розглядається трудо­вим арбітражем з обов'язковою участю представників сторін, а в разі потреби — представників інших заінтересованих органів та організацій.

Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у 10-денний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до 20 днів. Рішеная трудового арбітражу складається зі вступної, описової, мотиннційної і резолютивної частини (п. 6 Положення про по­рядок підготовки і прийняття рішення трудового арбітражу при вирішенніколективного трудового спору (конфлікту), затвер­дженого наказом Національної служби посередництва і прими­рення від 20 вересня 1999 р. 88).

Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом і підписується всіма його членами. Воно є обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.

НСШТ роз'яснила, що рішення примирних органів та виконан­ня рішень примирних органів не є підставою для закриття ко­лективного трудового спору. Рішення про припинення колектив­ного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з його вирішенням може прийматися або шляхом укладення спільної угоди сторін спору, або згідно з рішенням уповноваженого найманими праців­никами органу. Сторони колективного трудового спору (конфлік­ту) можуть укласти угоду про його припинення, якщо досягну­то попередньої угоди про поетапне виконання вимог найманих працівників та створення системи ефективного контролю за вико­нанням цієї угоди.

У вирішенні колективних трудових спорів можуть брати участь незалежні посередники. Незалежний посередник — визна­чена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановлен­ню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення (ст. 10 Закону). Положення про посередника закріплює умови і порядок добору посередників, набуття та припинення повнова­жень; порядок залучення посередників; порядок залучення по­середника до участі у примирних процедурах; його права, обо­в'язки, кваліфікаційні вимоги до посередника, відповідальність. НСПП затверджено Список посередників в Україні з метою за­безпечення сторін колективних трудових спорів, конфліктів ін­формацією про посередників.

Відповідно до ч. 2 статті 14 Закону оплата праці незалежного посередника, члена примирної комісії і трудового арбітражу про­вадиться за рахунок сторін колективного трудового спору (кон­флікту) за домовленістю. Сторони можуть укласти угоду про проведення оплати праці арбітрів із визначенням джерел і порядку формування фонду оплати праці, а також порядку її виплати.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" визначено, що "незалежним посередникам, членам примирних комісій та трудових арбітражів на час роботи у примирних органах, утво­рених відповідно до цього Закону, гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, а також на них поширю­ються гарантії, передбачені Кодексом законів про працю Украї­ни, для виборних профспілкових працівників, членів рад (прав­лінь) підприємств і рад трудових колективів".

Гарантії для членів органів (осіб), уповноважених найманими працівниками представляти їхні інтереси, у процесі вирішення колективного трудового спору (конфлікту) чинним законодав­ством не передбачені. Встановлення гарантій для членів пред­ставницьких органів найманих працівників необхідне, такий захід і підтримує НСПП, але воно можливе лише шляхом вне­сення відповідних доповнень до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-24; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.232.51.240 (0.005 с.)